/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F8a2fa0ad470e0b743cf51e115ad752b5.png)
Тут жили кавалеристи і славетні музиканти: де знаходиться ця вулиця в Києві і чим вона цікава
Унікальний історичний квартал з майже тисячолітньою історією зберіг не лише свою назву, але й більшість історичної забудови
Вулиця Рейтарська у Києві – унікальний історичний квартал, що зберіг не лише назву протягом століть, але й більшість історичної забудови. Вона стала свідком багатьох історичних подій і домом для видатних особистостей української культури, від Миколи Лисенка до першопрохідців балету і музики.
Сьогодні вона простягається від Володимирської вулиці до Львівської площі. Архітектурне різноманіття вулиці вражає: віденський модерн, мавританський стиль і венеціанська готика створюють неповторний колорит цього історичного куточка столиці. "Телеграф" пропонує поглянути на них уважніше.
Від Ярослава Мудрого до рейтерів
Історія вулиці почалася в 1037 році, коли Ярослав Мудрий розширював межі Києва. Назва з'явилася у другій половині XVII століття, після підписання у 1654 році Переяславської угоди. Тоді військовий центр Києва було перенесено з Подолу у Верхнє місто. Рейтери – кавалеристи військового гарнізону – оселилися тут. За даними 1700, у Києві було 120 рейтарів, яким належало 82 садиби. Крім виконання суто військових обов'язків, рейтари супроводжували у поїздках послів, а також були поштарями.
На початку XIX століття район між Рейтарською, Стрілецькою та Георгіївським провулком був забудований хаотично: вузькі, криві вулиці, маленькі дерев’яні будинки з солом’яними дахами. Тут жили священники, дрібні чиновники та відставні солдати.\
У 1837–1839 роках район перепланували через будівництво Печерської фортеці та перенесення центру до Верхнього міста. Вулиці стали прямішими й забудова впорядкованішою.
Мистецький осередок столиці
То ді ж Рейтарська вулиця стала справжнім культурним центром Києва. Будинок №19 шість років був домівкою для батька української класичної музики Миколи Лисенка. У цих стінах композитор створив всесвітньо відомі твори "Наталка Полтавка", "Зима", "Весна" та оперу "Тарас Бульба".
У будинку №9, відомому як готель "Рим", мешкали визначні діячі культури. Тут жив Юрій Давидов – один із перших керівників опери, перший директор філармонії, який сприяв відкриттю Київського музичного інституту (сьогодні – консерваторія). Він організував у власній квартирі оперну студію – першу у Києві.
Поруч мешкала родина Чистякових – Ілля Чистяков створив школу дитячого балету. Він приймав дітей із бідних родин, навчав їх балету та ще й платив їм гроші. Його дружина Олександра Гаврилова була талановитою балериною, яку запрошував у свою трупу сам Дягілєв.
Архітектурні перлини
Рейтарська вражає різноманіттям архітектурних стилів. Будинок №20 виконаний у стилі віденський модерн і привертає увагу ніжним кольоровим оздобленням. Збудований у 1912 році за проєктом відомого київського архітектора Олександра Вербицького, він прикрашений гірляндами квітів, розетками та маскаронами у вигляді жіночих образів.
Будинок №31, спроєктований архітектором Миколою Яскевичем, вирізняється мавританським стилем та фігурками крилатих дракончиків, що підпирають віконні виступи. На початку ХХ століття тут проводилися таємні зустрічі київських революціонерів.
Особливу увагу привертає будівля Товариства швидкої медичної допомоги (№22), збудована 1913 року за проєктом Йосипа Зекцера. Її фасад – точна копія будівлі швидкої допомоги у Мадриді, а парадні двері – копія дверей Палацу Дожів у Венеції. Будинок вважається одним із найкращих зразків венеціанської готики в Києві.агу привертає будівля Першої швидкої допомоги (№22), збудована 1913 року. Її фасад копіює будівлю швидкої у Мадриді, а двері – Палац Дожів у Венеції.
У будинку №35 знаходилася редакція "Газети" (1908-1917), що відіграла важливу роль у зборі коштів на перший пам'ятник Тарасу Шевченку в Києві. На її сторінках публікувалися заклики від Коцюбинського, Лисенка, Грінченка, Рєпіна та інших видатних діячів.
Рейтарська залишається одним із найатмосферніших куточків Києва, де поєднуються різні епохи та стилі – від часів Ярослава Мудрого до сьогодення. Ця вулиця дійсно виграла свій бій з часом.
Раніше "Телеграф" розповідав про таємниці, які береже Лютеранська вулиця в Києві. Розташована в елітному районі Липки, вона стала свідком багатьох історичних подій та зберегла архітектурні шедеври різних епох.

