18-річний Максим із Донеччини шукає житло для себе, 27 корів і 14 кіз: він благає вивезти з-під обстрілів

18-річний Максим, який живе у прифронтовому селі неподалік Краматорська на Донеччині, тримає 27 голів великої рогатої худоби і 14 кіз.

Цим хлопець і заробляє на життя — продає молоко, сир, бринзу власного виробництва.

До лінії фронту від домівки хлопця — менше 20 кілометрів.

Максим мріє про житло, де буде безпечно.

Утім, евакуюватися, каже, готовий лише зі всією худобою.

А тим часом Максим веде сторінку Тik.

Відео набирають десятки тисяч переглядів.

Хлопець показує своїх годувальниць — корів.

Як тварини пасуться, теляться, живуть під обстрілами.

У коментарі сайту ТСН.

ua розповідає: не очікував, що за ним слідкуватиме так багато людей.

«Пас корів, скучно було, думаю, зніму Тik.

І воно якось пішло — поїхало.

Тисяча набралася сама тих підписників, і я давай ефіри знімати.

Там людей багато, по 300-400 глядачів було.

Ну і пішло діло.

Мені сподобалося, і знімаю тепер кожен день відео», — каже Максим.

Батько Максима загинув на війні.

Воював з 2014 року, був добровольцем і прийняв останній бій на Бахмутському напрямку.

Мати — зараз перебуває із сестрою в Харкові.

Дівчина потрапила в аварію і проходить реабілітацію.

«Треба ж якось виживати, грошей немає.

Поки сам тягну, а потім, може, будуть допомагати», — розповідає хлопець.

Окрім тваринництва, каже, роботи поблизу майже немає.

Сусідів у селі практично не лишилося.

Усі, хто не виїхав, тримають корів або працюють пастухами.

«Живуть люди, працюють, допомагають.

Ну, а що, куди ж діватися? У мене чоловік пасе один, другий чистить сарай.

Виїхати — корів не вивезеш.

А за копійки корову не продаси.

Я б не віддав.

М’ясники задарма беруть», — каже Максим.

Щоб продавати молоко — щодня їздить на базар у Краматорськ та село неподалік.

Однак, жаліється, конкуренція з молочкою велика.

Доводиться поступатися у ціні сильно.

На базарі, каже, завдяки Tik.

Tok вже впізнають.

«Буває, йду на базарі, кричу: „Молочко, молочко“.

А люди кажуть: „О, цей з Тік-Току, знімає“.

Буває, кажуть: „Я тебе в Тік-Тоці дивлюся, молоко беру“.

Ну, хто як.

А я навіть не знаю, скільки в мене тих підписників», — каже Максим.

Завдяки підписникам, додає, вдалося зібрати кошти, щоб викупити з бойні корів.

Щоб усе встигати — щодня просинається о 3:30 ранку.

«Встаю і давай корів загонять.

Зараз вони в літнім загоні.

Потім прив’язую, давай їх підмивати.

Підключаю апарат.

Поки одна доється аппаратом — другу давай.

Подоїв швидко, процідив по банках, бутилках, бідонах.

Бігом збираю все і в машину на базар.

З базара приїжджаю — давай в обід доїти.

От зараз з обідньої дійки приїхав — буду сепарувати молоко.

Бринзу, творог, сметану робить.

Ввечері вже знову корів доїти і одразу цідити молоко.

Знову сепарувати, творог дороблювати.

І все — лягати спати.

Ось так зранку до ночі», — розповідає хлопець.

До постійних вибухів звикли і люди, і тварини, каже Максим.

Втім, коли прилітає поруч, корови розбігаються хто куди.

«Буває таке, як бахне, що шукаєш і день, і два, і три.

Як далеко бахає, коровам по барабану.

А як вже прям прилетить на поле, де вони пасуться, вони тікають вже бояться, звісно.

Вертоліт летить — вони пасуться, приземляється — теж пасуться, звикли.

Собаки, тільки десь бахне в селі, бігуть в сарай, в кормушки ховаються», — розповідає хлопець.

Його житло ціле, обстрілами лише трохи побита літня кухня.

Максим каже, підписники пропонували допомогу.

Однак він відмовився виїхати.

«Пропонували виїхати.

Показали мені фотографії.

А там на три корови сарай.

Ну, а хата — просто стіни і все.

Нічого нема.

Треба все підключати.

А куди я корів? На вулиці буду тримати? Дощ почнеться, все — корови будуть мокрі стояти, це раз.

А по-друге, всередині мені потрібні якісь умови.

Вода тепла, щоб була.

Як мені, наприклад, сепаратор помити.

Це якщо б запропонували, щоб була і хата, і вода, і все біля міста…» — каже Максим.

Втім, додає, якщо будуть сильні обстріли, доведеться у будь-які умови виїхати: «Поки ще можна тут жити — будемо жити».

У разі, якщо ви можете допомогти Максиму та його тваринам з житлом чи прихистком подалі від лінії фронту — звертайтеся, будь ласка, за телефоном: +380 66 854 16 11.