/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F813049a4e5184dccb086f88c5b38eb46.png)
Це не гадюки: унікальний вид змій опинився у Червоній книзі України
Попри схожість з гадюками, ця змія є повністю безпечною для людини та відіграє важливу роль в екосистемах лісів, степів і гірських регіонів
Мідянка звичайна (Coronella austriaca) — один із найцікавіших представників родини полозових, що населяє помірні широти Європи та Азії, зокрема територію України. Цей вид є досить рідкісним і занесений до Червоної книги України.
Мідянка звичайна є досить рідкісною у більшості частин свого ареалу. В Україні чисельність мідянки зменшується через втрату природних місць проживання. Тому вона і підпадає під охорону.
Зовнішній вигляд і характерні риси
Мідянка — змія середніх розмірів, зазвичай її довжина коливається від 60 до 75 см, хоча іноді зустрічаються особини до 90 см, зокрема у гірських регіонах Кавказу. Тіло у неї міцне і струнке, з коротким хвостом. Голова має сплощену форму, зіниця кругла — це важлива ознака, що відрізняє її від отруйних гадюк, у яких зіниця вертикальна.
Луска у мідянки гладенька, кожна луска має дві ямки на кінчику. Забарвлення змінюється від сірувато-коричневого до мідно-червоного, що й пояснює походження назви виду. На спині зазвичай видно кілька рядів плям, а на шиї — дві темні смуги. Іноді трапляються майже чорні особини. Черевна сторона може бути світлою або темною з плямами.
Чим мідянка відрізняється від гадюки?
Через схожість у забарвленні мідянку часто плутають із гадюкою, але вона абсолютно безпечна для людини. Основні відмінності:
- Круглі зіниці проти вертикальних у гадюк.
- Відсутність характерного зигзагоподібного малюнка.
- Гладка луска без ребристості.
- Голова вкрита великими симетричними щитками.
Ці ознаки допомагають легко розпізнати мідянку в природі.
Ареал проживання та середовище
Мідянка широко поширена у Європі, включаючи Україну, де її можна зустріти в усіх регіонах, особливо в Карпатах, Криму та західній частині країни. Вона населяє різноманітні біотопи: від лісів і галявин до кам’янистих схилів і степів, уникаючи надмірно вологих місць. Змія добре плаває, але віддає перевагу сухим і теплим ділянкам.
В Україні мідянка часто ховається під камінням, корою дерев, у норах дрібних тварин. А також може зустрічатися на околицях сільських садиб і виноградниках.
Особливості поведінки
Мідянка — теплолюбна змія, активна переважно вдень, особливо вранці та ввечері. Вона полює на дрібних ящірок, гризунів і пташенят, іноді лазить по кущах і деревах. Відпочиває у затінених місцях, уникаючи перегріву. Зимівля триває близько 6-7 місяців, після чого змії виходять на поверхню, починають линяти і розмножуватися навесні.
Мідянка звичайна є умовно отруйною змією, проте вона не становить реальної загрози для людини. Цей вид не має спеціального отруйного апарату, а отрута, яку містить її слина, діє переважно на холоднокровних тварин — ящірок та комах, що є основою її раціону. Через відсутність отруйних зубів мідянка не може ефективно впливати отрутою на людину. Вона може кусатися, і великі особини іноді прокушують шкіру до крові, але токсин у такій кількості не викликає симптомів отруєння у людей.

