Лише 17% українців впевнені, що завжди можуть вирізнити фейк від правди, — дослідження «Детектора медіа»
Серед українців зберігається високий рівень чутливості до спотвореного контенту, аудиторія стає більш компетентною у відстеженні фейкової інформації і ця тенденція не спадає з початку великої війни.
Таких висновків дійшли експерти «Детектора медіа» в рамках дослідження «Індекс медіаграмотності українців: 2020-2024».
Якщо у 2021 році лише 55% українців мали високий і вищий за середній рівень чутливості до дезінформації, маніпулятивного контенту та замовних матеріалів, то у 2024 році ця частка складає 68%.
Значущість проблеми дезінформації в медіа підкреслюють 62% аудиторії (порівняно із 64% у 2023 році — і це не значущі розбіжності). З них 37% респондентів відповіли, що вважають цю проблему актуальною, адже фейки формують в громадян хибні уявлення, а 25% зазначили, що не завжди можуть вирізнити фейкове повідомлення.
Лише 17% респондентів зазначили, що не вважають проблему дезінформації в медіа актуальною, бо завжди можуть вирізнити фейки і просто не звернути на них увагу.
Частка українців, яка виявляє дезінформацію, шукаючи посилання на джерело в матеріалі, складає 43% (у 2023 році вона складала 37%), орієнтується на відео- / фото підтвердження — 33% (30% у 2023-му), на добру репутацію автора — 30% (28% у 2023-му). І лише 18% вирішують, наскільки можна довіряти повідомленню, інтуїтивно.
Також 47% аудиторії оцінюють свій рівень чутливості до дезінформації як вищий за середній або високий і ця частка на 5% менша, ніж у минулому році. А частка тих, хто вважає себе повністю некомпетентними у вирізненні фейків, складає 13% (11% у минулому 2023 році).
Актуальною для більш ніж половини української аудиторії є і проблема маніпуляції в медіа — так вважають 60% опитаних. Зворотної думки 16% респондентів, адже можуть вирізнити подібний контент, 15% вперше чують про маніпуляції в медіа, а 3% не змогли визначитись. Суттєвих зрушень за останній рік не відбулося.
47% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події, а для 43% важливим маркером є неповна або неточна інформація. У 39% відсутність посилань на джерело викличе підозру в бажанні авторів зманіпулювати свідомістю аудиторії. Лише 22% визначають маніпулятивне повідомлення інтуїтивно.
На думку аудиторії, контент медіа найчастіше спотворюється в інтересах політиків та політичних сил для створення власного позитивного іміджу (66%), а також держави для поширення певної ідеології, інтересів (32%).
За останній рік зменшилась частка тих, хто вважає, що у спотворенні інформації зацікавлені олігархи, групи впливу та власники медіа для збільшення аудиторії — відповідно з 41% до 32%, та з 26% до 15%.
Зазначимо, що це вже п’ята хвиля дослідження індексу медіаграмотності, яке проводить «Детектор медіа». Перша та друга хвилі дослідження були проведені у 2020 та 2021 роках, третя — у 2022 — на початку 2023 року, а результати четвертої хвилі дослідження були презентовані у квітні 2024 року.
Зокрема дослідження показало, що частка тих, хто позитивно ставиться до «Єдиного марафону» за два роки знизилась на 28%.
44% опитаних українців підтримують критику влади у медіа. Серед цієї аудиторії переважають чоловіки та особи старшої вікової групи.
11% опитаних українців зазначили, що ніколи не чули про штучний інтелект.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.

