ХАМАС проти Ізраїлю: як і чому сталася кривава війна та чи існує ще шанс на мир

7 жовтня 2023 року на Близькому Сході розгорнулася нова трагічна сторінка. Цього дня палестинські бойовики з ХАМАС напали на Ізраїль, що призвело до численних одночасних жертв з обох сторін у близько 1 200 осіб. Також терористи взяли в заручники понад 250 людей. У відповідь на це ЦАХАЛ розпочав операцію на території Сектора Гази, щоб нівелювати загрозу від ХАМАС, звільнити своїх громадян та відплатити палестинським бойовикам за їхні злочини.

Уже через понад рік конфлікту, а саме 19 січня 2025 року, Ізраїль і ХАМАС за посередництва США досягли угоди про припинення вогню та перемир'я, що мало супроводжуватися звільненням заручників і поступовим виходом ЦАХАЛ із Сектора Гази, але в наступні дні через саботаж і політичні чвари мирний процес вкотре опинився в глухому куті.

Як тривала війна між Ізраїлем та ХАМАС, де відбувалися головні бойові дії, якою була міжнародна реакція на конфлікт та чи може напруга між палестинцями в Секторі Гази та євреями стихнути назавжди – читайте в першому матеріалі 24 Каналу з циклу "Арабо-ізраїльські війни: міфи, правда та геополітичний сценарій".

Передумови конфлікту Ізраїлю та ХАМАС

Перш ніж почати говорити про безпосередню війну ХАМАС та Ізраїлю, варто згадати передумови, що призвели до спалаху цього конфлікту.

Неприязнь між євреями та палестинськими арабами на Близькому Сході тривала майже всю першу половину 20-го сторіччя. Це супроводжувалося погромами та терактами, які тривали у регіоні час від часу.

У 1948 році, з виникненням держави Ізраїль, євреї після довгих років вигнання врешті-решт отримали право повернутися на історичну батьківщину. Однак палестинці, які вже давно розселилися на цій території, були абсолютно не раді бачити нових жителів, з якими їм довелося б розділити свої домівки.

Тоді ж ООН запропонувала план щодо розділення Палестини. Ізраїль погодився із цією пропозицією, а араби – ні. Саме одностороннє оголошення держави Ізраїль та несприйняття плану арабськими державами і стало причиною Першої арабо-ізраїльської війни, що вибухнула в 1947 – 1949 роках.

Одним із наслідків війни стала анексія Гази Єгиптом. Ізраїль же влаштував етнічні чистки проти палестинців, відомі як накба. Тому вони були витіснені, зокрема, до Сектора Гази.

Довідково! Накба (з арабської – "лихо", "катастрофа") – термін, яким палестинці називають події 1948 року, коли понад 700 тисяч палестинських арабів були змушені залишити свої домівки після створення держави Ізраїль і початку арабо-ізраїльської війни. Багато з них стали біженцями, а сотні палестинських сіл були зруйновані.

Накба вважається трагічним моментом в історії палестинського народу і щорічно вшановується 15 травня.

План ООН, який розділяв територію Ізраїлю та Палестини / Карта BBC

Палестинські араби компактно оселилися на території Східного Єрусалиму, Сектора Гази, Юдеї та Самарії (відомої також як Західний берег річки Йордан), і на територіях таких країн як Єгипет, Ліван, Йорданія та Сирія.

Після шестиденної війни у 1967 році ізраїльська армія захопила територію Сектора Гази. Впродовж 20 років ізраїльського керування серед палестинців у цьому регіоні посилювалося невдоволення, спричинене, зокрема, агресивною ізраїльською політикою розширення своїх поселень в анклаві, значною економічною нерівністю між палестинцями та ізраїльтянами, а також зростанням випадків насильства з боку ізраїльських військових і силовиків.

Протягом десятиліть головним політичним представником палестинців була Організація визволення Палестини (ОВП), очолювана Ясіром Арафатом. Арафат став головою Виконавчого комітету ОВП у 1969 році та обіймав цю посаду до своєї смерті в 2004 році. ОВП, зокрема її провідна фракція ФАТХ (Рух за національне визволення Палестини), виступала за національне визволення палестинців, але з часом її підходи почали викликати розчарування, особливо серед молоді.

Ясір Арафат у 1974 році виступає в Організації Об'єднаних Націй / Фото AP

• У 1987 році, під час Першої палестинської інтифади – повстання палестинських громадян, зокрема у Секторі Гази, проти ізраїльтян, утворилася організація ХАМАС, яка перекладається як "Рух ісламського опору". ХАМАС, який також є філіалом "братів мусульман" у Газі, одразу поставив собі за мету знищити державу Ізраїль.

