США хочуть висилати депортованих мігрантів в Україну – WP

 

Як випливає з документів, представник української сторони поінформував посольство США, що уряд надасть відповідь після формування своєї позиції. Якою саме була реакція офіційного Києва, у документах не вказано. Подібні пропозиції були також надіслані й іншим країнам.

 

За інформацією видання, Україна не приймала жодного з іноземців, депортованих зі США, і немає підстав вважати, що Київ розглядав цю ініціативу всерйоз. Двоє українських посадовців на умовах анонімності зазначили, що питання не обговорювалося на рівні уряду. За словами одного з них, йому нічого не відомо про будь-які політичні вимоги США щодо цього питання.

 

У заяві Держдепартаменту наголошується, що "постійна взаємодія з іноземними урядами" є "ключовою для протидії незаконній міграції та захисту американських кордонів". Водночас, відомство переадресувало запити щодо змісту пропозиції Україні до Міністерства національної безпеки США (DHS), яке не надало коментарів.

 

Документи, з якими ознайомилося WP, свідчать про наміри адміністрації Трампа масштабно розширити депортаційну політику, залучаючи до цього нові механізми. У датованих січнем-травнем матеріалах ідеться, що адміністрація намагалася збільшити кількість країн, готових приймати депортованих третіх осіб, зокрема через надання стимулів або обіцянки покращення відносин із США.

 

Так, низка країн Латинської Америки, зокрема Сальвадор, Мексика, Коста-Рика і Панама, погодилися приймати осіб, які не є їхніми громадянами. У Сальвадорі, наприклад, за урядової згоди президент країни Наїб Букеле отримав запрошення до Білого дому, а його адміністрації виділили мільйони доларів на розміщення депортованих у тюрмах.

 

Видання також звертає увагу на те, що ще до виборів 2024 року Трамп неодноразово висловлював готовність використати залежність України від американської військової допомоги для тиску на Київ. Після його вступу на посаду в січні 2025 року відповідна риторика посилилася.

 

Видання зазначило, що окремі перемовини стосувалися використання третіх країн як транзитних пунктів. Так, у розмовах з Узбекистаном на початку березня розглядалася можливість використання країни як логістичної бази для депортації громадян Росії та Білорусі в умовах відсутності авіасполучення через війну в Україні.