/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fe66f06d2f8b501866156f2036bb1c9de.jpg)
Будинок із загадковою кулею у Дніпрі: кому належала будівля та що з нею трапилося
Будинок зі скляною кулею – це унікальний історичний об’єкт Дніпра
У центрі Дніпра колись стояв будинок, який неможливо було не помітити — з вежею та великою скляною кулею нагорі. Сьогодні його вже немає, як і багатьох інших яскравих будівель минулого, зруйнованих під час воєн або з плином часу. Залишилися лише старі фотографії, спогади та легенди, які роблять історію цього місця ще більш захопливою.
У самому серці тоді ще Катеринослава, на розі теперішніх проспекту Яворницького та вулиці Мономаха, у 1913 році з’явився незвичайний чотириповерховий особняк. Його збудували за проєктом архітектора С. В. Віленського для відомого ювеліра Ізраїля-Бера (Бориса) Яковича Грановського. Два фасади будівлі виходили на ключові міські артерії, а вежу прикрашала велика скляна сфера — елемент, який став візитівкою будинку.
На перших поверхах будинку розташовувалися торгові приміщення — ювелірна майстерня, магазини прикрас і годинників, а також інші крамниці. Власником бізнесу був сам Борис Грановський, чия родина жила прямо в цьому будинку. Ювелірне ремесло передавалося у Грановських з покоління в покоління.
Будинок був не просто житловою та комерційною будівлею — він став архітектурною родзинкою. Майстерня Грановського користувалася особливою повагою та виживала навіть у кризові часи, коли інші підприємства закривалися. Окрім магазинів, у будинку працювало одне з перших у місті фотоательє — ательє Біка, яке також зробило внесок у його популярність.
Призначення скляної кулі на вежі будинку досі викликає суперечки: одні вважали, що вона просто привертала увагу клієнтів, інші — що в ній прихована якась загадкова сила. З цим пов’язана й одна з міських легенд. Кажуть, що у 1916 році до Грановського прийшов таємничий годинникар і запропонував купити сім кишенькових годинників, які можна було продати лише родинам, де є жінка на ім’я Анна — на згадку про його доньку. Грановський не виконав умови угоди, годинники були продані без огляду на заборону, і невдовзі їхніх власників спіткали біди.
Восени 1941 року, в розпал бойових дій, будівля серйозно постраждала. На відміну від головного універмагу, що знаходився неподалік, вона не вціліла. Руїни простояли до другої половини 1950-х років і були остаточно розібрані лише наприкінці десятиліття. На цьому місці з’явилися клумба та трамвайна лінія.
У 1990-х роках на звільненій ділянці звели сучасну споруду — скляну "Ротонду" у вигляді циліндра. У 2019 році, поруч із місцем втраченого будинку з’явився пам’ятник Борису Грановському, створений народним художником України Катібом Мамедовим.

