Боєць РДК про Україну і Третю світову

«Ми можемо з’явитися там, де нас ніхто не чекає. А наступного дня всі дізнаються, що у Росії змінилася влада», — каже «Каспер». Це заступник начальника штабу Російського добровольчого корпусу, що воює за Україну.

RP: Що ви можете сказати про себе?

Використовую позивний «Каспер». Я заступник начальника штабу Російського добровольчого корпусу. Я не з тих, хто позує для фотографій і називає своє ім’я. Не хочу, щоб співробітники ФСБ били моїх друзів і родичів у РФ, вдиралися в їхні квартири та проводили там обшуки.

Я сам із Росії, народився в українській родині. Закінчив один із трьох найкращих російських вишів. Будував кар’єру в Москві, у мене була квартира в центрі та дорога нова машина. У мене було всього вдосталь. Пропаганда стверджує, що росіяни, які воюють на боці України, — або божевільні, або невдахи. Це неправда.

RP: РФ порівнює вас із солдатами генерала Власова, які воювали на боці Гітлера, і стверджує, що ви фашисти.

Кремль називає фашистами всіх своїх опонентів, навіть авторку «Гаррі Поттера» Джоан Роулінг. Такі їхні методи.

RP: Чим ви займалися в Росії?

Я працював в інвестиційних корпораціях. Дослужився до посади заступника директора. То були часи, коли в Москві можна було легко зробити кар’єру. Все, що потрібно було, — це мати розумну голову та добре розмовляти англійською, і ви могли швидко просуватися кар’єрною драбиною. Коли мені було 25, я керував людьми віком 40–50 років, і мені дуже добре платили.

RP: Скільки ви заробляли?

Максимум того, що я заробляв, було 10 тисяч євро за місяць. Раз на рік отримував премію, яка дорівнювала зарплаті за кілька місяців.

RP: Коли ви вирішили змінити своє життя?

2014 року, коли після Майдану Росія напала на Україну. Тоді я розгубився і не знав, що робити. Маски були зняті. Виявилося, що люди, з якими я товаришував і працював, вірили, що їхня країна піднімається з колін, і тепер вони «покажуть це всьому світу». Вони також вважали, що Штати хочуть знищити Росію, тому вона увійшла до Криму. І це говорили люди, які закінчили американські університети. Це відбило у мене бажання працювати.

Я більше не міг розвиватися і створювати щось у цій країні. Це було важке рішення, тому що мені було що втрачати. Але я не міг мовчати, відкрито висловлював те, що думав. Через це мене звільнили. Ніхто не приховував, що причиною були мої погляди. Вони були неприйнятні в компанії, яка має справи з найвпливовішими людьми в російській державі. Не секрет, що всі найважливіші бізнесмени в Росії обертаються навколо Путіна, отримуючи кредити в державних банках.

RP: З якого часу воюєте за Україну?

Певний час я жив у Європі, переїхав до України 2019 року. А в Збройних силах перебуваю з 2024 року. Хотів воювати на боці України ще 2022-го, одразу після початку повномасштабної агресії, прийшов до військкомату. Це було нелегко, адже у мене російський паспорт. Коли в ЗМІ з’явилася інформація про Російський добровольчий корпус, я відразу зрозумів: це мій шанс.

RP: Мотивація путінських солдатів відома. Хтось іде на війну за гроші, а хтось щиро підтримує імперські ідеї. За що бореться РДК?

У всіх різні мотиви. У нас праві та консервативні погляди. Що це означає? Для нас важливі мораль, гідність і честь. Ми — добровольці, які борються за свою честь. Ми не могли не брати участі в цій війні. Ми боремося проти Путіна та інших режимів, що його підтримують, які позбавляють людей свободи та гідності.

Я вважаю, що російсько-українська війна — це лише початок. Відбувається зіткнення двох протилежних ідей. З одного боку — вільний Захід, а з іншого — країни, які наказують своїм громадянам, як думати і як діяти. Це неприйнятно. Свобода — найбільше досягнення людства.

Досі історія світу була, здебільшого, історією несвободи. Свободу потрібно заслужити. Саме за це борються російські добровольці.

RP: У ваших лавах воюють і росіяни, які потрапили в полон до України. Тобто не всі є добровольцями?

