Чому ультраправий політик опинився за крок до посади глави Румунії і чи можна його зупинити

4 травня у Румунії пройшов перший тур президентських виборів.

Лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон отримав несподівано високий результат – 40,96% голосів виборців.

Сіміон – політик, який серед іншого має статус персони нон грата і в Україні, і в Молдові.

Другий тур президентських виборів у Румунії пройде 18 травня.

Протистояти Сіміону буде незалежний кандидат та мер Бухареста Нікушор Дан.

Він здатний консолідувати проєвропейський електорат, проте відрив між суперниками занадто великий – у першому турі Дан отримав лише 20,99%.

Про те, що може забезпечити перемогу прозахідному та дружньому до України кандидату і які ризики вже зараз має врахувати Україна, редактору "Євро.

Правди" Юрію Панченку розповів заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Його відповіді – у матеріалі Румунія за крок до ультраправої перемоги: чи вдасться зупинити "друга Путіна та Трампа".

Далі – основні тези Герасимчука.

Результати першого туру виявилися одночасно і гіршими, і кращими за очікування.

Гіршими, адже Джордже Сіміон не просто став переможцем першого туру, а й показав дуже високий результат.

Натомість результат першого туру виявився кращим за очікування, зважаючи на те, що був дуже високий ризик, що Нікушор Дан не пройде до другого туру.

Адже проти нього працювали і умовні друзі по проєвропейському табору, і опоненти.

Суто математично голоси за "прозахідних кандидатів" складають більшість.

Проте не все так просто.

Варто виходити з того, що за Сіміона проголосує частина виборців Віктора Понти (здобув 13,05%) і навіть якась частина виборців Кріна Антонеску.

Адже для них Дан, який не походить з мейнстримних політичних сил, є антисистемним, а тому непередбачуваним та неприйнятним кандидатом.

Для частини представників румунського Deep.

State Джордже Сіміон вважається більш зрозумілим – тим, з ким можна домовитися та зберегти владу.

Проте це небезпечна ставка, адже Сіміон тепер став цікавим і Москві, і Вашингтону, а також – численним праворадикальним рухам у Європі.

Втім, шанси на перемогу в Нікушора Дана все ж є.

Особливо, якщо він зможе мобілізувати електорат.

Очевидно, що якщо Сіміон стане президентом, наслідком цього стане зміна динаміки відносин між Бухарестом і Брюсселем.

За Сіміона на відносини з ЄС чекає замороження.

Також зміняться підходи до надання допомоги Україні, тому що Сіміон сам наголошував на тому, що ця підтримка себе вичерпала і не має продовжуватись.

При цьому він підкреслює, що не є русофілом, але очевидно, що така політика гратиме на руку РФ.

Але й це ще не все.

Сіміон під час кампанії казав про те, що він хоче повернути до влади Келіна Джорджеску, якого вважає несправедливо дискваліфікованим.

Наприклад – у ролі прем'єр-міністра.

Але для цього треба перезапустити парламент.

Тобто клінч між президентом і урядом має призвести до дострокових парламентських виборів, де радикали сподіваються покращити свої результати.

І очевидно, що, зважаючи на нинішні результати, вони мають такий потенціал.

Якщо президентом стане Нікушор Дан, для України це буде хорошим сценарієм, адже до проукраїнського прем’єра додасться й проукраїнський президент.

Проте у внутрішній політиці все одно буде напруження, адже президентом буде опонент нинішньої коаліції.

Загалом вибори у Румунії демонструють регіональний тренд, небезпечність якого полягає не лише в тому, що ультраконсервативні, праворадикальні або проросійські сили можуть отримати владу.

Нинішній тренд небезпечний насамперед поляризацією суспільства.

Докладніше – в матеріалі Румунія за крок до ультраправої перемоги: чи вдасться зупинити "друга Путіна та Трампа".