Як ультраправі стали головною опозицією Португалії та які ризик це несе

Поки у неділю 18 травня увага багатьох українців була прикута до другого туру президентських виборів у Румунії та першого – у Польщі, на виборчі дільниці прийшли і в зовсім іншій частині Європейського континенту – Португалії.

І хоча тамтешні дострокові парламентські вибори отримали значно менше уваги, вони потенційно можуть мати не набагато меншу вагу.

Про результати дострокових парламентських виборів у Португалії і те, як вони вплинуть на політичну ситуацію в країні, читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Уряд меншості або союз з ультраправими: яку сенсацію принесли вибори у Португалії.

Далі – стисла її версія.

Ситуація, в яку втрапив прем’єр Португалії Луїш Монтенегру, в дечому нагадує прикрощі, які спіткали його попередника-соціаліста (а нині – президента Європейської ради) Антоніу Кошту.

Як і тоді, так і зараз причиною дострокових виборів став корупційний скандал за участю португальських топпосадовців.

Здавалось би, звинувачення Луїша Монтенегру в корупції мали вдарити по рейтингу Демократичного альянсу – очолюваної ним коаліції, де головну роль грає його Соціал-демократична партія.

Але виявилось навпаки: правоцентристи здобули більшість, та ще й трохи покращили представництво в парламенті.

Вони отримали на 9 мандатів більше – загалом 89 місць у парламенті.

Тема потенційної урядової корупції (адже поки конкретних обвинувачень, на відміну від випадку Кошти, немає) хоч і активно обговорювалась, але не була головною у виборчій кампанії.

Натомість португальці більше говорили про хронічні проблеми імміграції та доступності житла.

При цьому, Португалія й досі залишається однією з найбідніших країн Західної Європи.

До цього треба додати й більш очевидний факт: треті за три роки дострокові парламентські вибори банально втомлюють португальського виборця – який, цілком природно, хоче стабільності, а не постійної зміни уряду.

Останнє добре пояснює, чому Соціалістична партія Португалії стала аутсайдером на голосуванні: адже в уявленні громадськості саме через неї в Португалії проводили дочасні вибори.

Соціалісти зрештою набрали менш як половину голосів португальців і залишилися з 58 мандатами, втративши аж 20 з них.

Натомість за таких розкладів місце другої найбільшої партії може посісти ультраправа Chega.

І це також стане прецедентом – вперше за останні пів століття крайня права сила стане головною опозицією в Португалії.

Chega – це непересічне явище португальської політики.

Жодній партії крайнього правого спектра не вдавалося так швидко здобути прихильність виборців у країні, яка намагається не допустити повторення диктатури Салазара.

Для порівняння: у 2019 році Chega мала аж одного депутата в парламенті – свого лідера Андре Вентуру.

А нині вже зможе похизуватися 58 (!) мандатами – стільки ж, скільки в соціалістів.

"Ми не перемогли на цих виборах, але увійшли в історію.

Системі двопартійного керування в Португалії настав кінець", – заявив Вентура наступного дня після виборів.

Секрет успіху Chega так само простий: у своїй кампанії вони робили активний наголос на темах імміграції та вартості життя.

Щоправда, і в Chega не все так безхмарно.

Два депутати політсили, яка старанно створювала імідж антикорупційної, останніми місяцями вляпались в корупційні скандали.

У Луїша Монтенегру, щоб утримати прем'єрське крісло, є два варіанти: створити коаліцію з ультраправою Chega або розраховувати на уряд меншості, як це було в парламенті попереднього скликання.

Обидва ці варіанти не позбавлені проблем.

Докладніше – в матеріалі Олега Павлюка Уряд меншості або союз з ультраправими: яку сенсацію принесли вибори у Португалії.