Вони всі добровольці, тому що нікого не змушували, вони виявили вільне волевиявлення. Щоб потрапити до нас, потрібно дуже постаратися. Крім того, заявники мають довести, що вони підходять. Адже в наших лавах борються не лише добровольці з Росії. Є люди з європейських країн, зокрема з Німеччини, Фінляндії, є й громадяни Ізраїлю.

Так, не всі росіяни. Ми досягаємо успіхів на передовій, і багато хто хоче служити в наших лавах. У нас служать і громадяни України, оскільки наше командування має добру репутацію, і у нас дуже хороші умови служби.

Національний пошук інвестора-альтруїста триває.

RP: Скільки росіян воює у ваших лавах?

Я не можу цього сказати. Залучені сотні добровольців. Думаю, до кінця року у нас буде батальйон.

RP: Як ви перевіряєте людей, які приїжджають із Росії? Як ви можете бути впевнені, що вони не працюють на Путіна?

Найважливіша частина такої перевірки — особиста бесіда з нашим командиром Денисом (ідеться про Дениса Нікітіна, заочно засудженого в РФ до довічного ув’язнення за участь у війні на боці України. — Прим. пер.). Він розмовляє з кожним особисто, а потім його доводиться переконувати. Їм доводиться нелегко.

Окрім цього, звичайно, є детектори брехні та інші методи. У наших контактах один з одним ми використовуємо псевдоніми з міркувань безпеки. Хоча є й ті, хто не приховує свою особу.

RP: Торік Путін погрожував, що його служби будуть «вистежувати та знищувати» таких людей, як ви. Відстежують?

У Росії навіть лояльних громадян садять за ґрати, ґвалтують держаком від швабри та піддають тортурам. Все, що потрібно зробити, це потрапити під мікроскоп спецслужб, вони часто вимагають гроші таким чином.

Путін також знає, що він може купити окремих політиків у Європі або дочекатися, поки вони програють вибори. І він чудово знає, що не може з нами домовитися, він відчуває загрозу. Ми свідомо змінили своє життя і не повернемося до Росії, поки не переможемо. І багато хто з нас чекає можливості повернутися.

Ось чому нас переслідують. Вони намагалися бомбити наші об’єкти в Україні, мінували наші автомобілі, переслідували добровольців. У Росії вони вдиралися в будинки родичів наших бійців. Не щадять навіть літніх жінок.

RP: Навіть перебуваючи у Євросоюзі, в НАТО, вам доводиться приховувати свою особу?

Так. Треба бути наївним, аби думати, що у Європі немає російських агентів. Агенти Путіна почуваються тут краще, ніж в Україні. У цьому плані Україна сьогодні набагато безпечніша.

RP: У яких операціях брали участь бійці Російського добровольчого корпусу під час війни, що триває понад три роки?

Наші добровольці брали участь в українському контрнаступі 2023 року. Ми були першим підрозділом, який увійшов на територію Росії, знищив там позиції противника і певний час контролював територію. Крім того, ми займаємося диверсійною діяльністю у РФ. У нас є тисячі заявок від росіян, які бажають співпрацювати.

Звичайно, серед них є агенти ФСБ і просто божевільні, але загалом охочих чинити опір усередині Росії не бракує. Якщо ви чуєте в ЗМІ, що в Росії щось згоріло чи вибухнуло, то часто за цим стоять саме ці люди.

RP: Як реагували росіяни, коли ви перетнули кордон і увійшли до Курської області?

Наших добровольців не було в Курській області, а я не брав участі в цих вилазках через серйозну травму. Наскільки мені відомо, у зоні бойових дій майже не було цивільного населення. Та й як вони можуть реагувати, побачивши людину з гвинтівкою, яка просить їх сховатися в підвалі?

RP: Путін готується до масштабного параду в Москві на честь Дня Перемоги. Що для вас означає цей день?

Для мене це сатанинський культ смерті. Цей парад проводиться виключно в пропагандистських цілях. Ми бачили цих фальшивих ветеранів, яким по 40–50 років, які фарбували волосся і чіпляли на груди медалі, яких вони ніколи не отримували.

Це блюзнірство щодо тих людей, які дійсно брали участь у війні. Я дуже сподіваюся, що це закінчиться, коли режим Путіна буде знищений.

RP: Але 75% росіян вважають це свято найважливішим у році. Такі результати останнього опитування незалежного «Левада-центру».

Тому що російський народ сьогодні щиро підтримує агресивний імперіалізм не лише проти України. Згадаймо невдалий заколот Пригожина. Він був м’ясником, убивав людей публічно і не приховував цього. Але росіянам він подобався, для багатьох він був сильним лідером.

