Рецензія на фільм «Шалені копи» / Greedy People

З 8 травня на екранах кінотеатрів розігрувати формально кримінальну комедію взялися Джозеф Гордон-Левітт та Хімеш Патель, а назва її, згідно з офіційною українською локалізацією, — «Шалені копи». Наскільки вони шалені, і чи є від того шаленства якась користь глядачу — вже готові розповісти в огляді нижче.

«Шалені копи» / Greedy People

Жанр кримінальна комедія, трилер
Режисер Потсі Пончіролі
У ролях Джозеф Гордон-Левітт, Хімеш Патель, Узо Адуба, Лілі Джеймс, Трейсі Лордс, Джої Лорен Адамс, Тім Блейк Нельсон, Саймон Рекс, Джим Геффіган, Ніна Аріанда, Хосе Марія Яспік, Інглінг Жу
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Молодий поліціянт Вілл Шеллі разом зі своєю вагітною дружиною Пейдж переїжджає у невеличке місто Провіденс. У першу робочу зміну він знайомиться з напарником Террі Броганом, який проводить новачку невеличку екскурсію містом та розповідає, що у цих спокійних місцях не варто вдавати із себе Рембо — у цьому немає особливої потреби, та й від паперової тяганини потім клопоту буде вдосталь. Провівши свій короткий інструктаж, Террі відправляється у гості до китайської коханки, а Вілл тим часом відповідає на виклик, втім, неправильно тлумачить поліційний код і вважає, що мова йде про крадіжку зі зламом.

Прибувши на місце, спантеличений коп наражається на конфлікт з власницею будинку, внаслідок якого жінка випадковим чином помирає. Незабаром сюди підтягується і Террі, і коли чоловіки знаходять у хаті не дуже добре захований мільйон доларів готівкою, то вирішують інсценувати пограбування, а гроші розділити порівну. Однак то лише питання часу, коли їхній, на перший погляд, безпомилковий план дасть тріщину і призведе до непередбачуваних наслідків.

Розпочинається історія у жанрі кримінальної комедії, зав’язка якої становить хрестоматійну ситуацію у вигляді трупа на руках головних героїв та мільйона баксів на додачу. Нехай такий зачин і вторинний, особливо в рамках означеного жанру, та він принаймні здатен заінтригувати, бо деякі мізансцени буквально натякають на майбутній антагонізм, плюс доречний гумор вдало розряджає обстановку і приємно веселить.

Структурно оповідання розділене на глави, кожна з яких ведеться з позиції того чи іншого персонажа. Окрім пари головних героїв в кадрі фігурують дійові особи різного ступеня важливості і придуркуватості: недовірлива вагітна дружина Вілла Пейдж, чоловік убитої та власник креветкового бізнесу з хмурним обличчям Тіма Блейка Нельсона на ім’я Воллес Четло, його секретарка Дебора, масажист-ідіот Кіт Кроуфорд, кілери з видатними прізвиськами Ірландець та Колумбієць, а також начальниця невдачливих копів Мерфі. Остання є єдиним позитивним персонажем серед когорти сумнівних ділків й відвертих мерзотників.

До певного часу місцевий заміс непогано працює, і якщо сама історія навряд чи здатна дивувати, то акторський склад (а це саме той складник, котрий відіграє надважливу роль у кіно подібного штибу) і комедійний підхід роблять свою справу. Однак у другій половині творці кардинально змінюють початковий напрям і стрічка стрімко залишає територію кримінальної комедії, переходячи у річище драматичного трилера. Наприклад, легковажні денні сцени з недолугими мешканцями сонного містечка поступляться місцем воістину кривавим розбіркам посеред ночі, на тлі невгамовної проливної зливи та похмурого саундтреку. А замість напівжартівливих цитат з «Кримінального чтива» заговорять гармати.

Підкріплюється трансформація в суцільно серйозне кіно простенькою мораллю про ціну жадібності, котра охоплює кожного, хто претендує на незліченні багатства. У цьому контексті українську локалізацію, що передбачає скоріше комедійність, не назвеш вдалою — оригінальне «Жадібні люди» куди краще пасує тому, що відбувається на екрані. При цьому «Копам» не вистачає компактності — авторам не вдається вкластися у стандартні півтори години, через що відчувається певна затягнутість.

Джозеф Гордон-Левітт видає гарний перфоманс і здається найцікавішим персонажем серед усіх присутніх. Останнім часом актор рідко тішить своїх шанувальників яскравими ролями (у торішньому «Поліцейському з Беверлі-Гіллз» він був радше на підспівуваннях у зірки шоу Едді Мерфі), та цю партію точно може занести до свого активу.

А от Хімеш Патель відверто губиться на тлі енергійного виступу колеги, та й момент з хворим оком його героя виглядає зайвим. Лілі Джеймс возз’єднується на знімальному майданчику з Пателем після музичного ромкому «Вчора», та нічим не запам’ятовується. Приємно було побачити й Саймона Рекса — зірку пародійних комедій 2000-х «Дуже страшне кіно» (3 і 4 частини) та «Супергеройське кіно».