«Екологічні» електромобілі: виробник нікелю для акумуляторів отруював питну воду та приховував докази

Індонезійська компанія Harita Group — найбільший у світі постачальник нікелю для акумуляторів електрокарів протягом 10 років скидала токсичні хімікати у місцеву воду.

За результатами нового розслідування, проведенного індонезійським Центром з розслідування організованої злочинності та корупції (OCCRP), виявлено докази існування схеми зі скидання хімічних відходів з шахти, де видобувають нікель у місцеві джерела питної води.

Зазначається, що шахта, де проводить видобуток нікелю Harita, почала роботу у 2010 році. Як стверджують розслідувачі з OCCRP, протягом багатьох років у місцеві водні джерела компанією скидався відпрацьований оксид хрому VI (CrO₃) — токсичний побічний продукт високотемпературного видобутку нікелю, відомий як потужна забруднююча речовина. 

Harita – один з ключових видобувачів та постачальників металів в Індонезії, а її вугільні плавильні заводи відповідальні майже за 1% від загального обсягу викидів вуглецю в Індонезії у 2023 році. На компанію працює ціла армія найманих науковців-екологів, які постійно беруть проби води та грунту згідно з вимогами національного законодавства. 

У відповідь на критику в Harita заявили, що постійно виконують екологічну обробку та керування утилізацією відходів у відповідності до законодавчих норм. Однак оприлюднене внутрішнє листування компанії показує, що коли вперше було виявлено підвищений рівень CrO₃ у воді, було прийнято рішення приховати цю інформацію від громадськості через поточну несприятливу ситуацію. Більш того, у компанії знали про підвищений рівень CrO₃ ще в 2012 році, але не вжили жодних зусиль, щоб поінформувати місцеві спільноти або мінімізувати токсичні викиди.

На жаль, це поширена практика серед компаній, що займаються видобутком цінних металів, особливо якщо мова йде про видобуток матеріалів для компонентів акумуляторів для електрокарів. Електромобілі можуть зменшити забруднення і покращити якість повітря в багатих містах на Заході — але за рахунок зазвичай бідніших промислових районів у тих частинах світу, де видобувають дорогоцінні метали.

Джерело: Futurism