Підтримка агробізнесом мобілізованих працівників набула системного характеру

Середній відсоток мобілізованих співробітників у агрокомпаніях станом на початок березня 2025 року становить близько 9% від фактичної чисельності персоналу.

Про це свідчать результати дослідження Agrohub, у якому взяли участь 13 найбільших агрохолдингів із сумарним земельним банком понад 2 млн га та кількістю персоналу понад 60 тис. осіб.

Дослідники зазначають, що компанії активно підтримують зв’язок із мобілізованими співробітниками, дізнаються про їхні потреби та надають необхідну допомогу.

У 85% компаній передбачені щомісячні виплати для мобілізованих працівників. З них 73% нараховують суму, що дорівнює середньомісячній заробітній платі співробітника за два місяці, які передували мобілізації. Водночас є винятки: деякі компанії виплачують 50% від окладу, інші — мінімальну заробітну плату, або ж враховують термін роботи всередині компанії під час розрахунків. 65% із цих компаній не беруть до уваги, чи перебуває мобілізований працівник у зоні бойових дій — виплати здійснюються незалежно від цього. 

«При цьому 90% респондентів планують здійснювати виплати до моменту демобілізації кожного члена команди. У випадках зникнення безвісти виплати цій людині призупиняються до уточнення статусу, однак компанії надають одноразову допомогу, комунікують із родинами та здійснюють виплати на їхню користь», — свідчать результати опитування.

У разі поранення співробітника компанії надають різні види підтримки. Переважно йдеться про фінансову допомогу на лікування — 65% компаній повідомили, що надають компенсації в розмірі від 30 до 300 тис. грн залежно від ступеня втрати працездатності. Інші учасники дослідження зазначили, що приймають рішення щодо виплат індивідуально. Один із учасників дослідження покриває 100% витрат на лікування, включно з протезуванням.

У випадку загибелі члена команди компанії також надають різні форми підтримки. Це може бути допомога в організації поховання, одноразові виплати родині в межах 10-30 тис. грн, а також довгострокова фінансова підтримка. Частина компаній надає родинам одноразову допомогу (від 50 тис. грн, максимальна зафіксована сума — 1 млн грн), інші — обирають щомісячні виплати протягом визначеного терміну — від кількох місяців до 10 років. На рішення щодо розміру та тривалості допомоги можуть впливати сімейні обставини, зокрема наявність дітей або батьків, які потребують догляду. У таких випадках компанії можуть зберігати виплати на рівні заробітної плати загиблого співробітника впродовж кількох років або до досягнення пенсійного віку родичами.

«Більшість підприємств частково зберігає для мобілізованих працівників пільги, які діяли до призову. Найчастіше це стосується забезпечення житлом і медичного страхування. В одному з кейсів компанія залишила за мобілізованим службове авто, яке він використовує в зоні бойових дій. Деякі компанії також надають юридичну та психологічну підтримку — як самому працівнику, так і членам його родини», — інформують в Agrohub.

Щомісячні виплати пайовикам і їхнім родинам, як правило, не передбачені. Однак за потреби вони можуть звертатися за допомогою — наприклад, на амуніцію, у випадку поранення або загибелі військовослужбовця.

«Більшість агрокомпаній сьогодні не просто реагують на виклики, а системно впроваджують підтримку мобілізованих працівників і їхніх родин. Це вже не разові ініціативи, а сталий підхід — із регулярними виплатами, консультаційною допомогою та збереженням зв’язку з людьми, які зараз на службі», — зазначає керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.