Трамп предупреждает Путина, новое обвинение от Орбана, 150 млрд на оборону ЕС: новости дня

За даними ЗМІ, цього тижня американська влада обговорить з представниками Німеччини можливість посилення санкцій проти Росії і інші інструменти тиску.

Тим часом німецькі ЗМІ повідомили про крах співпраці між ЄС і США у сфері спільної боротьби проти ухилення Москви від санкцій.

Хоча у Києві це заперечують.

На сесії Парламентської асамблеї НАТО ухвалили декларацію, яку в Україні назвали "дуже сильною".

В Естонії викрили плани створення "паралельної армії" за підтримки РФ, а розвідка Нідерландів виявила причетність Росії до кібератак на поліцію у 2024-му.

Все важливе і цікаве за вівторок, 27 травня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Президент США: Путін "грається з вогнем".

Вчора президент США Дональд Трамп, коментуючи останні масовані обстріли Росією українських міст, заявив, що господар Кремля Владімір Путін "збожеволів", а сьогодні попередив, що той "грається з вогнем".

Американський президент додав, що якби не він – "з Росією вже давно трапилися б справді жахливі речі".

"І я маю на увазі дійсно жахливі.

Він грається з вогнем!", – написав Трамп у соцмережі Truth Social.

До речі, МЗС Литви вручило ноту протесту представнику РФ через триваючі атаки по Україні.

Тим часом спецпосланець президента Сполучених Штатів з питань України Кіт Келлог заявив, що Вашингтон отримав від Києва перелік умов для завершення війни, проте ще не отримав від Москви.

Трамп думає про санкції і не тільки.

Видання The Wall Street Journal пише, що президент США Дональд Трамп обмірковує санкції проти Росії.

За словами співрозмовників, Трамп розглядає можливість введення санкцій проти РФ цього тижня, будучи розчарованим тривалими агресивними діями господаря Кремля Владіміра Путіна щодо України та повільним просуванням мирних переговорів.

Зазначається, що якщо американський президент і вирішить ввести додаткові санкції проти Росії, то вони, ймовірно, не включатимуть нових банківських санкцій.

Проукраїнський сенатор від Республіканської партії Чак Грасслі закликав президента США Дональда Трампа відповісти санкціями на останні російські масовані повітряні обстріли України.

"З мене досить того, що Путін вбиває невинних людей.

Президент Трамп, вживіть заходів, хоча б санкції!" – заявив Грасслі, виступаючи з публічною критикою загострення російської агресії.

За даними Kyiv Post, остаточне рішення президента США щодо санкцій проти Росії, а також щодо наступного етапу підтримки України обговорять під час зустрічей з німецькими посадовцями у Вашингтоні цього тижня.

Співрозмовник видання зазначив, що наразі у Сполучених Штатах нібито переглядають всі раніше введені обмеження щодо військових дій України – незалежно від того, чи були вони вже пом'якшені, чи ні.

Вчора канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що на зброю, поставлену Німеччиною Україні, більше не поширюються обмеження щодо дальності і, отже, щодо застосування проти території Росії.

А сьогодні він уточнив, що його заява стосувалася рішення, яке було прийнято вже деякий час тому.

"У цьому сенсі я вчора в Берліні описав те, що відбувається вже кілька місяців", – відзначив Мерц.

Також німецький канцлер каже, що не очікує швидкого закінчення війни в Україні.

Він додав, що "ми маємо ще більше посилити наші зусилля, щоб Україна могла захиститися".

Крах співпраці США з ЄС щодо санкцій?.

Тим часом німецькі ЗМІ повідомили про крах співпраці між ЄС і США у сфері спільної боротьби проти ухилення Москви від санкцій.

Висновок про крах співпраці міститься у внутрішньому звіті Федерального міністерства закордонних справ про засідання Ради ЄС із закордонних справ, яке відбулося 20 травня у Брюсселі.

Згідно з конфіденційним документом, керівник санкційної політики ЄС Девід О'Салліван нарікає на повний розвал трансатлантичної координації щодо ухилення РФ від санкцій.

У Києві заперечують "крах співпраці" між США та ЄС у питанні санкцій.

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк спростував твердження про нібито розвал співпраці між США та Європейським Союзом у сфері санкційної політики.

"Комунікую з американцями-санкційниками, і бачив їх двічі за три тижні на спільних робочих зустрічах в Європі, де обговорювали і обхід санкцій, і посилення санкцій.

Чи той самий "імпульс", який був? Ні, але виключно в силу політичного контексту.

Чи "розвал співпраці"? Абсолютно точно ні", – переконує він.

Декларація Парламентської асамблеї НАТО.

Українська сторона вважає "дуже сильною" фінальну декларацію, яку схвалили на сесії Парламентської асамблеї НАТО в американському Дейтоні.

"Асамблея відкинула ультиматум Путіна щодо відмови Україні у членстві та закликала уряди прискорити та поглибити співпрацю для наближення нашого вступу", – зазначив голова постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв.

Крім того, Парламентська асамблея НАТО, за його словами, закликала уряди своїх країн збільшити військову допомогу Україні, посилити санкції проти тіньового флоту РФ та її енергетичного, металургійного та банківського секторів, а також допомогти з фінансуванням українського ВПК.

Разом з тим Чернєв зазначив, що зустріч Парламентської асамблеї НАТО у Дейтоні позначилася набагато меншою увагою до війни РФ проти України, ніж в попередні рази за останні три роки, та більш прохолодним ставленням з боку американської делегації до українських колег.

Чернєв розповів, що має "неоднозначне" враження від сесії Парламентської асамблеї НАТО у Дейтоні, що завершує роботу, і він "з таким за останні три роки зіткнувся вперше".

