/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2F7655f965edd57587f4007e7e436e339f.jpg)
Выборы по евростандарту. Как должно измениться избирательное право в Украине перед вступлением в ЕС
14 травня уряд України, виконуючи вимоги для початку переговорів про вступ до ЄС, затвердив три "дорожні карти" – з питань верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління.
Саме ці документи визначають основні трансформації за відповідними сферами, які Україна має здійснити на шляху до повноправного членства в ЄС.
Чому дорожні карти мають таке значення? Бо їх узгодження – це обов’язкова вимога для відкриття переговорів про вступ до ЄС за першим кластером "Основи".
Та й надалі виконання положень цих дорожніх карт буде одним з критеріїв для просування у переговорах.
Без прогресу у кластері "Основи" остаточний успіх неможливий, а для втілення цих реформ необхідні узгоджені дії уряду, парламенту, інших державних інституцій.
Ще на етапі узгодження двох дорожніх карт у цій роботі брала участь і ЦВК.
Адже виборча сфера – одна з ключових, які охоплюють ухвалені документи.
Україна має підготуватися до демократичних післявоєнних виборів, оновити виборчі процедури, а також врахувати попередні рекомендації місій ОБСЄ/БДІПЛ та гармонізувати законодавство з правом і стандартами ЄС.
Йдеться не лише про технічне вдосконалення процедур, а подекуди і про переосмислення підходів до виборчого процесу.
Адаптація українського законодавства до права ЄС розкриває виборче право у новому його вимірі та призводить до зміни парадигми у сприйнятті самого фундаментального виборчого права та участі у виборах загалом.
До прикладу: Україна буде зобов'язана надати громадянам ЄС право участі у місцевих виборах в Україні.
І так само громадяни України братимуть участь у місцевих виборах в інших країнах та у виборах до Європарламенту.
Виборчі права громадян ЄС.
Після нашого вступу до ЄС громадяни інших держав-членів, що проживають в Україні, мають отримати право голосувати та балотуватися на місцевих виборах в Україні, а також на виборах українських депутатів у Європарламенті.
Це закріплено в основоположних документах ЄС.
Дорожня карта у сфері верховенства права передбачає, що законодавчі зміни щодо цього зобов’язання набудуть чинності лише після того, як Україна стане повноправним членом Євросоюзу.
Це – обов’язкова зміна.
Утім, певні відхилення можливі й тут.
Право ЄС передбачає, що європейські громадяни, які проживають в іншій країні-члені, можуть голосувати та балотуватися на місцевих виборах на тих самих умовах, що й громадяни цієї країни.
Але держава може встановлювати мінімальний строк проживання, обмеження на керівні посади, правила несумісності та тимчасові винятки.
На виборах до Європарламенту, як вказує відповідна директива ЄС, громадянин Євросоюзу може голосувати і балотуватися або в країні громадянства, або за місцем проживання, але не в обох одночасно.
Держави обмінюються даними для запобігання подвійному голосуванню, а втрата виборчих прав у рідній країні може тягнути за собою втрату їх і в країні проживання.
Вже зараз важливо усвідомити: надання виборчих прав громадянам ЄС – це не лише питання законодавчих змін.
Варто також наголошувати, що аналогічні права отримають і українці в країнах ЄС, що сприятиме їхньому політичному представництву за кордоном.
Перспектива рівноправної участі громадян ЄС у місцевих виборах має стати не лише юридичним кроком, а й суспільно-політичним і інформаційним поштовхом до зміцнення демократії в Україні.
Після завершення війни критично важливо усунути всі практичні бар’єри та забезпечити неупереджене інформування громадян для їх повноцінної участі у виборчому процесі.
Такий підхід може стати кроком до зміни усталених уявлень про виборчі права на місцевих виборах, які мають залежати від реальної залученості до життя відповідної громади.
Що має змінитися у виборчій сфері.
Відповідно до дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій, Україна зобов’язалася реформувати виборче законодавство та практику.
Ці зміни мають базуватися на висновках скринінгу Європейської комісії, її щорічних звітах про розширення, актах ЄС та рекомендаціях місій ОБСЄ/БДІПЛ.
По-перше, дорожня карта передбачає адаптацію законодавства про вибори до післявоєнних реалій і врахування наслідків збройної агресії РФ.
Для того щоб держава мала змогу неупереджено ухвалити рішення про неможливість проведення загальнодержавних і місцевих виборів на окремих територіях, треба на законодавчому рівні визначити критерії оцінки стану їх готовності до виборів, що є давньою рекомендацією Венеційської комісії.
