На дні океану знайшли поховане місто віком 140 000 років: це може змінити уявлення про історію людства

На дні моря між островами Ява та Мадура біля узбережжя Індонезії науковці виявили череп Homo erectus — стародавнього предка людини, що жив понад 140 тисяч років тому.

Разом із людськими рештками знайдено понад 6000 скам’янілостей тварин, серед яких — комодські варани, слони, буйволи та олені.

Деякі з кісток мали сліди обробки — це може свідчити про те, що люди вміли не лише полювати, а й користувалися знаряддями.

Про це розповідає Daily Mail.

Це місце стало першим відомим підводним похованням гомінідів у регіоні Сундаланду — нині затопленій території, яка в давнину об’єднувала Південно-Східну Азію в один великий материк.

Вчені вважають, що виявлені останки є втраченим ключем до розуміння життя стародавніх людей під час змін клімату та рівня моря.

Відкладення, в яких знайдено череп, було датовано методом оптично стимульованої люмінесценції (ОСЛ), і результати показали, що скам’янілості належать до періоду між 162 000 і 119 000 роками тому.

Порівняння черепних кісток із знахідками з Яви підтвердило, що це Homo erectus.

Знахідку зробили ще у 2011 році під час днопоглиблювальних робіт, але тільки нещодавно було завершено дослідження.

Усе вказує на те, що регіон, який нині затоплений, був густозаселеним і екологічно багатим.

На додаток до черепа Homo erectus і решток слоноподібних стегодонів, археологи виявили численні кістки та зуби давніх оленів.

Їхня присутність свідчить про багату, різноманітну популяцію цих тварин і натякає на існування відкритих лісистих територій чи лугів — середовища, яке забезпечувало умови для проживання як травоїдних, так і мисливців.

Викопні останки антилопоподібних тварин ще більше підтверджують гіпотезу про те, що нині затоплені землі були саваноподібними просторами — ідеальними для життя ранніх людей, які полювали й збирали їжу.

Це відкриття стало першим прямим доказом того, що Homo erectus мешкали на теренах Сундаланду, який нині прихований під водами.

Таким чином, старі географічні уявлення про межі поширення людини доведеться переглянути.

Гарольд Бергейс і його команда вперше показали, як саме поєднання геологічних, археологічних та палеоекологічних даних може відкрити втрачені етапи еволюції людини.

Адже між 14 000 і 7 000 років тому танення льодовиків призвело до підвищення рівня моря більш ніж на 120 метрів.

Водночас затоплені були цілі рівнинні території Сундаланду, а місцеві громади змушені були рятуватися втечею на підвищення.

Скам’янілості, знайдені в Мадурській протоці, — це лише фрагмент великої картини, що простягається на тисячоліття й континенти.

З розвитком підводних досліджень науковці сподіваються знайти не лише скам’янілі тіла, а й залишки поселень, знарядь праці та, можливо, давніх слідів ранніх форм суспільства.

Раніше повідомлялось, що у пустелі Руб-ель-Халі знайшли місто 5000-річної давнини.