"Я висловлюю думки, які не подобаються Києву": що Навроцький говорив про Україну

На президентських виборах у Польщі переміг Кароль Навроцький, набравши 50,89% голосів.

За Навроцьким ще до виборчої кампанії закріпилася репутація недружнього до України політика.

Цьому сприяла його діяльність на посаді директора Інституту національної пам'яті.

А під час кампанії цей імідж лише закріпився.

Видання "Нова Польща" зібрало ключові цитати новообраного глави держави про Україну, війну і польсько-українські відносини.

А "Європейська правда" дещо розширила цей перелік.

Вступ до ЄС та НАТО.

"В ідеальному світі я б хотів, щоб Україна була частиною розвиненого Заходу".

"Я не бачу України в жодній структурі – ані в Європейському Союзі, ані в НАТО, – допоки не буде вирішено такі важливі для поляків цивілізаційні питання.

Держава, яка не здатна взяти на себе відповідальність за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних союзів".

"Сьогодні дискусія про вступ України до НАТО абсолютно недоречна.

Вступ України до НАТО означатиме, що весь Північноатлантичний альянс перебуває у стані війни з Російською Федерацією".

Війна з РФ та російська пропаганда.

"Ми й надалі допомагатимемо Україні у війні з Російською Федерацією, яка також ворожа щодо Польщі.

Але в цих відносинах ми завжди представлятимемо польські національні інтереси".

"У мене немає жодних сумнівів у тому, що саме Російська Федерація відповідальна за війну в Україні, але не лише вона, а й наївність і дурість політичних європейських еліт і, на жаль, їхнього польського помічника, тобто Дональда Туска".

"Як майбутній президент, я б не відправляв армію в Україну.

Однак я б із задоволенням відправив польських підприємців на допомогу українській державі, які могли б відбудувати потенціал України, якби вони були готові та хотіли б туди інвестувати".

"Мій явний антикомунізм та відстоювання інтересів виключно польської держави не виключають критичних слів у цьому конкретному контексті ексгумації на Волині чи наших відносин з українською державою.

Можна бути антикомуністом, якому не потрібно після стількох років діяльності доводити, що він не згоден з російським наративом, і можна критикувати відносини з Україною навіть у такий драматичний момент, як напад Російської Федерації на Україну, прагнучи інтересів польської держави".

"Звичайно, було б абсурдно говорити, що я проросійський.

Російська пропаганда має схильність намагатися використовувати кожне слово на благо Російської Федерації".

Польсько-українські відносини.

"У мене багато застережень щодо підходу України та самого президента Зеленського до Польщі.

Україна не ставиться до Польщі, як до партнера.

Вона невдячна, а в багатьох питаннях поводиться негідно.

Однак попри це я вважаю, що Україна повинна бути за столом переговорів".

"Приїжджає міністр закордонних справ України (Дмитро Кулеба) і говорить те, що говорить – ви чули, не буду це повторювати.

Приїжджає президент Зеленський, і йому здається, що він обиратиме президента Польщі.

Не обиратиме, бо президента обирають польки й поляки".

"Польща була головним союзником, головним помічником у перші місяці й роки війни, а президент Анджей Дуда – головним адвокатом українського питання на міжнародній арені.

Якщо президент Зеленський так поставився до свого головного союзника й партнера – не пішов назустріч нашим очікуванням як польської держави, – то, боюся, сьогодні він розплачується за це на міжнародній арені (йдеться про заяву Дональда Трампа, в якій він називає Зеленського диктатором).

Ми бачимо, які думки й оцінки звучать щодо нього через його нелояльність до тих, хто щиро допомагав".

"Наш партнер, якому ми так багато допомогли, не дає згоди на поховання наших 120 тисяч жінок і чоловіків, убитих на Волині, – це негідна поведінка щодо нас.

Коли ми бачимо, що українське зерно призводить до краху польських сільських господарств, то маємо повне право так реагувати".

(Важливий момент – ці слова були сказані до початку перших ексгумаційних робіт, проте вже після того, як українська сторона у листопаді 2024 року скасувала заборону на пошуки та ексгумації останків польських жертв війни і конфліктів на території України.).

"Україна повинна зрозуміти, що Польща – вільна держава, яка має власний політичний порядок денний.

Держава, в якої є свої цілі й зобов’язання – зокрема, перед тими, кого вбили українські націоналісти.

Тими, хто не закликає до помсти, а просить про пам’ять і хрест на своїй могилі.

Саме цього прагнуть жертви волинського геноциду".

"Як президент Інституту національної пам'яті, я однозначно виступаю проти бандеризму –.

я готовий підписати закон, який передбачає покарання за бандеризм та так звану волинську брехню.

Я ставлю добросусідські відносини з Україною в залежність від повної згоди на ексгумацію жертв українського геноциду проти поляків.

Водночас я заявляю, що в інтересах нашої країни – якомога швидше встановити мир в Україні".

Польські інтереси.

"Під час цієї виборчої кампанії, мабуть, не раз можна буде почути, що я висловлюю думки, які не подобаються Кремлю, Києву чи Брюсселю.

Мене це зовсім не турбує.

Єдине моє зобов’язання – поляки.

А що про це думає пропаганда у Москві чи що про це думає Київ – не моя справа.

Мій обовʼязок – Польща".

"У чергах до лікарень і поліклінік першість повинні мати громадяни Польщі.

У школах і дитсадках – польські діти.

Ми повинні скасувати доплати до українських та інших пенсій, а соціальні виплати надавати передусім полякам".

Авторка: Зоряна Вареня, "Нова Польща".

Стаття початково була опублікована на порталі "Нова Польща" та републікується зі згоди правовласника.