Робота в цьому напрямку вже ведеться, а останню крапку в експертних дискусіях має поставити український парламент.
По-друге, у дорожній карті Україна взяла на себе зобов’язання врахувати ключові стандарти ЄС та попередні рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ у виборчому законодавстві та практиці.
Серед них – рекомендації Європейської комісії щодо інклюзивних і стійких виборчих процесів, надані всім членам ЄС у 2023.
Це – елемент глобальної політики Євросоюзу, частиною якого стає Україна.
Серед запланованих рішень – зміцнення принципу стабільності виборчого законодавства в Україні, підвищення рівня підготовки членів виборчих комісій, посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства, розширення інклюзії та рівних можливостей у виборчому процесі.
Також вперше відбудеться обговорення шляхів, як Україна може втілити багаторічну рекомендацію БДІПЛ про зняття бар’єрів для участі у виборах громадян з окремими психосоціальними порушеннями.
По-третє, дорожня карта передбачає забезпечення виборців всебічною, зрозумілою та доступною інформацією про виборчий процес, що має особливе значення у складних умовах повоєнного відновлення, та з імовірними змінами правил.
Потрібно розробити і втілити комунікаційну стратегію ЦВК для післявоєнних виборів в Україні.
По-четверте, дорожня карта передбачає зміцнення інституційної спроможності ЦВК, включаючи удосконалення системи ведення Державного реєстру виборців з урахуванням вимог кібербезпеки, поетапне впровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи ЦВК з новими електронними сервісами тощо.
Все це має зміцнити здатність держави організовувати і проводити демократичні вибори.
Дорожня карта передбачає гармонізацію законодавства щодо політичної реклами та ролі медіа у виборчому процесі відповідно до стандартів ЄС, реформу фінансування виборчих кампаній і політичних партій (із визначенням єдиного незалежного наглядового органу), цифровізацію звітності партій і кандидатів, запровадження ризикоорієнтованого підходу для аналізу звітних документів, оновлення правил державного фінансування та чітке визначення відповідальності за порушення у цій сфері.
Крім того, дорожня карта містить заходи щодо оновлення законодавства про політичні партії відповідно до міжнародних стандартів.
Більше ніж інтеграція.
Варто відзначити, що й український досвід може бути корисним для доповнення стандартів демократичного врядування країн ЄС.
Тобто не лише Україна отримує свої переваги від вступу до ЄС, але й ЄС отримує користь від прийняття до лав сильної країни з непересічним досвідом у різних сферах: від цифровізації до поступу в демократичних процесах.
Україна має унікальний досвід проведення виборів у екстраординарних умовах, включаючи вибори під час російської збройної агресії на окремих територіях Донецької, Луганської областей та Криму; досвід відбивання інформаційних і кібератак під час виборів; успішно проведені голосування під час пандемії.
Жодній країні не побажаєш проводити вибори в тих умовах – але Україна з гідністю подолала ці виклики, сформувавши механізми, які можуть стати базою для подальшого доповнення європейського демократичного доробку.
Багато країн ЄС зможуть використати успішне функціонування Державного реєстру виборців як приклад для вдосконалення обліку своїх виборців.
Також український досвід може бути корисним для розробки загальноєвропейських підходів із захисту демократичних інститутів та протидії глобальним і внутрішнім загрозам.
До прикладу, під час триваючої розробки у ЄС ініціативи за назвою "Європейський щит демократії", спрямованої на захист виборів і демократичних інституцій, підтримку незалежних медіа та протидію дезінформації з метою посилення стійкості європейської демократії.
Україна навіть сьогодні, під час війни, намагається ефективно впровадити все заплановане у дорожніх картах.
А її досвід може стати неоціненним для розбудови загальноєвропейських підходів до захисту демократії і виборчих інститутів.
Зрештою, нам треба усвідомити, що виконання Україною зобов’язань у сфері демократичних інституцій – це не просто процес гармонізації законодавства чи дотримання умов членства.
Це можливість не лише перейняти європейські стандарти, а й долучитися до їх розвитку, запропонувавши власні рішення, перевірені війною, суспільною мобілізацією та щирим прагненням до демократії.
Віталій Плукар, заступник голови Центральної виборчої комісії.
Олександр Клюжев, радник голови Центральної виборчої комісії, експерт з виборчих процесів з багаторічним досвідом роботи в неурядових та міжнародних організаціях.