• У 1993 році були підписані угоди в Осло між Ізраїлем та ОВП, які передбачали створення Палестинської національної адміністрації (ПНА) для здійснення обмеженого самоврядування на частині Західного берега та в Секторі Гази. Це дозволило ХАМАС фактично легалізуватися у політичному житті Палестини.

Зокрема, після виведення Ізраїлем військ і поселенців із Гази у 2005 році ХАМАС долучився до активних політичних процесів у Палестинській автономії.

У 2006 році рух здобув перемогу на парламентських виборах, зміцнивши свої позиції у Секторі Гази. Потім угруповання провело зачистку від ФАТХ (Рух за національне визволення Палестини) на чолі з президентом Палестини Махмудом Аббасом, а також проводив масові репресії.

Фактично це був переворот, після якого ХАМАС узурпував владу та не проводив вибори у Газі.
Відтоді угруповання неодноразово вступало у військові сутички з Ізраїлем.

Бойовики ХАМАС у Секторі Гази / Фото Abdel Kareem Hana, AP

У наступні понад 15 років ХАМАС випустив або дозволив іншим угрупованням випустити тисячі ракет по Ізраїлю, а також організовував інші смертельні напади на євреїв та інших громадян країни.

У відповідь Ізраїль неодноразово завдавав авіаударів по позиціях ХАМАС. Але, попри войовничу риторику прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, Тель-Авіа не вдавався до рішучих дій, щоб остаточно розв'язати питання терористичного гнізда в Секторі Гази.

Зауважте! Ізраїль, Сполучені Штати, Європейський Союз, Велика Британія та низка інших країн визнали ХАМАС повністю або його воєнізоване крило терористичною організацією.

• ХАМАС також отримує підтримку від Ірану, який забезпечує його фінансуванням, зброєю та військовою підготовкою. Окрім того, палестинське угруповання також мало контакти з Росією, неодноразово приїжджало на зустріч із путінським урядом, а також вело партнерство з Москвою.

• Крім Ірану, ХАМАС отримує підтримку також від Катару та Туреччини. Катар, зокрема, надає фінансову допомогу для оплати зарплат державним службовцям у Секторі Гази та фінансування гуманітарних проектів. Туреччина підтримує ХАМАС дипломатично та гуманітарно, хоча її роль менш помітна порівняно з Катаром.
• Також ХАМАС фактично фінансувала ООН через організацію БАПОР (Близькосхідним агентством ООН для допомоги палестинським біженцям). На ці гроші за бажання можна було б зробити з Сектора щось пристойне, натомість ХАМАС інвестував все у побудову мережі бункерів і тунелів (їх будували не без допомоги КНДР).

У підсумку під землею виникла мережа, значно розгалуженіша за метро у Києві, з власними підземними шосе та інфраструктурою. Цю мережу прозвали як "метро Гази".

До осені 2023 року напади ХАМАС на Ізраїль не були такими масштабними та обмежувалися лише повітряними атаками, обстрілами прикордонних до Гази ізраїльських територій, а також індивідуальними терактами, які часто проводилися та проводяться знову. Однак після 7 жовтня 2023 року все змінилося.

Як розпочалася різанина 7 жовтня

Почалася війна для Ізраїлю вранці 7 жовтня з обстрілу ХАМАС прилеглих до Сектору Гази територій. Після цього палестинські бойовики проникли до міст Сдерот і Ашкелон, а також ще кількох населених пунктів на півдні Ізраїлю.

Вони також захопили села поблизу Сектору Гази, дві ізраїльські військові бази та контрольно-пропускний пункт "Ерез".

Свої дії палестинське командування назвало операцією "Потоп аль-Акса", на честь однойменної мечеті, що розташована в Єрусалимі та є третьою за значенням святинею для мусульман. Загалом, за словами лідерів ХАМАС, тоді вони випустили по Ізраїлю приблизно 5 тисяч ракет.

ХАМАС напав на Ізраїль та розпочав атаки на країну / Відео з акаунту @GautamChakraba6 у соцмережі Х

Лише за перший день в Ізраїлі загинули понад 1 200 людей, понад 3,4 тисячі громадян зазнали поранень, а 251 людину палестинські бойовики взяли в заручники.

Цікаво, що ця атака припала на той день, коли євреї відзначали свято Сімхат Тора, а також Шабат. Адже вторгнення припало саме на суботу.

Палестинські бойовики прорвалися в Ізраїль із Гази, використовуючи вантажівки, пікапи, мотоцикли, бульдозери, параплани та паратрайки, а також рухаючись через підземні ходи.

