/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F91e1ea606047003a605a1f02621769c8.jpg)
Экспорт без преференций: какие последствия для Украины будут от изменения условий торговли с ЕС
5 червня добігає кінця дія автономних торговельних заходів (АТМ), запроваджених Європейським Союзом у 2022 році для підтримки України та її експортного потенціалу.
Останні кілька місяців українські експортери жили в очікуванні рішення щодо подальших умов торгівлі з ЄС.
Попри те, що єврочиновники були категоричні в тому, що чергового продовження дії АТМ не буде, українські аграрії активно лобіювали продовження дії цього пільгового доступу на ринок ЄС, принаймні тимчасово – поки тривають перемовини у рамках статті 29 Угоди про асоціацію.
Але прориву не сталося.
На найближчі місяці все повертається на круги своя, а саме до положень поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), умови якої сформувалися ще на початку 2010-х.
На найближчі сім місяців – тобто до кінця 2025 року – Україна отримала право експортувати безмитно 7/12 річного обсягу тарифних квот, передбачених ПВЗВТ.
Таке рішення ЄС сприймається як величезна проблема.
Невипадково в уряді сподіваються мінімізувати збитки та досягти з Єврокомісією згоди про перегляд умов торгівлі за ст.
29 Угоди про асоціацію протягом найближчих місяців – поки не розпочався сезон врожаю.
І ці переговори вже стартували, що не може не тішити.
Та що насправді означає для експорту та економіки України повернення до "старого" торгового режиму?.
Насправді небагато.
По-перше, треба розуміти, що тарифні квоти, які складають основу АТМ, стосуються меншої частини українського експорту.
У 2024 році товари, на які поширюється дія тарифних квот, склали 21% експорту України в ЄС та 12% загального експорту.
Це якщо рахувати разом з кукурудзою, яка підпадає під дію тарифних квот ЄС й навіть заходів "екстреного гальмування", але ввізне мито на яку в ЄС вже тривалий час залишається нульовим.
Якщо кукурудзу виключити, ці частки ще менші: 11% експорту в ЄС та 7% загального експорту.
До абсолютної більшості товарів українського походження в ЄС не застосовують мита.
Колись АТМ в Україні поетично назвали "торговельним безвізом".
Однак власне АТМ на цю назву не повністю заслуговували – це був останній – і, як виявилось, тимчасовий – крок "торговельного безвізу".
Адже понад 98% ввізних мит, у тому числі всі мита на промислову продукцію, були скасовані в рамках ПВЗВТ.
По-друге, оскільки тарифні квоти – це складні мита, а не кількісні обмеження, експорт в ЄС продовжиться й за умови повернення мит.
Але товари стануть менш конкурентоспроможні за ціною на ринку ЄС, а отже, відбудеться скорочення поставок.
За оцінками Інституту економічних досліджень (ІЕД) та Berlin Economics, повернення до тарифних квот ПВЗВТ призведе до падіння експорту в ЄС на 1,5 млрд доларів.
Це складає 0,8% ВВП України 2024 року.
Про це ми вже писали у статті "Експорт з обмеженнями".
Основні товари, на які вплине закінчення дії АТМ – це пшениця, цукор та курятина.
Сумарно на них припадає 80% скорочення експорту в ЄС.
Але якщо говорити про загальний вплив на економіку, то головне питання – наскільки поставки можна переорієнтувати на інші ринки, якщо ринок ЄС залишатиметься закритим понад кілька місяців, як зараз обіцяють в Єврокомісії.
Розглянемо кожен з цих трьох ключових товарів окремо.
На пшеницю припадає 0,9 млрд доларів річних втрат від відновлення тарифних квот.
Обсяги експорту в ЄС, ймовірно, повернуться до рівня тарифної квоти, бо ввізне мито поза тарифною квотою зависоке – 95 євро за тонну.
Однак у 2024 році, коли морський шлях торгівлі вдалося значною мірою відновити, українські експортери повернулися до широкої географії поставок, де частка ЄС становить лише третину (хоча це все ще на порядок вище, аніж частка ЄС в експорті пшениці до повномасштабної війни).