Змінити менталітет росіян буде набагато складніше, ніж у Німеччині після 1945 року. Потрібне буде повне перезавантаження держави, російської культури та історії.

Те, що можна повернути, але ми не маємо права.

RP: Із цього випливає, що ви не знайдете розуміння серед більшості росіян.

Ми й не маємо наміру брати участь у якихось демократичних виборах у Росії, конкурувати з її так званою опозицією. Це смішно. Ми візьмемо кермо влади в Росії інакше. В історії людства було багато прикладів, коли владу брали не демократичним шляхом, а потім проводили масштабні реформи.

RP: Чи можна на багнетах принести комусь свободу? У Росії це вже закінчилося кров’ю, репресіями і новим режимом.

Демократичним шляхом у Росії ніколи нічого не змінювалося. Ми декларуємо інші цінності, ніж ті, які сповідує режим Путіна. Ми також відкриті до діалогу, зокрема з опозиційними організаціями РФ, які перебувають за кордоном. Нинішній режим у Кремлі сам по собі не зникне. Ми його знищимо. Це повинні усвідомити всі противники Путіна.

RP: Зараз у Європі перебуває багато представників російської опозиції. Чи є у них шанс повалити Путіна?

У них немає жодних шансів. Не всі, але більшість із них лише прикидаються активними. Я думаю, вони розуміють, що режим Путіна не впаде, і просто чекають можливості повернутися. Війна порушила їхні плани і змусила їх переїхати, наприклад, до Дубая.

Більшість із них хочуть, аби Україна капітулювала, щоб вони могли швидше повернутися до своєї зони комфорту в Москві. Вони уникають контактів із нами, тому що режим вважає нас терористами. Співпраця з нами закрила б їм шлях до повернення в Росію на довгі роки.

Не вміємо «за»? Почнемо «проти», а там як піде.

RP: То з ким же ви хочете повалити режим Путіна?

Ми робимо ставку на бізнесменів, які не підтримують диктатора і хочуть співпрацювати із Заходом. Сьогодні вони обмежені Китаєм і Індією, їм треба повернутися на європейський ринок. У Росії чимало підприємців, незадоволених нинішнім станом справ. У нас є для них пропозиція.

RP: Якою буде доля російських добровольців, які воюють на боці Києва на Дніпрі, якщо буде досягнуто перемир’я і війна буде заморожена?

Усе залежатиме від рішення української влади. Якщо рішення буде прийнято, війна для нас не закінчиться — ми вестимемо її іншими методами. Наприклад, відстежуватимемо людей із путінського режиму, не обов’язково в Росії. У світі є багато країн, де є інфраструктура Кремля. Однак я не вірю, що війна буде заморожена.

RP: Чому?

Сьогодні заморожування конфлікту вигідне насамперед Путіну. А це означає, що нам доведеться тиснути на Росію. Європа прокидається. Думаю, США врешті-решт також змінять свою думку із цього питання. Захід повинен допомогти Україні боротися за мільйони її співвітчизників, які сьогодні залишаються під російською окупацією.

RP: Чи не призведе це до Третьої світової війни?

Третя світова війна вже триває. Коаліція диктаторів, які заперечують права людини, сформована. Вони не відмовляться від своїх цілей і не відступлять.

RP: Ви жили і в Росії, і в Україні. У чому різниця?

У Росії існує ідеологія споживацтва. Вам доведеться пожертвувати своєю свободою і особистою гідністю, щоб заробити грошей на останній iPhone. Життя в Україні інше. Люди навіть під бомбардуваннями підтримують економіку своєї країни, відправляють дітей до дитячих садків, а вчителі в підвалах продовжують навчати молоде покоління.

Там росіяни не знають, що таке самопожертва. Вони не ризикуватимуть своїм життям заради держави.

Наш головний союзник — самотність.

RP: Ви припускаєте, що в разі кризи вони відмовляться від Путіна?

Думаю, вони не захищатимуть його за появи сили, яка повалить режим. Історія Пригожина це добре продемонструвала. Ніхто не захищатиме Путіна. І ми не повторимо помилок Пригожина, діятимемо інакше.

RP: Ви їдете до Ростова?

Ми можемо з’явитися там, де нас не чекають. А наступного дня, як у радянському фільмі «Весілля в Малинівці», усі дізнаються — влада в Росії змінилася.