447 БПЛА на Росію: наслідки наймасштабнішої атаки дронів ЗСУ по ВПК РФ
447 БПЛА на Росію: наслідки наймасштабнішої атаки дронів ЗСУ по ВПК РФ

447 БПЛА на Росію: наслідки наймасштабнішої атаки дронів ЗСУ по ВПК РФ

Українські безпілотники завдали найпотужнішої атаки по об’єктах військово-промислового комплексу Росії за весь час повномасштабної війни. Дрони й ракет вразили стратегічні підприємства та аеродроми, поставивши під загрозу виробництво озброєння і логістику армії РФ. Фокус розповідає про цілі та наслідки удару.

У ніч проти 7 травня 2025 року українські дрони здійснилимасштабну атаку на ключові об’єкти в Росії, зокрема завод оптоволоконних систем у Саранську, що опинився на межі зупинки через серйозні пошкодження. Російські джерела називають це наймасовішою атакою ЗСУ за всю історію війни.

За інформацією очільника українського Центру протидії дезінформації Олексія Коваленко, завод оптоволоконних систем в Саранську після удару дуже серйозно постраждав.

"Оптоволокно — це одна з переваг ворога на фронті внаслідок дронів на оптоволокні. Цей завод повністю забезпечує російську армію оптоволокном. Зараз стоїть питання можливої зупинки його роботи", — повідомив він.

У російських соцмережах активно обговорюють масштаб атаки. Зокрема вони зазначають, що на російський повітряний простір здійснили атаку 447 далекобійних БПЛА та ракет.

Серед цілей атаки —аеродром "Кубинка" у Московській області, де розміщувалися особовий склад і техніка, підготовлена для параду.

Олексій Коваленко також підкреслив, що атаки були спрямовані на ключові підприємства російського ВПК. У Тулі постраждав "АТ "Конструкторське бюро приладобудування", що спеціалізується на розробці сучасних систем озброєнь, включно з протитанковими комплексами, стрілецькою зброєю та бойовими модулями. Крім того, атаковано підприємство "СПЛАВ" — головний розробник реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) у РФ, де створювали "Гради", "Урагани" й "Смерчі", які активно застосовуються в Україні.

Також удари завдано по аеродрому "Шайковка" у Калузькій області, де базуються бомбардувальники Ту-22М3 і зберігаються ракети, зокрема Х-22, та авіабазі "Кубинка" у Московській області, де розміщені винищувачі Су-27 і МіГ-29.

Наймасштабніша атака на РФ: цілі ЗСУ

Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов наголошує, — нинішня війна — це, в першу чергу, змагання ресурсних можливостей.

"Удари Сил оборони України по території Російської Федерації, так само і по військових об’єктах на тимчасово окупованих територіях України – це намагання послабити ресурсний потенціал росіян. Логіка тут очевидна", — каже Фокусу експерт.

Він підкреслив ефективність таких дій. За його словами, якщо від ударів українських дронів палають російські склади з боєприпасами, то це мінус склади. А відповідно і відсутність боєприпасів у російської армії, які ніколи вже не прилетять у бік Сил оборони України. Теж саме стосується і російських складів нафтопродуктів. Відповідно, пальне, яке там зберігалося, ніколи не буде пущено в дію для того, щоб заправляти авіаційну техніку, оборонну техніку тощо для дії армії Російської Федерації.

Експерт наголосив на стратегічному підході при атаках на аеродроми, військові заводи і склади.

"Тобто, логіка абсолютно очевидна. Якщо українські повітряні сили руйнують окремі елементи системи протиповітряної оборони та протиракетної оборони, то армія України працює на перспективу для того, щоб надалі більш масовано і більш раціонально використовувати власні ресурси. Це, спрямоване на знищення того самого елементу, який означає бойову міць російської армії", — продовжує Селезньов.

Перед парадом на 9 травня: чому саме зараз ЗСУ атакували ВПК РФ

Військовий експерт вказує на тактичні можливості української армії через проведення параду 9 травня у Москві. Зокрема, він зазначив, що зараз, напередодні параду з Дня Перемоги, російська армія змушена стягнути додаткові системи протиповітряної та протиракетної оборони на території Москви та Підмосков’я, оскільки вони переймаються через те, що українська армія буде атакувати дронами та ракетами російську столицю.

Селезньов пояснив, які це створює можливості для України.

"Відповідно, частину цього устаткування вони забирають з інших регіонів Російської Федерації, які донедавна прикривали важливі об’єкти. І, відповідно, ми маємо змогу з більшою ймовірністю зруйнувати, поцілити в ті об’єкти, звідки позабирали росіяни систему протиповітряної оборони", — вважає експерт.

Це, за його словами, пояснює "інтенсифікацію наших дронових атак зараз".

Які складнощі для української армії при атаках на ВПК РФ

Водночас ексречник Генштабу визнав складнощі для українських військових при ударах на військові об’єкти Росії. Зокрема російська армія має досить розгалужену мережу не лише протиповітряної та протиракетної оборони. А й досить потужну мережу радіоелектронної боротьби, так званих РЕБів. Через них не всі українські дрони поцілять туди, куди їх спрямовують, і не завжди їхня атака результативна.

Проте експерт закликав не відмовлятися від обраної стратегії.

"Але це не значить, що ми маємо відмовлятися від такої стратегії системної та методичної руйнації ворожого потенціалу. Бо чим менше ресурсів буде у ворога, тим більшими будуть наші успіхи на полі бою", — резюмує Селезньов.

На його думку, "тоді співвідношення ресурсів наших та ворожих, можливо, вийде навіть на якісь паритети".

Нагадаємо, що ЗМІ 6 травня писали, що Сили оборони України можуть атакувати РФ 9 травня, втім, ціллю буде не Москва.

Також, ЗСУ активізували дії в Курській області. Після удару по селищу Тьоткіно 4 травня, унаслідок якого було знищено базу операторів ворожих безпілотників, опитані Фокусом експерти вважають, що це початок нової масштабнішої наступальної операції.

Теги за темою
Збройні сили України Москва Кремль
Джерело матеріала
loader
loader