"По трупах до пам’ятника": як у Варшаві протестували проти російської присутності 9 травня

9 травня у Варшаві, біля Меморіалу радянським солдатам, українські та польські активісти провели мистецький протест, спрямований на переосмислення сенсів, які Росія намагається нав’язати через відзначення “Дня Перемоги”. Подія відбулася на тлі офіційного вшанування, організованого з участю представників посольства РФ. Про це повідомляє ініціатива "Євромайдан-Варшава" у Facebook.

Ініціатором акції виступила громадська організація «Євромайдан-Варшава». Учасники лягали на землю перед пам’ятником, загорнувшись у білі простирадла із червоними плямами, які імітували кров. Цей перформанс символізував загибель цивільного населення України внаслідок повномасштабної війни, розв’язаної Росією. Українські активісти тримали в руках плакати з гаслами "Радянські виродки" та "Смерть зростаючому нацизму в Європі та Україні", привертаючи увагу до загроз відновлення тоталітарних ідеологій під прикриттям "історичної пам’яті".

Одночасно з цим, на місці відбулася мистецька акція під назвою "„Пуйло“ замість квітів". Центральним елементом протесту стала двометрова скульптура литовського художника Мартінаса Гаубаса, інстальована безпосередньо біля меморіалу. За словами митця, ця робота — гостра критика агресивної зовнішньої політики Росії та персоніфіковане зображення війни. Навколо неї розмістили дитячі іграшки — символ невинних жертв серед наймолодших громадян України, загиблих від російських ракет. 

"Як ви знаєте, у посла терористичної країни є певна традиція — щороку намагатися скласти тут квіти, щоб створити ілюзію спадкоємності перемоги над фашизмом і підкреслити "непереможність" російської держави. Тож навіть якщо той терористичний чорт сюди прилізе — день точно не піде за його сценарієм. Йому доведеться зіткнутися з реальністю — не парадною, не урочистою, а прямою, безжальною й принизливою. «Х*йло» стане дзеркалом для всієї брехливої риторики, з якою він звик виступати, і наочно продемонструє, як виглядає правда про сучасну росію: агресивну, ізольовану, зневажену", — написала до початку акції лідерка ініціативи Наталія Панченко у Facebook.

Ближче до полудня до меморіалу прибув посол Російської Федерації в Польщі Сергій Андрєєв у супроводі охорони. В оточенні охорони і представників проросійських польських організацій, деякі з яких мали георгіївські стрічки, він поклав квіти до пам’ятника. Активісти зустріли делегацію вигуками протесту, зокрема — “терористи!”. Декілька людей лягли на землю вздовж траєкторії руху посла, намагаючись перешкодити йому дорогу до монумента.

Учасники акції також тримали листівки з петицією до польської влади, вимагаючи визнання посла РФ персоною нон грата. В окремих моментах між противниками акції та активістами відбувалися словесні конфлікти, а іноді — спроби фізичного впливу. На місці працювала поліція, яка контролювала ситуацію й запобігала ескалації. Про затримання не повідомляється.

Після того, як мистецький проект завершився, Панченко додала: "По трупах українців — саме так, як це зазвичай робить росія — сьогодні у Варшаві російський посол покладав квіти до пам’ятника радянським солдатам. Тих самих українців, яких щодня вбиває російська армія. Поки путін віддає накази стирати міста з лиця землі, катувати, ґвалтувати, нищити. Поки Україна бореться за життя — росія несе смерть і називає це "історичною місією". Це не дипломатія. Це не вшанування пам’яті. Це — кривавий цинізм".

Організатори заявили, що акція мала виключно мирний і мистецький характер. За їхніми словами, 9 травня стало приводом не для святкування, а для розмови про відповідальність за насильство, що триває сьогодні. Таким чином, акція у Варшаві стала не лише виявом протесту, а й чітким меседжем до міжнародної спільноти: замість квітів — правда. Замість мовчання — спротив. І замість прийняття терору — протидія. Українці й поляки разом дали зрозуміти: поки російська армія несе руйнування, спроби «відзначати перемогу» — лише цинічна декорація для воєнної пропаганди.

Організатори запевнили, що подібні акції триватимуть, адже питання пам’яті, правди та реакції на військові злочини є важливими не лише для України, а й для всього демократичного світу.