Кульмінаційний пункт позаду. Росія втратила останній шанс закінчити війну внічию

Великий воєнний теоретик Карл фон Клаузевіц у своєму трактаті "Про війну" 1832 року вивів поняття "кульмінаційного пункту наступу". Воно є настільки важливим для розуміння перебігу російсько-української війни, що ми маємо почати з розлогої цитати.

"Бували стратегічні наступи, які призводили безпосередньо до миру, проте таких меншість; більшість їх доводили лише до такого моменту, коли сил якраз вистачало на те, щоб триматися у стані оборони і вичікувати замирення. За цією точкою наступав уже перелом, реакція. Сила такої реакції зазвичай значно перевершує силу попереднього удару. Цей переломний момент ми називаємо кульмінаційним пунктом наступу…

…ми приходимо до твердого переконання, що використання перемоги і просування вперед під час наступальної війни у більшості випадків применшують ту перевагу сил, з якою наступ було розпочато або яка була здобута перемогою.

…отже, перевага, яка є або набувається на війні, є не метою, а лише засобом, який слід використовувати для досягнення мети. Але треба знати пункт, до якого перевага простягається, щоб не перейти через нього і не пожати ганьби замість нових успіхів".

Простими словами це означає, що армія під час наступу може просто надірватися від перенапруження сил, і тоді противник отримає перевагу на полі бою. Щоб цього не сталося, потрібно уміти вчасно зупинитися для перегрупування.

Це правило може бути застосоване як для дрібної сутички, так і для всієї війни загалом. Я стверджую, що у Росії було три шанси зупинити свій наступ таким чином, щоб вийти з війни переможницею, або принаймні залишитися "при своїх". Однак упертість Путіна, який з усіх можливих варіантів завжди обирає найгірший, остаточно завела Росію у безвихідь.

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net