Угода про копалини має низку перешкод: NYT назвало виклики для України та США
Угода про копалини має низку перешкод: NYT назвало виклики для України та США

Угода про копалини має низку перешкод: NYT назвало виклики для України та США

Після укладення угоди між Україною та США про розподіл прав на українські мінеральні ресурси шлях до реального видобутку корисних копалин сповнений серйозних викликів і невизначеності.

Про це йдеться у статті The New York Times.

Угода про корисні копалини — перешкоди для практичного застосування.

Закінчення війни з Росією — це лише перша з багатьох перепон, які потрібно подолати, перш ніж США зможуть отримати можливі вигоди від угоди про корисні копалини.

Мапи з мінеральними покладами на трильйони доларів по всій Україні, зокрема й на окупованих територіях, здебільшого базуються на застарілих дослідженнях.

Нові ж геологічні розвідки можуть тривати кілька років.

Видобуток мінералів буде непростим: інвестори будуть змушені вкласти мільярди доларів, щоб отримати ці ресурси з надр.

Крім того, енергетична інфраструктура України, яка постійно зазнає російських атак, потребуватиме відновлення та модернізації.

Це треба задля забезпечення потужностей для сталих гірничих операцій.

Президент США Дональд Трамп заявив, що його країна може отримати сотні мільярдів доларів за цією угодою — значно більше, ніж 1 млрд дол.

на рік, які Україна наразі заробляє на роялті від природних ресурсів.

Вигоди від угоди про копалини для США та України.

Незважаючи на всі труднощі, потенційна вигода для США є величезною.

Адже Вашингтон шукає способи зменшити свою залежність від Китаю, який домінує у сфері видобутку та переробки мінералів.

Пекін контролює понад 90% світової переробки та 60% видобутку рідкісноземельних мінералів, які використовуються у смартфонах, електромобілях та іншій техніці.

«Одна з привабливих речей щодо України полягає в тому, що у світі більшість родовищ вже захоплено Китаєм, а Україна досі має значний невикористаний потенціал«, — сказала директорка Програми безпеки критичних мінералів Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Ґрейселін Баскаран.

Угода також відкриває перспективу розробки газу й нафти у Чорному морі та, можливо, навіть у Азовському морі.

За словами віцепрезиденткки Київської школи економіки Наталії Шаповал, це створює найближчі можливості для прибуткових проєктів.

«Це може бути вигідною угодою і для України, і для США.

Вона задає тон для відновлення, інвестицій і розвитку регіону Чорного моря», — сказала Шаповал.

Однак багато деталей угоди ще належить узгодити, і вони залежатимуть від перебігу війни та умов можливої мирної угоди.

За оцінками українського уряду, країна має 5% світових запасів найважливіших сировинних матеріалів — зокрема літію, титану, урану та графіту.

Геологічна служба США з’ясувала, що в Україні є поклади 20 із 50 мінералів, які вважаються критичними для американських економіки та оборони.

Втім, Баскаран застерігає, що повні геологічні дослідження займуть роки.

«Може виявитися, що є багато економічно вигідних родовищ, або ж навпаки — що вони нерентабельні.

Усередньому минає 18 років від відкриття родовища до початку видобутку», — сказала директорка Програми безпеки критичних мінералів.

Керівник напряму сировини для акумуляторів у компанії CRU (дослідження ринку сировинних товарів) Мартін Джексон заявив, що потенційна шахта у Пологівському родовищі в Україні має дозвіл на видобуток, який може покрити близько 2% світового попиту на літій.

Це ключовий компонент для батарей.

Однак, за словами Джексона, цього недостатньо, щоб гарантувати реалізацію проєкту, навіть попри його важливість для Європи.

Низькі ціни на мінерал стримують навіть менш ризиковані проєкти по всьому світу.

«Найбільша перепона — це сам ринок літію», — сказав він.

Директор зі стратегії компанії Ukr.

Mining, яка володіє родовищем, Денис Альошин зазначив, що ліцензію компанія отримала ще 2017 року і сподівається почати видобуток 2029-го.

Але для завершення проєкту потрібно ще 350 млн дол.

Альошин назвав війну фактором, який сильно гальмує процес.

Він також назвав угоду зі США «можливістю для українського гірничодобувного сектору», зважаючи на обсяг капіталу, необхідного для успіху таких проєктів.

«Україна історично мала нестачу прямих іноземних інвестицій», — сказав Альошин, але додав, що суттєвого прогресу не буде, допоки триває війна.

Згідно з нею, буде створено паритетний Інвестиційний фонд для видобутку понад 50 видів мінералів — від літію до нафти.

Контроль над надрами буде збережений за Україною.

Відповідно до угоди, протягом наступних 10 років доходи від видобутку корисних копалин не розподілятимуться між Україною та США.

Вони інвестуватимуться у нові українські проєкти та відбудову країни.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader