/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fe12ec90b4dcced3704b8346c4ef536a3.jpg)
Українська еліта — через сто років. Чому ми досі живемо серед жлобів
Справжню еліту потрібно вирощувати довго і ретельно, як англійський газон, пише художник Лесь Подерев'янський. І тому, вважає він, поки що в Україні нагорі — ніяка не еліта, а звичайнісінькі "с*вки" і жл*би.
У НАС БУДЕ ЕЛІТА РОКІВ ЧЕРЕЗ ВІСІМДЕСЯТ–СТО. ТОМУ ЩО ЕЛІТА — ЦЕ, ЗНАЄТЕ,… ЯК АНГЛІЙСЬКИЙ ГАЗОН.
Наразі я б не назвав це елітою, на загал це дуже обмежені люди, які живуть сьогоднішнім, максимум завтрашнім, але не післязавтрашнім днем, вони не вміють грати в довгі шахи.
Усе це — с*вки! Моя бабуся на них казала: "барани пр*кляті", — жл*би, які насправді нічого не вміють, і завдання яких — не допустити до влади того, хто вміє. Тільки за умови відсутності професіоналізму вони можуть якось існувати.
Чесно кажучи, не дуже багато в них розуму і здатності думати більш ніж про себе, свої статки та статки своїх дітей — це не еліта! Звичайне б*дло, звичайні жл*би мислять так само.
А еліта — це люди, які думають про щось масштабніше, і от саме це і відрізняє еліту від б*дла, і тому, наприклад, англійські принци служать в армії, я знаю, що Гаррі був в Афгані… І це принцип такий, це нормально.
Адже якщо ти маєш керувати державою або мати якусь приналежність до цього процесу, ти мусиш мати загартований характер. А характер гартується в армії. Я не маю на увазі радянську армію. У справжній, нормальній армії дійсно гартується справжній чоловічий характер, ну і жіночий також, щоб жінки не ображались.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