Також у мережі швидко почали з'являтися разючі фото й відео атаки. Бойовики ХАМАС пересувалися ізраїльськими містами, розстрілюючи цивільних та військових, а також захоплюючи людей та ізраїльську військову техніку. Як наслідок, сотні людей опинилися в заручниках, серед них – громадяни ЄС, які відпочивали на музичному фестивалі NOVA. Там також сталася кривава різанина, що забрала життя понад 300 молодих людей.

ХАМАСівці взяли у заручники людей на музичному фестивалі NOVA / Відео з акаунту @AskAnshul у соцмережі Х

Ще однією трагічною подією стала різанина у кібуці Кфар-Аза, де палестинські бойовики вбили 52 людини. Ще 20 вважаються зниклими безвісти.

• ХАМАС заявив, що цей напад був "рухом опору". Угруповання описало атаку як "відповідь на десятиліття ізраїльського гноблення, вбивства палестинців і багаторічну блокаду Сектора Гази". Окрім того, терористи казали, що цим хотіли "звільнити тисячі палестинців, які перебували в ув'язненні в Ізраїлі".

• Цього ж дня ЦАХАЛ відновив контроль над більшістю території, яку захопив ХАМАС. Також Армія оборони Ізраїлю завдала відповідь по палестинських бойовиках у Секторі Гази, а уряд країни вимкнув у палестинському анклаві електроенергію.

Уже наступного дня Ізраїль оголосив війну ХАМАС. Окрім того, ЦАХАЛ оголосив призов резервістів, мобілізувавши загалом понад 360 тисяч військових, що стало найбільшою кількістю за всю історію країни.

9 жовтня ЦАХАЛ звільнив усі прикордонні до Гази населені пункти та оголосив про початок наземної операції проти ХАМАС.

Цікаво, що багато хто назвав початок війни ХАМАС проти Ізраїлю "провалом ізраїльської розвідки", вперше за 50 років після війни Судного дня. Але відомо, що Моссад знав про підготовку палестинськими терористами війни та попереджав про це, але ЦАХАЛ та ізраїльське політичне керівництво фактично "проспало" атаку. Армія виявилась неефективною у перші години, фактично залишивши своїх громадян сам на сам з ворогом. Водночас ізраїльський уряд був зосереджений на внутрішніх чварах щодо судової реформи, яка викликала масштабні протести у самій країні.

Як відреагував світ на дії ХАМАС на території Ізраїлю

Після несподіваного нападу ХАМАС на Ізраїль міжнародна спільнота розділилася у своїх реакціях. Багато країн рішуче засудили дії ХАМАС, тоді як інші висловили підтримку палестинському руху або зайняли нейтральну позицію:

• Більшість західних держав одностайно виступила проти агресії ХАМАС. Серед них були: Сполучені Штати Америки, Канада, Європейський Союз, Велика Британія, Німеччина, Франція, Україна тощо.

• Деякі держави, переважно з мусульманського світу, висловили підтримку палестинському руху або поклали відповідальність за ескалацію на Ізраїль. Це були: Іран, Сирія, Катар, Йорданія, Туніс, Алжир, Ємен тощо.

• Серед країн, що зберігають нейтралітет або закликають до стриманості, були: Єгипет, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Марокко тощо.

Цікавою була позиція Росії. Так, під час 10-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо врегулювання конфлікту на Близькому Сході постійний представник Росії Васілій Небензя заявив, що Ізраїль "не має права на самооборону" та схарактеризував його як "державу-окупанта". Водночас представники ХАМАС і надалі продовжували приїжджати в Москву.

Варто наголосити, що під час цього конфлікту між Ізраїлем та ХАМАС деякі держави змінювали свою позицію від проізраїльської до співчуття палестинцям. Однак про це ми поговоримо в іншому матеріалі нашого циклу.

Що відбувалося на території Сектора Гази

Ізраїль 9 жовтня 2023 року у повному обсязі розпочав операцію "Залізні мечі", яку уряд країни оголосив проти ХАМАС ще після нападу. Сама операція загалом була погано спланована та призвела до жертв з обох сторін. Фактично автори операції не знали, що відбуватиметься далі та як саме розгортатимуться події у Секторі Гази.

• Після цього ЦАХАЛ почав оточувати Сектор Гази, звідки палестинці продовжували запускати ракети та снаряди по цивільних та військових об'єктах Ізраїлю.

• Увечері цього ж дня ХАМАС заявив про готовність до переговорів, але ізраїльська влада відхилила цю пропозицію, прагнучи повного знищення угруповання, попри побічні втрати.

• Тоді ж 9 жовтня Міністр оборони Ізраїлю Ґалант віддав наказ про повну блокаду Сектора Гази. Згодом за ці слова він отримає ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

Також ізраїльська армія почала завдавати авіаційних ударів по Сектору Гази, намагаючись ліквідували лідерів ХАМАС та міністерств угруповання. Зокрема, ЦАХАЛ завдав ударів по районах Аль-Дарадж і Аль-Фуркан, а також по порту Гази. Значно були зруйновані райони Аль-Карама та Рімал міста Газа, а також прикордонний пункт перепуску Сектора Гази з Єгиптом – Рафах.