"Європейці, до речі, також дивувались розставленим акцентам цієї сесії ПА НАТО приймаючою стороною", – зазначив голова української делегації.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відзначив, що декларація "Мир завдяки силі в Україні" підтверджує незмінну підтримку України та необхідність збільшення всіх форм допомоги їй, включню з військовою та фінансовою.

Загрози з Росії.

В Естонії викрили плани створення "паралельної армії" за підтримки РФ, у Німеччині провели рейд за підозрою у підтримці російських бойовиків на Донбасі, а розвідка Нідерландів виявила причетність Росії до кібератак на поліцію у 2024-му.

Тим часом у Литві кажуть, що майбутні навчання РФ та Білорусі "Запад" "не загрозливіші, ніж були у 2021-му".

Допомога Україні.

Британія спрямує $3 млрд прибутків від заморожених росактивів на посилення оборони України.

"Це фінансування має не лише практичну, а й принципову цінність.

Надприбутки з російських активів спрямовуються на посилення української оборони – як відповідь на агресію та визнання права України на захист", – зазначив перший заступник міністра оборони України Сергій Боєв.

Згідно з домовленістю, протягом 2025–2026 рр.

Україна отримає 3 млрд доларів.

Кошти буде спрямовано на: закупівлю оборонної продукції іноземного виробництва; ремонт та обслуговування військової техніки; реалізацію спільних проєктів за участі українських та міжнародних оборонних компаній; закупівлю інших критично важливих матеріалів включно з продукцією українського виробництва.

Банк Ради Європи кредитує в Україні житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на 50 млн євро, а Рада ЄС затвердила план щодо 150 млрд євро позик на оборону ЄС (Угорщина утрималась).

Нове звинувачення від Орбана.

Єврокомісар з питань демократії Майкл Макграт заявив, що Європейська комісія серйозно стурбована ситуацією з верховенством права в Угорщині.

Посилаючись на проєкт угорського закону про прозорість, який може обмежити іноземне фінансування НУО та медіаорганізацій, Макграт зазначив, що це порушення законодавства ЄС.

"Ми закликали уряд Угорщини відкликати цей законопроєкт.

І якщо цього не станеться, і вони ухвалять це законодавство, ми готові скористатися наявними в нас інструментами", – наголосив єврокомісар.

В уряді Угорщини своєю чергою не приховують, що повʼязують свою ініціативу з Україною і протидіють так званій "українській пропаганді".

Орбан обрав Україну головною темою своєї кампанії.

Читайте більше про це у статті редактора "Євро.

Правди" Сергія Сидоренка "Український план Орбана".

А нещодавно низка проурядових угорських медіа, зокрема Magyar Nemzet, з посиланням на неіснуючі джерела повідомили про нібито наміри України заборонити партію закарпатських угорців КМКС.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що чекає "негайних пояснень від уряду України щодо повідомлень у ЗМІ про заборону партії, що представляє інтереси угорської громади Закарпаття".

У Міністерстві закордонних справ України заперечили твердження про нібито заборону в Україні партії закарпатських угорців.

"Наша офіційна відповідь проста: жодних подібних дій щодо згаданого товариства не вчинялося.

Повідомлення у ЗМІ, що стверджують протилежне, неправдиві.

Наші двосторонні відносини і так мають достатньо проблем, які потрібно вирішувати; не потрібно додавати до цього переліку ще й усякі безпідставні повідомлення ЗМІ", – прокоментував речник Міністерства закордонних справ Угорщини Георгій Тихий.

Докладно про цей фейк угорської пропаганди – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Брехня для атаки на Україну.

Як у Орбана створили фейк про "заборону" партії угорців Закарпаття.

Терпіння до Угорщини "щодня тане".

А 18 березня парламент Угорщини ухвалив законопроєкт про заборону прайду в Будапешті.

Згідно з ним, заборонено проводити акції, які пропагують "гомосексуалізм" і "зміну статі".

Після цього лист до Єврокомісії з закликом тиску на Угорщину підписали Австрія, Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Словенія та Швеція.

Пізніше до декларації доєднались Франція та Німеччина.

А ще пізніше – Іспанія.

Загалом кількість держав, що підписали листа до Єврокомісії з закликом тиску на Угорщину, зросте до 20.

Міністр із питань Європи в МЗС Німеччини Гюнтер Крігбаум заявив, що терпіння країн-членів Європейського Союзу до Угорщини зменшується через тривалі порушення верховенства права, і дедалі більше держав розглядають подальші кроки.

"Маємо сказати, що будь-яке терпіння має межі", – наголосив німецький міністр.

Він підкреслив, що йдеться про права громадян ЄС, які "гарантовані договорами".

Новини щодо Британії.

Король Британії виступив на відкритті нового скликання канадського парламенту.

Чарльз III висловив Канаді підтримку на тлі резонансних заяв американського президента Дональда Трампа.

У Британії увʼязнили "екоактивістів", які хотіли приклеїти себе до злітної смуги аеропорту, а також витратять мільярди на профпідготовку, щоб не так залежати від мігрантів.

Решта новин.

У Єврокомісії розповіли, що чекає на Україну після завершення "торговельного безвізу".

У Румунії скандальний ультраправий екскандидат в президенти Келін Джорджеску заявив, що йде з політики.

У ЄС почали розслідування щодо 4 платформ, зокрема Pornhub, щодо контролю віку користувачів.

У Боснії внаслідок стрілянини біля табору для біженців поранено людей.

У Фінляндії схвалили обмеження для водіїв електросамокатів.