Портнов тікав, але не втік

Портнов був особливою людиною.

По-перше, майстерно використовував право – інструмент, покликаний захищати від диктатури і свавілля, він перетворив на засіб для утвердження тиранії та беззаконня. А цьому жонглюванні йому мало було рівних.

По-друге, пиха його була захмарною. Щиро обіцяв розібратися з усіма нами. Писав погрози в особисті повідомлення слідчим по справах Майдану, і навіть мені погрожував в фб.

Тому як особливо нахабний ворог, мудро втік, як тільки замість його ручних ментів і суддів з нами почали на повну силу говорити російські гармати.

Втік у Європу, проти якої по факту воював на боці РФ.

Але не в підсумку все ж не втік.

***

Це не останній акт відплати, далі, я вірю, ще будуть вдалі.