Палестинці оглядають руїни мечеті Ясіна, зруйнованої після того, як вона була завдана ізраїльським авіаударом в місті Газа рано вранці 9 жовтня 2023 року / Фото Abed Khaled, AP

Однак, уже через кілька днів ізраїльські обстріли палестинського анклаву стали об'єктом критики у світі.

Зверніть увагу! Тактика війни ХАМАС полягає у тому, щоб використовувати цивільні об'єкти у військових цілях. Мовиться про розміщення командних центрів, складів зброї та інших військових об'єктів у цивільних спорудах, таких як школи, лікарні та житлові будинки.

Це створює ситуацію, коли атаки на ці об'єкти можуть призвести до жертв серед мирного населення, що використовується для дискредитації Ізраїлю. Втім, і сам ЦАХАЛ, засліплений жагою помсти, не особливо зважав на жертви серед цивільних, віддзеркалюючи дії паластинських терористів, які вважають всіх ізраїльтян, незалежно від віку і статі, смертельними ворогами та окупантами.

Також ХАМАС створив складну систему підземних тунелів під Сектором Гази, відому як "Місто під містом". Ці тунелі використовуються для переміщення бойовиків, зберігання зброї та боєприпасів, а також для раптових нападів на ізраїльські сили.

У тунелях містяться обладнані житлові приміщення із запасами їжі та води, що дозволяє бойовикам тривалий час перебувати під землею та уникати ізраїльських ударів.

Таким чином, коли Ізраїль завдавав високоточних ударів по командних пунктах ХАМАС, то жертвами та постраждалими, на жаль, ставали й цивільні громадяни. А якщо ще врахувати, що сам Сектор Гази має густоту населення у понад 3 900 осіб на кілометр квадратний, то кількість травмованих та загиблих ставала значною.

Спочатку ЦАХАЛ проводив операцію на півночі Сектора Гази, закликавши цивільне населення евакуюватися на південь за 24 години. В ООН зазначили, що це завдання є нездійсненною місією, адже мовилося про евакуацію 1,1 мільйона палестинців.

ХАМАС, своєю чергою, закликав палестинських громадян "залишатися непохитними у своїх домівках і бути стійкими перед обличчям цієї огидної психологічної війни, яку ведуть окупанти".

Того ж дня ізраїльські війська увійшли на територію Сектора Гази. Спочатку це була лише піхота, сили спеціальних операцій та розвідка.

Однією з трагічних сторінок цієї війни стало 17 жовтня, коли у лікарні Аль-Ахлі стався вибух. ХАМАС стверджує, що буцімто Ізраїль обстріляв цей медичний заклад, де загинули сотні людей. Натомість ізраїльська сторона звинуватила палестинських бойовиків, сказавши, що це була їхня ракета, а жертв було значно менше. Цю ж тезу підтверджують і західні ЗМІ та осінтери, але для більшості в мусульманському світі – це жорстокий та кривавий злочин ЦАХАЛ. Зокрема, так заявили на "Аль-Джазірі" – катарському телеканалі, який часом відкрито симпатизує ісламським терористам.

Чоловіки оглядають місце смертельного вибуху в лікарні Аль-Ахлі в місті Газа 18 жовтня 2023 / Фото Abed Khaled, AP

З 28 жовтня ізраїльські війська почали масово заїжджати танками у Сектор Гази. Ізраїль заявив про ліквідацію палестинця Асема Абу Ракаба, який планував атаку 7 жовтня і відповідав за повітряну діяльність ХАМАС.

Два дні потому прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу оголосив про початок нової фази військової операції проти ХАМАС, що передбачала розширення наземних дій у регіоні.

Уже 2 листопада ЦАХАЛ повністю оточив місто Газа, а 5 листопада фактично розділив Сектор Гази на дві частини. 13 листопада тодішній міністр оборони Ізраїлю Йоав Ґалант заявив, що ХАМАС втратив контроль над Газою.

Це все відбувалося на тлі перманентного завдання ударів Армією оборони Ізраїлю по всій території Сектора Гази.

15 листопада ізраїльські війська після кількаденної облоги увійшли до найбільшої лікарні Гази – Аль-Шіфа. Медичний персонал заявляє, що через брак електроенергії та необхідних матеріалів під час блокади загинули пацієнти, зокрема новонароджені.

ЦАХАЛ стверджує, що лікарню використовували для приховування підземного штабу ХАМАС. Зрештою у мережі з'явилися прямі докази заяв ізраїльського війська: відео тунелів, зброя тощо.

