Витоки із судових реєстрів – масові. Директор НАБУ шокував даними

Витоки із Єдиного державного реєстру судових рішень на етапі досудового розслідування були не лише у справі про діяльність адвокатської компанії «Гарантія ваших прав» під керівництвом Дмитра Борзих, а й у інших справах, і не тільки в тих, що стосуються компетенції Національного антикорупційного бюро розслідувань. Як передає «Главком», про це в інтерв’ю Zn.ua розповів директор НАБУ Семен Кривонос.

За його словами, історія з незаконним доступом різних осіб до судових рішень виходить за межі розслідування певної справи, і НАБУ вдалось встановити й інші факти компрометації ключів різних суддів, посадових осіб і правоохоронців, які користувались реєстром.

Директор бюро пояснив, що раніше до ЄДРСР можна було ввійти з допомогою лише логіна і пароля, і тільки нещодавно для аутентифікації став потрібен так званий «твердий ключ» (флешка). Тому довести факт, що суддя передав пароль стороннім особам непросто.

«Приміром, один із суддів за останні кілька років зробив у ЄДРСР 1 млн 174 тис. запитів. І ми з’ясували, що такі обсяги запитів – не виняток. І це катастрофа. … Зараз уже є «твердий» ключ, і це гарна превенція», – розповів він.

Кривонос підкреслив, що питання витоків даних про слідчі дії стосується не лише антикорупційних органів, тому директор бюро ініціював нараду серед правоохоронців, аби показати масштаб проблеми.

«Це серйозний ризик. Проблема набагато масштабніша й вимагає залучення всієї правоохоронної системи. Адвокати – не єдині, хто качав інформацію з реєстрів. Просто нам вдалося їх задокументувати. І вони виявилися, ймовірно, найпросунутішими, бо створили бот і повністю автоматизували процес. Їх цікавили здебільшого наші справи, пов’язані з топкорупцією. Щодо іншого – це давня проблема. Деякі адвокатські компанії, через які можна за гроші отримати інформацію з реєстру, давно й ударно працюють на ринку правоохоронної системи країни», – розповів він більше деталей.

Зокрема, під час перевірки незначної кількості користувачів реєстру детективи виявили по 1,084 млн запитів з певного акаунту, 1,072 млн, 557 тис. Аби встановити порушення, детективи просто зіставили запити із IP-адресами, через які користувачі входили до системи.

«Тобто якщо ми кажемо про одного суддю, який здійснив понад мільйон запитів, постає запитання: чому він входив до реєстру з 5830 різних IP-адрес?», – вказав Кривонос.

Зараз в НАБУ ще зіставляють дані, але після підготовки масиву інформації її передадуть до кіберполіції. Директор НАБУ зазначив, що слідчі, які приходять на обшук, зазвичай розуміють, чи попереджали фігуранців про слідчі дії. І НАБУ це неодноразово фіксувало.

«Потрібно терміново реагувати й закривати цю діру, через яку можна зливати інформацію фігурантам», – каже Кривонос та додає, що людський фактор витоку даних із того чи іншого правоохоронного органу вже не буде таким масштабним.

Як саме захистити систему від таких «технологічних витоків», на думку директора бюро, мають думати уже законодавці, бо навіть ухвалений ще рік тому в першому читанні законопроєкт Дениса Маслова, який дає змогу закрити доступ до ЄДРСР, містить норми, які не схвалюють правозахисники та громадські організації. Однак частина його норм могли б стати корисними для органів досудового розслідування.

Кривонос же зазначає, що дані про слідчі дії у деяких справах варто було б не вносити у ЄДРСУ щонайменше п’ять років, бо публікація фабули судового рішення навіть за кілька років дає чимало інформації людям, які в цьому тямлять.

Загалом в НАБУ пропонують кілька варіантів вирішення проблеми. Одна з них – постанова слідчого або прокурора про засекречення конкретного рішення суду на певний час. Це не вирішить усіх проблем витоків даних із справ, але закриє технічну можливість незаконного доступу до постанов про обшук.

Наразі в НАБУ вивчають наслідки діяльності контори Борзих для кожної конкретної справи, щодо якої були здійснені запити.

Так, у квітні 2017 року аналітики проєкту «Декларації» повідомили про зникнення з Реєстру НАЗК понад 200 е-декларацій працівників ГПУ та військових прокуратур. Тоді також закрили декларації членів сім’ї прокурорів, які мали подавати декларації через свої посади. До цього сайт НАЗК тиждень не працював начебто через «технічні роботи».

Серед засекречених опинилися декларації заступників Головного військового прокурора Віктора Короля і Дмитра Борзих, начальника слідчого відділу Головної військової прокуратури ГПУ Сергія Личика та Військового прокурора Маріупольського гарнізону Олега Улановського.