В Україні залишилося лише 850 гніздових особин цього дивовижного птаха: як він виглядає

Євразійська дрохва (Otis tarda) — це один із найбільших птахів, що мешкають у степах України та ширшої території Євразії. Вона належить до родини дрохвових (Otididae) і є унікальним символом степових екосистем, що потребує особливої охорони.

Дрохва переважно мешкає у степових регіонах Центральної та Південної Європи, а також у помірних широтах Азії. В Україні її можна зустріти в степовій зоні Лівобережжя, а також у Криму. Взимку птахи мігрують до південних областей, зокрема Херсонської, Запорізької та Кримського півострова. Найчисельніші популяції в Європі зосереджені у Росії, зокрема в областях Волгограда та Калмикії. Через активне освоєння степів сільськогосподарськими землями дрохви пристосувалися до життя на полях, що створює для них додаткові виклики.

Загальний опис

Цей птах вражає своїми розмірами: самці можуть досягати довжини понад 1 метр і важити до 18 кг, тоді як самки значно менші – довжина приблизно 75 см, вага до 5 кг. Оперення дрохви має сірувато-буре забарвлення з тонкими поперечними смужками. У період шлюбного сезону самці демонструють яскравий рудий нашийник і довгі білі пір'я, які нагадують "вуса".

Харчування та поведінка

Хоча дрохва вміє літати, вона частіше пересувається по землі, демонструючи разючу швидкість бігу. Основу її раціону складають рослинні продукти: зерна, насіння, молоді пагони трав. Водночас у харчуванні присутні й дрібні безхребетні, земноводні, а іноді навіть дрібні ссавці, особливо у весняний період.

Розмноження

Під час токування самці дрохви роздувають горловий мішок до великих розмірів і демонструють біле пір'я, створюючи ефектний вигляд. Гніздо — це невелика заглибина в землі, захована серед трави. Самка відкладає 2-3 яйця і насиджує їх близько місяця, доглядаючи за пташенятами самостійно. У 2014 році в Миколаївському зоопарку вперше в Україні вивели пташеня дрохви в неволі.

Міграційні особливості

Дрохви можуть бути як осілими, так і частково перелітними птахами, залежно від регіону. Європейські популяції зазвичай залишаються на місці, але у суворі зими можуть мігрувати на південь і захід у пошуках корму. В Азії птахи більш активно мігрують, зимуючи у тепліших регіонах, таких як Закавказзя, Середня Азія та Іран.

Загрози для виду

В Україні під час гніздування налічується близько 850 особин дрохви, а взимку — до 12,4 тисячі. Загальна чисельність у Європі становить приблизно 35,8 тисячі. Основні загрози для дрохви:

• Знищення природних степових угідь через розорювання та заростання;
• Руйнування гнізд під час сінокосіння та обробки полів;
• Збільшення чисельності хижаків і бродячих собак;
• Незаконний відстріл під час зимівлі;
• Загибель від зіткнення з електропередачами.

Заходи охорони

Дрохва занесена до Червоної книги України та охороняється міжнародними конвенціями, такими як CITES, Боннська та Бернська. В Україні реалізуються програми збереження виду, що включають створення охоронних зон, контроль чисельності хижаків і заборону полювання у критичних місцях проживання. Міжнародний фонд охорони дрохви координує розплідники та програми розмноження для підтримки популяції птахів. Зображення дрохви використовується в гербах деяких українських регіонів, а також на прапорі графства Вілтшир у Великій Британії.