За кілька тижнів після цього всі лікарні, що обслуговували північну частину Гази, припинили роботу. Армія оборони Ізраїлю продовжувала свій рух палестинським анклавом.

Якими були перші спроби встановити перемир'я у регіоні

Після заходу ізраїльської армії в Сектор Гази постало питання гуманітарних коридорів і допомоги палестинському населенню. З 1 листопада, відповідно до угоди між Ізраїлем, Єгиптом та ХАМАС за посередництва США та Катару, розпочалася двотижнева евакуація кількох тисяч палестинців, які потребували медичної допомоги.

Цей крок став першим етапом у переговорах між обома сторонами про перемир'я. 22 листопада Ізраїль та ХАМАС уперше домовилися про чотириденне припинення бойових дій. Угоду було досягнуто в Катарі за посередництва кількох держав.

• Режим припинення вогню продовжили загалом на тиждень, що дозволило звільнити 105 заручників, яких взяв ХАМАС, і близько 240 палестинців, яких утримував Ізраїль, часто без суду і слідства. Зрештою палестинські громадяни повернулися до своїх домівок – точніше до того, що від них залишилось.

• Далі попри те, що 30 листопада Армія оборони Ізраїлю оголосила про продовження перемир'я з бойовиками ХАМАС, вже наступного дня ЦАХАЛ заявив, що палестинські бойовики порушили оперативну паузу, відкривши вогонь по Ізраїлю. У відповідь ізраїльські війська відновили бойові дії в Секторі Гази.

Через кілька днів ізраїльські війська розпочали свій перший масштабний наземний наступ на південь Гази, зосереджуючи удари на околицях міста Хан-Юніс.

Армія оборони Ізраїлю заявиляла, що її війська просунулися до палестинських міст Хан-Юніс, Джабалія та району Шуджайя. Інтенсивні бомбардування змусили палестинських цивільних тікати на південь, у бік Рафаха.

15 січня міністр оборони Ізраїлю Йоав Ґалант оголосив, що найінтенсивніші бої на півночі Сектора Гази завершено, і невдовзі розпочнеться нова фаза боїв з меншою інтенсивністю. Тоді ж ЦАХАЛ вивів частину своєї армії з півночі анклаву палестинців.

Бої низької інтенсивності та обстріли позицій ХАМАС у Секторі Гази продовжувалися протягом декількох місяців.

У квітні 2024 року ЦАХАЛ вивів майже всі наземні війська з південної частини Сектора Гази, заявивши, що це необхідно для "відновлення сил і підготовки до майбутніх операцій". У регіоні залишилася лише одна піхотна бригада – "Нахаль". Її завданням було гарантування безпеки коридору "Нецарім", який зі сходу на захід перетинає Сектор Гази.

Після відходу ізраїльських військ сотні тисяч палестинців, раніше переселених до Рафаха, повернулися до своїх домівок.

У травні між Ізраїлем та ХАМАС мав розпочатися новий раунд переговорів щодо припинення вогню у Секторі Гази. Це перемир'я запропонували Єгипет та Катар.

Однак і цього разу миру не судилося збутися. ХАМАС повторив свої ключові вимоги, які Ізраїль знову відхилив. Ба більше Тель-Авів не відправив своїх представників у Єгипет.

Міністр оборони Ізраїлю Йоав Ґалант заявив, що ХАМАС несерйозно ставиться до угоди, тому можлива "потужна операція в найближчому майбутньому в Рафаху та інших місцях по всій Газі".

Світова спільнота була занепокоєна планами ізраїльського уряду щодо операції у Рафаху, адже там була зосереджена велика кількість палестинських біженців, які тікали з півночі Сектора Гази, коли там почалася операція Ізраїлю.

Зрештою ЦАХАЛ вдалося провели операцію у Рафаху, що поблизу Єгипту, а також у Хан-Юнісі у Секторі Гази.

Подальші місяці бої у Секторі Гази були більш-менш статичними. Армія оборони Ізраїлю продовжила повітряні атаки по цілях палестинського угруповання, які знову через тактику ведення війни ХАМАС супроводжувалися жертвами серед цивільних.

Водночас ЦАХАЛ точково ліквідовував верхівку ХАМАС у різних місцях, зокрема і тих палестинських офіцерів, які планували безпосередній напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.

Неспокійно було також і в самому Ізраїлі. На початку вересня по всій країні відбулися масштабні протести, де активісти вимагали від Беньяміна Нетаньягу сприяти поверненню заручників ХАМАС після того, як ЦАХАЛ повернув тіла шістьох заручників. Це могло бути можливим лише у тому випадку, якщо обидві сторони домовляться про припинення вогню.

