До 1 вересня Україна має реорганізувати будинки дитини: як триває трансформація

Кабінет міністрів України визначив, до 1 вересня 2025 року всі дитячі будинки мають пройти реорганізацію у центри медичної реабілітації, центри соціальної підтримки сім’ї та дітей, інші заклади охорони здоров’я або соціального захисту, а також забезпечити влаштування дітей у сімейні форми виховання. За даними Державної служби у справах дітей наразі в Україні діє 29 будинків дитини, з яких на етапі трансформації сьогодні – 13.

На сьогодні в будинку дитини вимушені жити 1081 дитина. 94 з них потребують паліативної допомоги (комплекс заходів для покращення якості життя пацієнтів, які мають захворювання, що загрожують життю). 

За даними Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, лише 29% дітей, які перебувають у будинку дитини, проживають там до одного року. 14% перебувають понад п'ять років, і 57% від року до п'яти. Експерти підкреслюють, тривале перебування дитини  в інституційному закладі призводить до втрат у фізичному, розумовому та когнітивному розвитку дитини. Особливо критично це впливає на дітей раннього віку, якщо дитина не мала досвіду родини, а одразу потрапила в будинок дитини. 

Згідно з вимогами законодавства, обласні адміністрації мають визначити модель трансформації, яка б відповідала на потреби у тимчасовому влаштуванні дітей раннього віку, які втратили сімейне оточення. Окремих рішень потребують діти від народження до 3 років з комплексними порушеннями фізичного та психічного розвитку, діти з потребами в паліативній допомозі.  

Представники експертного середовища та громадських організацій наполягають, трансформація будинків дитини це комплексний підхід, а не зміна вивіски. Для того, аби закрити будинок дитини, мають бути розвинуті послуги, спрямовані на попередження розлучення дітей з родинами, а також працювати система своєчасного виявлення та ефективного реагування на випадки жорстокого поводження та недбалого ставлення до дитини. 

Як зазначила заступниця міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ірина Постоловська, що наразі держава працює над збільшенням ринку надавачів соціальних послуг та розширює можливості надання якісних послуг родинам з дітьми.

“Зокрема, кожна родина в Україні може звернутися до Центрів Життєстійкості, у державі їх вже понад 200, де працюють програми навчань для батьків – розвиток батьківських компетенцій. Це дозволить навчити молоді родини підготуватися до народження дитини, подолати складні життєві обставини та кризи. У разі, якщо родина вже потребує додаткової підтримки, держава розвиває патронатні родини – це професійна послуга, коли вихователь тимчасово забирає до себе дитину, поки сім’я не вирішить свої проблемні питання. Минулого року Уряд збільшив виплати патронатним сім’ям”, – сказала Постоловська під час під час пресбрифінгу в "Медіацентрі Україна" на тему «Презентація практичних підходів до трансформації будинків дитини». 

Водночас голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова підкреслила, щоб кожна трансформація закладів орієнтувалася на дитину, була наповненою змістом, а не лише змінювала форму комунальної власності. 

“Важливо, коли ми говоримо про трансформацію дитячих будинків, мова йшла не про зміну вивіски, а зміну змісту. Важливо, щоб всі процеси проходили безпечно, з урахуванням оцінки конкретних потреб та можливостей для змін. Трансформація дитячих закладів має відбуватися максимально з міжсекторальною взаємодією та долученням громадського сектору”, – сказала вона. 

Крім того, директор СОС Дитячі Містечка Сергій Лукашов підкреслив, що на шляху реформи дитячих закладів, благодійні організації готові підтримати державну та залучати додаткове фінансування.

“Громадські організації більш гнучкі у пілотуванні нового досвіду та методик, але впровадити його у практику і зробити системним, а не експериментним, ми не можемо за визначенням. Тут без партнерства з державою та політичної волі наших партнерів не обійтись. Ми дуже на це розраховуємо, бо без цього ми далеко не просунемось, а треба. Бо зараз держава має демографічну загрозу, кожна дитина на вагу золота, за кожну дитину ми маємо боротися”, – зазначив Сергій Лукашов

Він додав, громадським сектором в Україні вже відпілотовані і доведені багато прикладів допомоги сім’ям з дітьми, які показують, що трансформація можлива.

Народна депутатка, голова підкомітету у справах сім'ї та дітей Тетяна Скрипка закликала державний сектор та неурядові організації об'єднати зусилля у боротьбі за щасливе дитинство. Вона наголосила, що коли вирішується майбутнє дітей, що дорівнює майбутньому держави, не потрібно боятися приймати непопулярні рішення, проводити кадрові зміни, оптимізувати процеси на місцях.

“Всі, хто піднімають тему реформування будинку дитини, виступають за конструктив. Звісно, на жаль, досі маємо конфліктні ситуації чи не здорову критику, коли дітям на місцях встановлюють неправильні діагнози чи досі залишаються прихильники радянської системи виховання дітей. Однак, здорова комунікація держави та громадськості дозволить нам у стані війни провести потрібні та необхідні реформи для деінституалізації дитячих закладів та реорганізації будинків дитини і, як наслідок, матимемо гарне майбутнє для держави. Наші зусилля мають бути спрямовані на те, щоб кожна дитина була у родині”, – констатувала Тетяна Скрипка. 

Нагадаємо, у листопаді 2024 року уряд схвалив Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки та затвердив операційний план заходів з її реалізації до 2026 року. Метою є створити систему підтримки дітей та сімей з дітьми, повернення дітей у їхні сім’ї та розвиток сімейних форм виховання. Однією з вимог ЄС до України є реформа системи догляду та підтримки дітей, яка передбачає трансформацію інституційної системи догляду і виховання та створення необхідної соціальної інфраструктури в громадах.