Монумент "Батьківщина-мати" в Києві: чим він унікальний та яка його історія
Монумент "Батьківщина-мати" в Києві: чим він унікальний та яка його історія

Монумент "Батьківщина-мати" в Києві: чим він унікальний та яка його історія

Монумент «Батьківщина-мати» вищий за статую Свободи і перша у світі суцільно зварена металева скульптура.

На створення київського монумента, який мав символізувати дух і незламність народу у другій світовій, пішло 5 років.

Його урочисто відкрили 9 травня 1981 року.

Навколо скульптури тоді ходило безліч легенд.

Справжня історія створення — у матеріалі кореспондентки ТСН Валентини Доброти.

Історик Володимир Третяк каже, що Музей війни з монументальною скульптурою по центру планували задовго до його реалізації.

«Міф „великої вітчизняної“ був життєдайним для імперії, на цьому, власне, і будувалася імперія, і потрібно було дійсно грандіозне будівництво, грандіозне місце», — каже Володимир Третяк.

Монумент задумував московський скульптор українського походження Євген Вучетич.

Він створив з бетона «Родіну-мать» у Волгограді та розробляв перші ескізи нашої.

Але кінцевий варіант належить київському автору — Василю Бородаю.

У майстерні онука Василя Бородая, яку він успадкував від діда, стоять тодішні макети статуї.

З немовлям на руках, із чашею з вогнем, уся в золоті та оточена фігурами воїнів.

Загалом було з десяток варіантів.

Перемогла ідеологія.

«Дід намагався від цього відійти, від війни, і він пропонував лаврову гілку, на що партійне керівництво сказало — нам баби з віником не надо.

Довелося робити по першому варіанту: меч і щит», — каже Василь Бородай, онук Василя Бородая.

Нашу «Батьківщину-матір» вирішили робити з металу.

Його для майбутньої скульптури цілодобово плавили заводи в Сумах, Запоріжжі, Києві та Маріуполі.

А проєктували все це у стінах київського інституту сталі.

Власне, вручну.

«По формулах усе розраховували.

Це був клопіткий процес і довгий на той час», — каже Тетяна Голубова, інженерка Київського інституту сталі.

З технічного боку завдання було надскладним.

Клопоту додавала і природа.

Гігантська скульптура мала витримати землетрус та ураган.

«Спочатку було створено пластикову модель у пропорції один до 45.

Звернулися на підприємство Антонова, її поставили в аеродинамічну трубу і почали дути, перевіряти, наскільки будуть ці коливання впливати.

Потім знайшли ці технічні рішення, щоб вона не зламалася, поставили відповідні системи коливання», — каже Володимир Третяк.

І ось через рік від запланованого — історичний момент.

Величезні елементи фігури везуть центром Києва на печерські пагорби для монтажу.

На творців монумента тисли партійні функціонери, вимагали, щоб ті встигли до 35-річчя перемоги над нацизмом.

Але через складність робіт меморіал відкрили за рік.

Зараз піднятися на монумент може кожен охочий.

За хорошої погоди і, звісно, за відсутності повітряної тривоги.

Зміну символіки на щиті спровокувала повномасштабна війна Росії проти України.

Тоді були тривалі суперечки — знести ідеологічний монумент чи переосмислити.

За справу знову взялися інженери та зварювальники.

Ретельні розрахунки без права на помилку.

Цілодобова робота.

І «Батьківщину-матір» наповнили іншими сенсами.

Недаремно ж вона з мечем у руці дивиться в бік Москви.

Джерело матеріала
loader
loader