Однак багато ізраїльтян звинувачують Нетаньягу в тому, що він свідомо затягує війну, аби втримати свою коаліцію при владі. Його уряд залежить від підтримки ультраправих партнерів – міністра фінансів Бецалеля Смотріча та міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра. Обидва неодноразово погрожували вийти з коаліції, якщо буде укладено угоду про припинення вогню чи обмін заручниками.

Незадоволення діями голови ізраїльського уряду зростає і серед ізраїльського населення. Багато громадян, включно з родинами заручників, вважають, що прем'єр-міністр ставить політичні інтереси вище за безпеку громадян. Це призвело до численних протестів, деякі з яких збирали до 500 тисяч учасників, які вимагали укладення угоди про звільнення заручників та відставки Нетаньягу.

Олії у вогонь також підлив і ордер Міжнародного кримінального суду на арешт ізраїльського прем'єра. Його звинувачуюить у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, зокрема використанні голоду як методу ведення війни та навмисних атаках на цивільне населення під час конфлікту в Газі.

Як вдалося домовитися про перемир'я

Після кількох місяців перемовин між Ізраїлем та ХАМАС за посередництва Єгипту, Катару і США наприкінці грудня 2024 року стало відомо, що угода про перемир'я у Секторі Гази готова на 90%.

Уже 15 січня 2025 року ХАМАС та Ізраїль офіційно оголосили про прийняття умов угоди, реалізація якої триватиме 42 дні.

Вона передбачає:

• На першому етапі звільнення 33 заручників, яких утримує ХАМАС та його союзники з 7 жовтня. До цієї групи входять жінки, діти, чоловіки старше 50 років і поранені. У відповідь Ізраїль звільнить "багато сотень" палестинських в'язнів, зокрема тих, хто був засуджений за вбивство ізраїльтян.

• Палестинським цивільним у Газі дозволять вільно повертатися на північ анклаву.

• Ізраїльська армія почне відступати з населених пунктів, але залишиться вздовж кордону Гази та Єгипту, а також збереже буферну зону всередині Гази.

• На 16-й день виконання угоди почнуться переговори щодо другої та третьої фаз припинення вогню, які мають на меті завершення війни. Однак гарантій продовження перемир'я після першого етапу немає.

Загалом ця угода була розроблена ще експрезидентом США Дональдом Трампом та колишнім державним секретарем Ентоні Блінкеном. Але переговори штучно затягнули та подали як перемогу новообраного глави Білого дому Дональда Трампа та його спецпосланника на Близькому Сході Стіва Віткоффа. Цю угоду уклали за 5 днів до інавгурації нового американського президента.

Водночас можливість перемир'я з ХАМАС не всі тепло зустріли в самому Ізраїлі, зокрема праві політики, хоча зрештою ізраїльський уряд ухвалив цю угоду.

Своєю чергою, Армія оборони Ізраїлю оголосила, що операція з повернення заручників називатиметься "Крила свободи".

Припинення вогню у Секторі Гази почалося 19 січня. Цього ж дня розпочався перший обмін заручниками між ХАМАС та Ізраїлем. Загалом вдалося повернути 3 ізраїльських заручниць, яких обміняли на 90 затриманих та ув'язнених палестинців.

Конвой Червоного Хреста прибуває до Гази, щоб забрати ізраїльських заручників, звільнених після набрання чинності угоди про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС 19 січня 2025 року / Фото Abed Hadjar, AP

Після цього також відбулося кілька обмінів між ХАМАС та Ізраїлем, хоча щоразу була загроза їхнього ймовірного зриву.

Подальші переговори між Ізраїлем та ХАМАС ускладнилися через суперечки щодо контролю над Філадельфійським коридором – стратегічною смугою вздовж кордону Гази та Єгипту. ХАМАС вимагав повернення контролю над цією територією, що суперечило позиції Ізраїлю, який наполягав на збереженні свого контролю для запобігання контрабанді зброї.

Усередині Ізраїлю урядова коаліція Нетаньягу зазнавала тиску через розбіжності між партнерами. Ультраправі міністри погрожували вийти з коаліції у разі припинення вогню, що могло призвести до розпаду уряду. Це змушувало Нетаньягу уникати укладення мирних угод, побоюючись втрати влади та можливого кримінального переслідування.

Тим часом адміністрація Трампа, за даними ЗМІ, розпочала прямі переговори з ХАМАС щодо звільнення американських заручників, що викликало обурення в Ізраїлі, який вважав це зрадою з боку США.

Європейські країни, зокрема Іспанія, посилили тиск на Ізраїль, закликаючи до припинення військових дій у Газі та розглядаючи можливість запровадження санкцій.

