Чи стане президентом Румунії друг Трампа, який є персоною нон грата в Україні?

Перша спроба президентських виборів у Румунії минулої осені, як відомо, завершилася грандіозним скандалом. Тоді суд скасував результати першого туру, в якому першість захопив радикальний проросійський кандидат Келін Джеорджеску. Причина – докази втручання у вибори Росії. За пів року нарешті відбулося нове голосування.

Цікавим є той факт, що нині до другого туру вже не потрапила ключова опонентка проросійського Джеорджеску – Елена Ласконі. У листопаді 2024-го, нагадаємо, вона посіла друге місце. Нині фінал буде абсолютно іншим. І без Джорджеску, і без Ласконі...

Хто вийшов у другий тур, перемога кого з фіналістів менш шкодитиме Україні – у матеріалі «Главкома».

Перший тур. Результати

У першому турі президентських виборів у Румунії взяли участь 11 кандидатів. Четверо з них – незалежні. Решту підтримали партії або коаліції партії. Явка на виборах склала 53%. Зупинимося на ключових кандидатах.

Замість Келіна Джорджеску, якому було заборонено балотуватися, у виборах взяв участь його соратник, лідер партії «Альянс за Союз румунів» (AUR) Джордж Сіміон (фінальний результат у першому турі – 40,96%). Незалежний кандидат Нікушор Дан отримав 20,99%, кандидат від урядової коаліції Крін Антонеску – 20,07%, незалежний кандидат Віктор Понта – 13,05%, представниця «Союзу порятунку Румунії», сенсаційна фіналістка минулорічних виборів, результати яких були скасовані, Елена Ласконі – 2,68%. Оскільки жоден з кандидатів не набрав понад 50% голосів, за два тижні має відбутися другий тур.

У Румунії – змішана форма правління. Повноваження президента, на відміну від сусідньої Молдови, значні насамперед у сфері національної безпеки, зовнішньої політики і призначенні суддів.

Лідери. Що важливо знати

Джордже Сіміон – за фахом історик, колишній громадський активіст, антикомуніст. Він є прихильником об’єднання Румунії і Молдови в одну державу. Брав участь в організації акцій протесту з ідеями об’єднання як у Румунії, так і в Молдові. У молодості Сіміон та кілька його однолітків малювали графіті з написом «Бессарабія – це Румунія» на основних транспортних розв'язках по всій країні. У 2012 році організував протест у другому за величиною місті Молдови, Бєльцях, під гаслом «Бєльц почувається румуном». Наслідок таких активностей – неодноразова заборона в’їзду до Молдови, де і нині він є персоною нон ґрата.

Активну участь у політичному житті бере з 2019 року, балотувався до Європарламенту як незалежний кандидат (отримав 1,3% голосів). Йшов на вибори з обіцянками боротися за права румунських меншин, які проживають, зокрема, у Сербії та Україні, а також виступав за захист прав членів румунської діаспори, які працюють у ЄС. Він також закликав зупинити незаконну вирубку лісів у країні та розпочати будівництво автомагістралей, які краще з'єднають Румунію та Молдову.

Сіміон очільник праворадикальної партії «Альянс за Союз румунів» (AUR), яка отримала несподівано високу підтримку на парламентських виборах ще у 2020 році – 9%, коли посіла четверте місце. Стрімкий зліт абсолютно нової партії експерти пов'язують з масованою кампанією в соціальних мережах, яка успішно залучила підтримку ключових демографічних груп. Значну кількість голосів партія отримала від виборців з діаспори, зокрема із Франції, Італії, Кіпру та Іспанії. У цих країнах за цього кандидата віддали голоси понад 50% виборців.

Сіміон брав участь у першому турі президентських виборів і в 2024 році, де отримав 13,9% і четверте місце у підсумку. Тоді перше місце посів колишній однопартієць Сіміона Келін Джорджеску, партійні шляхи яких розійшлися нібито через заяви Джорджеску, які стали «зашкварними» навіть для радикально праворадикальної AUR. Зокрема, він позитивно охарактеризував діяльність Іона Антонеску, який був прем’єром у Румунії в 1940 – 1944 роках, коли в країні панував фашизм. 

Тим не менше, після першого туру виборів, результати яких згодом були скасовані, Сіміон оголосив, що підтримає у другому турі Келіна Джорджеску.

Уже у день виборів 4 травня 2025 року Сіміон зробив шокуючу заяву: якщо він стане президентом, то, мовляв, передасть владу Джорджеску, якого суд не пустив на ці вибори. «Якщо румунський народ захоче, є кілька способів, як Джорджеску можна повернути до керівництва, і ми ними скористаємося», – заінтригував Сіміон. Серед таких способів – дострокові вибори або референдум. Також він пообіцяв запропонувати Джорджеску на посаду прем’єра.

Важливо також додати, що Сіміон брав участь в інавгурації Дональда Трампа.