Іспанія вже другий рік поспіль залишається найбільшим імпортером української пшениці, однак на друге місце повернулась Індонезія, також відновлюється експорт до Єгипту.
Графік 1: Географія експорту пшениці Україною у 2024 році.
Ще однією особливістю експорту пшениці – як й інших біржових товарів – є відносно незначний діапазон вартості одиниці експорту при поставках на різні ринки.
Відповідно, поставки в ЄС не дають виграшу в ціни.
Графік 2: Вартість експорту тонни пшениці Україною у 2024 році.
Зважаючи на широку географію поставок та помірну залежність від ринку ЄС, можна очікувати, що експорт пшениці буде переорієнтовано на інші ринки без суттєвих втрат.
А от із цукром ситуація інша.
За оцінками ІЕД та Berlin Economics, втрати експорту цукру на ринку ЄС складуть 0,2 млрд доларів.
У 2022-2023 роках, коли АТМ були запроваджені, відбулася різка переорієнтація на ринок ЄС, туди експортували понад 98% цукру.
Але після введення в середині 2024 року механізму "екстреного гальмування", який був застосований у тому числі до цукру, частка ЄС впала до 45%, а географія значно розширилась.
Графік 3: Географія експорту цукру Україною у 2024 році.
На відміну від пшениці, експортна вартість тонни цукру на ринку ЄС вища, аніж на більшості інших ринків, що робить його привабливим.
Однак мито поза тарифною квотою складає 47%, що є фактично заборонним рівнем, а отже, можна очікувати, що експорт цукру в ЄС залишатиметься у межах тарифної квоти.
Графік 4: Вартість експорту тонни цукру Україною у 2024 році.
Хоча досвід 2024 року свідчить, що Україна може переорієнтувати експорт цукру на інші ринки, це відбудеться за рахунок зменшення вартості.
Схожа ситуація з експортом м’яса птиці, у першу чергу курятини.
За оцінками ІЕД та Berlin Economics, після завершення дії АТМ експорт м’яса птиці в ЄС скоротиться на 0,1 млрд доларів.
Як і у випадку пшениці та цукру, українські виробники мають широку географію експорту.
На ЄС припадає близько 41% експорту, основні партнери – Нідерланди та Словаччина.
Проте більшість експортних поставок у 2024 році – поза ЄС, переважно до країн Близького Сходу.
Графік 5: Географія експорту м’яса птиці Україною у 2024 році.
Аналогічно ситуації з експортом цукру, але тут ще більш чітко видно, що ринки інших країн-партнерів не є рівноцінними замінниками ринку ЄС.
Вартість одиниці експорту на ринки ЄС значно вища за середню вартість поставок на більшість інших ринків.
Графік 6: Вартість експорту тонни м’яса птиці Україною у 2024 році.
Таким чином, втрата вільного доступу на ринок ЄС може призвести до втрати частини вартості експорту м’яса птиці.
Ймовірно, що й для решти товарів переорієнтація буде можливою, але з втратою частини вартості.
Математика досить проста – внаслідок завершення дії АТМ експорт в ЄС скорочується на 1,5 млрд доларів, з яких 0,9 млрд доларів – експорт пшениці – можна переорієнтувати з незначною втратою вартості.
Залишається 0,6 млрд доларів.
Припустимо, що переорієнтація означає втрату половини вартості (що є дуже сильним припущенням, ймовірні втрати менші).
За такого сценарію загальний експорт України скоротиться на 0,3 млрд доларів.
Ця сума відповідає близько 0,2% ВВП у річному вимірі.
Це і є очікувані втрати від повернення до торгівлі на умовах ПВЗВТ.
А на додачу варто уточнити, що ці втрати будуть ще менші, якщо пільговий режим – тепер вже у рамках статті 29 – запрацює швидко, як на це сподіваються в уряді.
Автор: Вероніка Мовчан,.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Вступаємо в ЄС разом".
Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".