У відповідь на ці події, Трамп розглядає можливість визнання незалежності Палестини і, схоже, до цього все йде. Хоча до цього американський лідер вів винятково проізраїльську політику.

Таким чином, Ізраїль опинився в міжнародній ізоляції, стикаючись із звинуваченнями у геноциді та порушеннях прав людини, що посилює тиск на уряд Нетаньягу як ззовні, так і всередині країни.

Наслідки війни для Ізраїлю та ХАМАС

Одразу після нападу ХАМАС стало відомо, що загалом на території Ізраїлю було вбито 1 200 громадян, більшість з яких були цивільними, а також взято в заручники 251 особу.

За даними підконтрольного ХАМАС міністерства охорони здоров'я, кількість загиблих палестинців наблизилася до 47 тисяч. Водночас, за останніми оцінками Армії оборони Ізраїлю, серед них 20 тисяч – палестинські бойовики. Серед жертв також є понад 13 тисяч дітей.

Довідка! Точна кількість загиблих залишається невідомою, оскільки міністерство охорони здоров'я ХАМАС часто завищує дані про жертви та не розмежовує втрати серед цивільного населення і комбатантів.

Ізраїль стверджує, що на кожного знищеного бойовика припадає приблизно один мирний житель, і покладає відповідальність на ХАМАС, звинувачуючи його у використанні цивільних об'єктів як прикриття.

З моменту початку наземної операції в Газі 27 жовтня 2023 року офіційно загинули близько 1 600 ізраїльських солдатів, ще 5 400 зазнали поранень.

Щодо постраждалих, то МОЗ, яке контролює ХАМАС, стверджує, що понад 110 тисяч жителів Сектору Гази зазнали поранень внаслідок ізраїльських атак. Водночас ці дані можуть бути неточними через те, що багато будівель у палестинському анклаві не розібрали, тому під завалами також можуть перебувати люди.

Також внаслідок війни у самому Секторі Гази зруйновано близько 80% житлових будинків, а понад 2 мільйони людей були змушені знову стати біженцями та покинути свої домівки.

Палестинські біженці, що тікають з Бейт-Лахії на тлі військової операції Ізраїлю в Секторі Гази / Фото Jehad Alshrafi, AP

Під час операції "Залізні мечі" Ізраїль зміг винищити верхівку ХАМАС внаслідок як успішних дій Моссаду на території інших держав, так і в самому Секторі Гази.

Зокрема, серед загиблих були: головний політичний лідер ХАМАС – Ісмаїл Ганія, якого було вбито в Тегерані ракетою 31 липня 2024 року (ймовірно, це була робота Моссаду), Яхья Сінвар, якого ліквідували у Рафаху, а також Салех-аль-Арурі, Марван Ісса, Мохаммед Дейф та Моххамеда Сінвара.

ХАМАС, хоч і зазнав великих втрат, не припинив боротьбу – вбитих командирів заміняли їхні менш досвідчені молоді побратими, а проблем із вербуванням нових членів у ХАМАС не було, адже ледь не кожен житель Сектора втратив дім, рідних і близьких та мав особисті рахунки з Ізраїлем.

Фактично ХАМАС оголосив джихад до останнього палестинця і був готовий цей план реалізувати.

Ватажки ХАМАС Ісмаїл Ганія та Яхья Сінвар, яких ліквідував ЦАХАЛ / Фото Wissam Nassar, AP

Водночас методи, якими діяв Ізраїль щодо помсти ХАМАС за напад 7 жовтня, викликали дискусії серед міжнародної спільноти, а чи не вважати це геноцидом палестинського населення, хоча, безумовно, після нападу палестинських бойовиків про це і не мовилося.

Це призвело до того, що Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та колишнього глави Міноборони країни Йоава Ґаланта. Їх звинувачувати у злочинах проти людяності на території Сектора Гази.

Справедливості заради варто зазначити, що ордер на арешт видали також і ватажкам ХАМАС за вторгнення в Ізраїль. Однак відкликав від деяких персоналій після підтвердження їхньої загибелі, лишивши цей ордер тільки для Мохамеда Дейфа, але й він уже рік як мертвий (детальніше про ордери ми розглянемо у другому матеріалі з циклу).

Чого ж очікувати далі в Секторі Гази

Перший час ситуація з перемир'ям між Ізраїлем та ХАМАС складалася вдало. Після кількох обмінів заручниками сторони розпочали переговори щодо другого етапу перемир'я.

Ізраїль, своєю чергою, вимагає повної демілітаризації Сектора Гази та відсутності Палестинської адміністрації в анклаві.

ХАМАС заявляв, що готовий поступитися владою в Газі для продовження перемир'я. Однак угруповання відмовилося роззброюватися.

