Україна втретє уразила Кримський міст: які засоби могли використати для атаки

3 червня 2025 року Служба безпеки України втретє за час повномасштабної війни Росії проти України уразила Кримський міст. Під час операції під водою було підірвано одну з опор головного прольоту незаконно збудованої переправи.

У СБУ заявили, що посприяли пошкодженню опори мосту 1100 кілограмів вибухівки в тротиловому еквіваленті. Зазначалося, що фактично міст через Керченську протоку перебуває в аварійному стані. Українське видання Defense Express також звернуло увагу на те, що служба поділилася відео з моментом підриву. Це свідчить або про злам мережі відеоспостереження на переправі, або про встановлення власного пристрою.

Щодо самого вибуху, то підрив здійснювався під водою – на глибині близько 10 метрів, саме тому немає вогню і стовпів диму, якими супроводжувалися попередні ураження Кримського мосту. Водночас оцінити реальний стан пошкодженої опори можна буде лише під час водолазних робіт. А той факт, что вибух відбувся глибоко в морі, говорить і про складність проведення будь-яких ремонтних робіт, акцентується в матеріалі.

Та більше уваги привертає питання, який же засіб використали для ураження Кримського мосту. Лише сама вибухова речовина важила понад тонну без самого корпусу, тож навряд чи помістили її туди за допомогою плавців. Одним із варіантів могло бути застосування підводних дронів, припускають у Defense Express.

"Зокрема можливо нагадати про публічно продемонстрований дрон "Толока". Але не TLK-150, що має дуже обмежені можливості: дальність ходу до 100 км, маса бойової частини (БЧ) або іншого корисного навантаження – 20-50 кг. А про анонсовані TLK 400 з довжиною 4-6 метрів, дальністю 1200 км, та масою БЧ до 500 кг. Чи TLK 1000 довжиною 4-12 метрів, дальністю 2000 км, та корисним навантаженням 5000 кг", – пишуть автори.

Крім того, у серпні 2023 року було продемонстровано випробування підводного дрона під назвою "Марічка". Його довжина становить 6 метрів, діаметр – 1 метр, а дальністю ходу – до 1000 км. Крім того, заявлялося, що дрон може нести більше 1000 кг.

При цьому фахівці стверджують, що відомі проєкти українських підводних дронів оснащені системами, які відповідають за супутникову навігацію та звʼязок з оператором.

"Зазначимо, що дальність маршруту для морського підводного дрона до Кримського мосту, з обходженням поки окупованого Криму на адекватній дальності, близько 650 км. При цьому останні кілька кілометрів об'єктивно найважчі, бо необхідно враховувати можливість розміщення росіянами акустичних сенсорів, а також чітко пройти фарватером не зачепивши бонові загородження", – додають автори матеріалу.

При цьому у Defense Express не виключають, що якщо для атаки використали підводний дрон, його могли встановити і під днищем судна, яке йшло до російського порту на Азовському морі.

У такому випадку могло б бути нівельоване питання запасу ходу та автономності дрона. Такий підхід також міг би допомогти з вирішенням питання обходження акустичного контролю.

"Але це відв'язує від наразі відомих українських підводних дронів, бо його задачею було б подолати значно меншу відстань", – резюмує видання.