Який реальний курс долара був за СРСР: чому це був секрет, про який слід було мовчати

Протягом багатьох років обмінний курс долара в СРСР залишався надзвичайно засекреченою темою.

У той час як у світі долар слугував головною резервною валютою, в радянській системі він був суворо заборонений і недоступний для вільного обігу.

Чому долар був заборонений у СРСР і коли ця заборона набула чинності.

Автор популярного історичного You.

Tube-каналу “Історик” пояснює, що ще від 1927 року в Радянському Союзі було ліквідовано приватний валютний ринок: всі операції з іноземною валютою передали під контроль Держбанку та Внешторгбанку.

Раніше, за його словами, кожен міг вільно купувати, продавати та зберігати іноземну валюту без будь-яких обмежень.

Проте через десять років, 1937 року, до Кримінального кодексу СРСР внесли статтю 25, яка прирівняла будь-які валютні операції до злочинів проти держави.

Цей закон став офіційним початком жорстоких репресій щодо тих, хто мав справу з доларами.

Як у СРСР карали за володіння доларами.

Автор зазначає, що на початку 1950-х років Сталін планував створити союз країн, які б повністю відмовилися від використання долара як платіжного засобу.

Проте ця амбітна ідея не була реалізована і зазнала поразки.

1961 року набрав чинності оновлений Кримінальний кодекс СРСР, який включав жорстоку 88-му статтю.

Вона передбачала суворі покарання за незаконні валютні операції — від трьох до восьми років ув’язнення, конфіскацію майна, а у випадках великих обсягів валютних злочинів — навіть розстріл.

Експерт нагадує, що за особистим наказом Хрущова до цієї статті було додано смертну кару.

Саме в тому році публічно розстріляли Яна Рокотова, Владислава Файбішенка та Дмитра Яковлєва — приклади жорстокого покарання за роботу з доларами.

Хто в СРСР мав право офіційно придбати долари.

Офіційний доступ до купівлі іноземної валюти мали лише вузьке коло осіб.

Історик пояснює, що це переважно були дипломати, високопоставлені партійні функціонери, моряки, а також спортсмени та артисти, які отримували дозвіл на тимчасові закордонні поїздки.

Обмін валют у СРСР здійснювався виключно через відділення Держбанку, при цьому операції проводилися лише до полудня і суворо під контролем міліції.

Максимальна сума для обміну не перевищувала 30 рублів, що приблизно дорівнювало 33 доларам.

Автор наголошує, що після повернення з-за кордону всі залишки валюти обов’язково потрібно було здати назад до банку.

Яким був курс долара в СРСР у 1950-х роках.

Починаючи від 1950-х, СРСР поступово відкривався для іноземних туристів, які щороку прибували тисячами.

Блогер пояснює, що хоча гості могли офіційно обміняти валюту в банках або готелях за встановленим курсом, насправді більшість із них не поспішала скористатися цією можливістю.

Причиною такої ситуації став процвітаючий чорний валютний ринок, який існував у кожному великому місті.

Його учасниками були валютники, або фарцівники — нелегальні посередники.

Вони купували долари в п’ять-шість разів дорожче за офіційний курс, а потім перепродавали їх за 8–10 рублів, роблячи на цьому вигідний бізнес, незважаючи на високі ризики.

Для радянських громадян, які виїжджали за кордон, чорний ринок став фактично єдиним джерелом валюти, адже офіційно дозволені 33 долари були явно недостатніми.

Як пояснює автор, люди свідомо наражалися на небезпеку, купуючи валюту у валютників, бо інакше не могли забезпечити собі поїздку.

Яким насправді був курс долара в СРСР.

Блогер ділиться цікавими історичними даними про коливання курсу долара:.

1897 року 1 долар коштував 2 рублі.

Після революції 1917 року курс різко зріс до 72 рублів за долар.

1924 року, після грошової реформи, курс встановили на рівні 2,22 рубля за долар.

1961 року, під час нової грошової реформи, долар офіційно коштував 90 копійок, а пізніше — навіть 60 копійок.

Блогер наголошує, що цей курс був штучно занижений.

Долари обмінювалися в надзвичайно обмеженій кількості та лише для вузького кола осіб, що спричиняло значні збитки для державної скарбниці.

Закінчення епохи валютних репресій.

Експерт підкреслює, що статтю 88 скасували лише 1994 року — вже через кілька років після розпаду Радянського Союзу.

Водночас були скасовані й усі обмеження на купівлю іноземної валюти.

Автор You.

Tube-каналу “Історик” іронічно зауважує, що саме той Союз, який щороку пророкував крах американського долара, врешті-решт сам розпався.