/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F104%2Fb70bb5fed87d049b02bab87daeb1f925.jpg)
Трагедія на Сумщині: експерт пояснив, як можна було уникнути втрат на полігоні
Щоб уникнути трагедій на кшталт ракетного удару по полігону на Сумщині, де загинули та були поранені українські військові, потрібно створити окрему методику безпеки для стрільбищ у прифронтових районах.
Про це заявив військовий експерт та офіцер резерву ЗСУ Андрій Крамаров в ефірі Radio NV.
«У нас усе ще немає розробленої методики щодо убезпечення полігонів, які розташовані поблизу лінії фронту», — наголосив він.
Крамаров зазначив, що навчальні полігони у прифронтовій зоні є вимушеним кроком у реаліях війни: «Бійцям у ротації потрібно підтримувати форму, а командирам — оцінювати рівень їхньої підготовки.
Але питання в тому, як ці навчання організовані».
Експерт підкреслив, що нині на таких об’єктах діють лише загальні правила безпеки, які, наприклад, передбачають дії в разі повітряної тривоги.
Проте цього недостатньо, адже сучасні засоби ураження, зокрема дрони-розвідники та ракети типу «Іскандер-М», можуть уражати цілі без попередження: «Між фіксацією загрози й ударом може минути лише одна хвилина».
«Потрібна чітка методика: хто саме перебуває на відкритому полігоні, скільки людей, чи є укриття.
Потрібно хоча б мати вириті бліндажі, а ще краще — бетонні укріплення», — зазначив Крамаров.
Також він закликав створити систему технічного прикриття, зокрема використання засобів радіоелектронної розвідки, які можуть вчасно виявити активність ворожих БпЛА.
«Це має бути рішення на рівні Генштабу.
Не можна перекладати відповідальність на командирів, які не мають спеціальних інструкцій, бо вони просто не існують», — підсумував експерт.
За її словами, на полігоні в момент атаки перебували військовослужбовці Національної гвардії.
Також, за інформацією журналістки, командира військової частини, який не відреагував на проліт ворожого розвідувального дрона, було відсторонено від посади.

