Як у Брюсселі хочуть обійти вето Орбана на вступ України в ЄС і які загрози несе цей план

Угорщина, а точніше діючий режим Віктора Орбана, здавна є генератором проблем для України, викликаючи роздратування і у Києві, і у Брюсселі, але зараз ситуація стала геть неприйнятною.

Угорське вето вже зірвало плани щодо початку вступних переговорів, і якщо цю проблему не вирішити – Орбан може блокувати Україну, доки лишається при владі.

Тому в Брюсселі обговорюють "план Б", який веде в обхід Угорщини.

Про деталі, проблеми та переваги "плану Б" на шляху України до ЄС – в статті Сергія Сидоренка та Тетяни Висоцької (Брюссель) з "Європейської правди" "План Б" для вступу України в ЄС.

Як Брюссель готується допомагати Києву попри вето Угорщини.

Далі – стислий її виклад.

9 травня у Львові відбулася непересічна подія: тут зібралися міністри закордонних справ та топдипломати 35 іноземних держав, у тому числі майже усіх держав ЄС, щоб дати старт створенню спецтрибуналу для Путіна.

Але крім того, очільниця європейської дипломатії Кая Каллас зробила заяви і щодо інших українських тем.

Так, відповідаючи на запитання "Євро.

Правди", Каллас визнала: Євросоюз готується до того, що Угорщина і надалі блокуватиме рух України до вступу в ЄС, і розробляє план для обходу угорського вето.

Угорське вето завдасть значного іміджевого удару по Україні, бо розірве спільний вступ до ЄС Молдови і України і, відповідно, надішле сигнали про те, що нібито "Україна вже не потрібна ЄС" і що "Брюссель вирішив лишити Україну на узбіччі".

Євросоюз хоче піти на розрив україно-молдовського пакета і почати формальні переговори лише з Молдовою, щоб допомогти президентці Маї Санду перед вересневими парламентськими виборами.

Обіцянка про вступ до ЄС – буде основним козирем діючої влади Молдови.

Отже, щоб запобігти негативним наслідкам цього сценарію, Брюссель запропонує Україні компенсатор, про який і йдеться у "плані Б".

До нього, найімовірніше, перейдуть лише у серпні-вересні, коли вичерпають усі шляхи переконати Орбана.

Ідея полягає в тому, щоб ЄС проводив без згоди Угорщини усі технічні та юридичні кроки, де це можливо.

А там, де вимога щодо одностайності прописана у законодавстві – 26 держав-членів Євросоюзу будуть проводити "паралельні переговори" з Україною, які будуть за можливості синхронізовані з молдовськими – щоби зберегти враження, ніби пакетне об'єднання цих держав зберігається.

Так, "паралельний трек" з Україною не матиме юридичної ваги.

Але політична вагомість – зовсім не нульова.

Проведення "паралельних переговорів" дозволить Україні декларувати план пріоритетних реформ, схвалений, нехай і у "гібридному режимі", усіма членами ЄС, крім Угорщини.

Це допомагатиме просувати ці реформи у непростих політичних реаліях.

І, зрештою, це стане принаймні якимсь – не ідеальним – контраргументом для тих, хто просуватиме в Україні євроскептичний наратив.

Цей план не ідеальний, а частина співрозмовників "Євро.

Правди" навіть називають його небезпечним.

Зокрема, немає певності, що після ізоляції Угорщини решта 26 держав ЄС лишаться на нашому боці.

Є також ризик, що Угорщина піде в суд, оскаржуючи цей процес.

А головне – те, що "паралельні переговори" не матимуть тих юридичних наслідків, які має звичайний вступний процес.

Тому зараз чимало дипломатів і в Україні, і в ЄС скептичні щодо цієї ідеї.

Однак за умови збереження угорського вето – а це, на жаль, є головним сценарієм до квітня 2026 року (парламентські вибори в Угорщині) – "план Б", попри його вади, може стати вимушеним рішенням, яке дозволить Україні не втрачати час через примхи угорського диктатора і продовжити рух до членства.

Але треба бути свідомими того, що навіть у разі зміни влади в Угорщині на демократичну без домовленостей щодо прав угорської меншини у підсумку не обійтися.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка та Тетяни Висоцької (Брюссель) "План Б" для вступу України в ЄС.

Як Брюссель готується допомагати Києву попри вето Угорщини.