Загалом мирний план між Ізраїлем та ХАМАС передбачав такі етапи:

• другий – постійне припинення військових операцій і звільнення всіх ізраїльських ув'язнених чоловічої статі, які залишилися живими (цивільних і військових), в обмін на низку ув'язнених в Ізраїлі. Також очікується повне виведення ізраїльських військ із Сектора Гази;

• третій – обмін усіма тілами/останками загиблих під наглядом Катару й ООН. Буде розпочато трьох-п'ятирічний план реконструкції Гази.

Цікаво, що долю Гази прагне вирішувати також і американський президент Дональд Трамп. Він хоче взяти анклав під контроль США, перетворити анклав на "близькосхідну Рів'єру", а 2 мільйони палестинців переселити в інші країни.

Цю ідею відкинули вже арабські держави, зокрема Єгипет та Йорданія, куди Трамп хотів переселити палестинців. На противагу цього вони скликали власний саміт у Саудівській Аравії 27 лютого, обговорили альтернативи ідеям республіканського президента.

Трамп опублікував ШІ-відео з тим, якою бачить Газу в майбутньому / Колаж Fox News

Одна з них передбачає формування національного палестинського комітету для управління Смугою Гази без участі ХАМАС, міжнародну участь у відновленні без переміщення палестинців за кордон та рух до рішення про створення двох держав.

Однак миру не судилося дійти до кінця. 18 березня 2025 року ізраїльські військові почали завдавати ударів по Сектору Гази після того, як переговори про продовження перемир'я з ХАМАС не мали успіху. Так зване Міністерство охорони здоров'я Гази стверджує, що тоді, мовляв, загинуло 404 людини, однак правдивість цих даних підтвердити складно.

Ізраїль поклав відповідальність за відновлення бойових дій на ХАМАС, стверджуючи, що бойовики відмовилися від усіх пропозицій щодо продовження перемир'я. У зв'язку з цим Ізраїль заявив, що надалі будь-які переговори з ХАМАС відбуватимуться лише "під вогнем", тобто без попереднього припинення вогню як передумови для діалогу.

З обстрілами ЦАХАЛ також почав нову операцію на території Сектора Гази та навіть заявляв, що оточив місто Рафах, що на півдні цього анклаву. А на початку травня 2025 року начальник штабу Армії оборони Ізраїлю Еял Замір заявив, що країна готується розширити свою операцію в Газі та готується призвати десятки тисяч резервістів.

ЗМІ писали, що ізраїльські війська окупували близько третини Сектора Гази після закінчення припинення вогню в середині березня. Окрім того, Ізраїль заблокував гуманітарну допомогу для понад 2 мільйонів людей в анклаві.

Загалом відомо, що ХАМАС наразі утримує 59 ізраїльських заручників, 24 з яких вважаються живими.

Попри це, переговори між сторонами тривають. Один із представників ХАМАС у квітні 2025 року заявляв, що угруповання готове звільнити всіх заручників та укласти перемир'я на 5 років. Однак з тим терористи вимагають, щоб ЦАХАЛ повністю вийшов з Гази та відкрив доступ до гуманітарної допомоги. Ізраїль же все ще наполягає на роззброєнні ХАМАС.

17 травня ЦАХАЛ зрештою почав нову операцію на території Сектора Гази, що отримала назву "Колісниця Гедеона". Метою бойових дій є звільнення всіх заручників та знищення ХАМАС.

За даними палестинських органів охорони здоров’я, протягом доби від початку операції внаслідок ізраїльських ударів по Газі загинули 146 осіб, ще 459 зазнали поранень.

30 травня Дональд Трамп заявив, що Ізраїль та ХАМАС "близькі до укладання" угоди про перемир'я. Цей план передбачає:

• 60-денне припинення вогню;

• зі сторони ХАМАС – звільнення 28 ізраїльських заручників, як живих, так і мертвих, протягом першого тижня;

• зі сторони Ізраїлю – звільнити 1 236 палестинських в'язнів та передати останки 180 загиблих палестинців;

• відправлення гуманітарної допомоги в Газу від ООН та Червоного Півмісяця;
• Ізраїль має припинити всі військові операції в Газі та поетапно передислокувати свої війська після набуття чинності перемир'я.

Саме перемир'я може бути прововжене після 60-ти днів, якщо сторони не домовляться про повне припинення вогню.

Підсумовуючи можна сказати, що наразі надія на довготривалий мир у війні ХАМАС та Ізраїлю не є великою. Сторони можуть домовитися про перемир'я, обмінятися ще групою заручників, але поки не зміняться фундаментальні вимоги обох сторін, як Біньяміна Нетаньягу, на якого, зокрема, тиснуть праві політики, так і ХАМАС, який прагне ослабити Ізраїль терористичним і збройним шляхом.