Нікушор Дан, міський голова Бухареста. Громадський активіст, ініціатор та колишній голова партії «Союз порятунку Румунії». Після здобуття звання докторського ступеня з математики у Франції, у 1998 році Дан повернувся на батьківщину і заснував «Бухарестську нормальну школу», наукову установу з метою спонукати студентство займатися науковими дослідженнями.

Тоді ж, у 1998-му Дан заснував Асоціацію «Молодь за громадянську дію» , яка мала на меті об’єднати молодих людей, які прагнуть змін у Румунії. Асоціації вдалося організувати декілька форумів, присвячених молоді, яка навчалася за кордоном. У результаті цих форумів у 2000 році було створено асоціацію румунських дослідників Ad Astra. Дан заснував Асоціацію «Врятуймо Бухарест» у 2006 році як реакцію на знесення історичних будинків спекулянтами нерухомості, будівництво багатоповерхівок у заповідних районах та зменшення площі зелених насаджень у Бухаресті. До перемог асоціації можна віднести скасування будівництва аквапарку на семи гектарах парку Тінеретулуй.

У червні 2015 року Нікушор Дан запустив політичну платформу «Спілка порятунку Бухареста», за допомогою якої впрагнув перемогти на місцевих виборах 2016 року, стати мером столиці та потрапити муніципалітету Бухареста. На виборах 2016 року він посів друге місце, набравши 30,5% голосів, але був обраний членом генеральної ради Бухареста. Та вже за чотири роки він таки зміг стати мером.

Починаючи з серпня 2016 року, діяльність «Союзу порятунку Бухареста» розширилася на національному рівні під новою назвою «Союз порятунку Румунії». Дан балотувався у Бухарестському окрузі за списками цієї партії. Оскільки політична сила отримала близько 9% голосів, Нікушора Дана було обрано депутатом. Але вже наступного року пішов з партії.

Дан визначає три проблеми, у вирішенні яких роль президента є важливою: корупція та функціонування інституцій, оскільки на всіх рівнях вони захоплені групами інтересів. Також це проблема поділу суспільства на соціокультурні категорії, що протистоять одна одній. На його думку, президент Румунії, щоб ці проблеми вирішити, президент повинен «володіти адміністративними механізмами, вміти вести переговори щодо політичних угод та дуже добре розуміти правові механізми».

Переможці першого туру про Україну

Джордже Сіміон попереджав про зовнішній вплив на Румунію з боку Росії, називав «дружбу» між Росією та Німеччиною небезпекою для Румунії. Такі заяви лунали в той час, коли уряд Німеччини очолювала Ангела Меркель. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну політик називав Володимира Путіна воєнним злочинцем і казав, що міжнародних санкцій проти Росії недостатньо, щоби її зупинити. Між тим, після перемоги у президентських виборах у США Дональда Трампа висловив незгоду з військовою допомогою Україні. Фактично почав повторювати риторику Трампа про потребу мирних переговорів між сторонами, що воюють. Навесні 2025 року він озвучив декілька контраверсійних думок. Зокрема, у березні в розмові з Financial Times він сказав: «Путінська Росія була і є однією з найбільших загроз для європейських держав, особливо для нас, для країн Балтії та для Польщі». А вже у травні цього ж року заявив, що не вважає Росію значною загрозою для НАТО. Важливо зазначити, що 18 листопада 2024 року Служба безпеки України наклала на Сіміона трирічну заборону на в’їзд за «систематичну антиукраїнську діяльність». Сам політик такі обвинувачення заперечив і заявив, що причина заборони – «прорумунська діяльність», та відстоювання прав румунських меншин в Україні. Між тим, кандидат вже пообіцяв припинити допомогу українським мігрантам у разі свого обрання.

Нікушор Дан постійно заявляв про підтримку України. «Я твердо підтримую Україну в її боротьбі за справедливий і стійкий мир… Європа має взяти на себе відповідальність, а Румунія має бути частиною спільних зусиль», – говорив він. На думку кандидата, нині безпека Європи поставлена на карту і нічого важливішого аніж захистити цю безпеку немає.

Як виборці проголосували за фіналістів у Росії та Україні

З даними румунського Центрвиборчкому, у Росії було відкрито дві виборчі дільниці, а в Україні – три. З 92 людей, які голосували в Росії, 34 підтримали Сіміона, а 30 – Дана. В Україні на трьох дільницях проголосували 210 людей. З них 76 проголосували за Джорджа Сіміона, що становить 36,54%, Нікушор Дан отримав 75 голосів, або 36,05% серед виборців, що віддали голоси за кандидатів на території України.

Другий тур виборів президента запланований на 18 травня. Соцопитування, що були проведені на наприкінці квітня і початку травня свідчать, що у разі участі в другому турі Дана і Сіміона, різниця між голосами між суперниками складає близько 3%, тобто на рівні соціологічної похибки. Це говорить, що результат другого туру мало прогнозований.

Михайло Глуховський, «Главком»