Звільнення українських медійників з полону РФ: у Європі ухвалено резолюцію

Європейська федерація журналістів (ЄФЖ) одноголосно прийняла резолюцію, яка вимагає справедливості для української журналістки Вікторії Рощиної, що загинула в російському полоні у вересні 2024 року, та закликає до негайного звільнення щонайменше 31 українського медіапрацівника, які наразі утримуються російськими силами. Як передає «Главком», про це повідомив голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко.

Резолюція висловлює «глибокий шок» від смерті Вікторії Рощиної і конкретно вимагає «ретельного міжнародного розслідування обставин її смерті в російському полоні та притягнення винних до відповідальності».

Резолюція детально описує систематичне знущання над затриманими журналістами. Одноголосно прийнята резолюція передбачає комплексну європейську відповідь на кількох рівнях:

• Документ закликає Європейську комісію та уряди країн-членів ЄС «значно посилити дипломатичний тиск та санкції проти Російської Федерації» та «ініціювати створення міжнародного механізму для звільнення українських професійних журналістів та громадянських журналістів як цивільних осіб, незаконно затриманих Російською Федерацією».
• Організації-члени ЄФЖ по всій Європі отримують вказівку «висловити солідарність із затриманими українськими журналістами шляхом поширення інформації про ці справи» та «згадувати імена затриманих журналістів у своїх публікаціях та передачах, оскільки це дає надію ув'язненим та допомагає не забути про них».

Резолюція також встановлює конкретні інституційні відповіді, доручаючи Керівному комітету ЄФЖ створити «спеціальну робочу групу з моніторингу ситуацій затриманих українських журналістів та координації міжнародних адвокаційних зусиль для їх звільнення». Справи будуть оперативно подаватися на Платформу захисту журналістики та безпеки журналістів Ради Європи для забезпечення систематичної документації та реагування.

Одноголосне прийняття резолюції делегатами від 73 журналістських організацій з 38 європейських країн сигналізує про безпрецедентну солідарність в європейській журналістській спільноті щодо порушень свободи преси в умовах триваючого конфлікту, заявив Сергій Томіленко.

Через стан тіла журналістки фахівці поки що не змогли встановити точну причину її смерті. За результатами перевірки на тілі загиблої були виявлені численні ознаки катування та жорстокого поводження, зокрема садна і крововиливи на різних частинах тіла, зламане ребро та можливі сліди від застосування електроструму.

Так, тіло Вікторії Рощиної було повернено в Україну без деяких органів. 

Рощина перебувала на фронті від початку повномасштабного вторгнення. 16 березня 2022 року стало відомо про затримання журналістки. Її утримували представники російської Федеральної служби безпеки. Тоді вона перебувала в окупованому Бердянську. 22 березня російські військові звільнили Рощину з полону, змусивши записати відео із запереченням претензій до спецслужб РФ.

Вікторія Рощина зникла безвісти 3 серпня 2023 року під час поїздки на окуповані Росією території. 27 липня 2023 року Рощина вирушила з України до Польщі й мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні.

Востаннє рідні розмовляли з нею 3 серпня, журналістка повідомила, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває. Спершу заяву про її зникнення подали українським правоохоронним органам 12 серпня 2023 року. Також родина зареєструвала офіційну справу про зникнення в СБУ, Міністерстві реінтеграції та в Офісі омбудсмена 21 вересня.

Згодом Росія визнала, що затримала Вікторію Рощину, жінка перебувала на російській території. Відповідного листа, датованим 17 квітня, від міністерства оборони РФ отримав батько журналістки Володимир Рощин. Раніше родичі Вікторії подавали запит до окупаційної прокуратури Маріуполя.

Як повідомлялося, Європейський Союз виступив із заявою про те, що шокований новинами про загибель української журналістки Вікторії Рощиної у російському полоні.

До слова, російські війська не приховують, що мішенню своїх обстрілів і атак вважають українських журналістів. З початку війни окупанти знищили щонайменше 50 працівників медіа, доля ще кількох залишається невідомою.