Динозаври не збиралися вимирати: як би ми уживалися без падіння астероїда 66 млн років тому

Про це пише LiveScience.

Раніше вважалося, що різноманітність динозаврів почала знижуватися ще до того, як астероїд поклав край їхньому існуванню 66 млн років тому. Новий же аналіз показує, що такий хибний висновок міг бути зроблений через помилкові дані про викопні.

Саме викопні вказували на те, що чисельність і різноманітність динозаврів скорочувалася ще до падіння астероїда наприкінці крейдяного періоду. Ця ідея була досить спірною, оскільки інші дослідники стверджували, що динозаври були в порядку до падіння астероїда.

"Це було предметом дебатів протягом 30 років, чи були динозаври приреченими та вимирали ще до падіння астероїда, чи ні?", — каже провідний автор дослідження Кріс Дін, палеонтолог з Університетського коледжу Лондона.

Новий же аналіз вказує на те, що невелика чисельність динозаврів може бути просто наслідком мізерного палеонтологічного літопису.

Було вивчено записи близько 8 тис. викопних із Північної Америки, датованих кампанським ярусом (83,6-72,1 млн років тому) і маастрихтським ярусом (72,1-66 млн років тому), зосередившись на чотирьох сімействах: Ankylosauridae, Ceratopsidae, Hadrosauridae і Tyrannosauridae.

На перший погляд здавалося, що різноманітність динозаврів досягла свого піку близько 76 млн років тому, а потім почала скорочуватися ще до удару астероїда. Скорочення почалося ще за 6 млн років до масового вимирання, саме тоді кількість викопних усіх відібраних чотирьох родин динозаврів зменшилася.

Але разом із цим не було знайдено жодних ознак зміни довкілля або інших чинників, які могли б стати причиною вимирання динозаврів.

Учені вважають, що в маастрихтському ярусі могли скластися погані умови для скам'яніння. Такі фактори, як відступ Західного внутрішнього морського шляху і підйом Скелястих гір, могли порушити процес скам'яніння останків. Це могло створити враження, що різноманітність і чисельність динозаврів почала знижуватися.

"Динозаври, ймовірно, не були неминуче приречені на вимирання наприкінці мезозою (252-66 мільйонів років тому). Якби не цей астероїд, вони все ще могли б ділити цю планету зі ссавцями, ящірками та їхніми нащадками, які вижили, — птахами", — каже співавтор дослідження Альфіо Алессандро К'яренца, палеонтолог з Університетського коледжу Лондона.

Динозаври та люди

Але в такому разі виникає питання, чи змогли б люди ужитися з динозаврами? З огляду на наші сучасні стосунки з великими м'ясоїдними тваринами, такими як леви, вовки та ведмеді, стає зрозумілим, що люди і хижаки рідко уживаються. І здебільшого люди перемагають, а тварини вимирають, каже Вікторія Арбур, експерт з броньованих динозаврів у Королівському музеї Онтаріо.

Вона підкреслює, що навіть великим травоїдним важко уживатися з людьми на одній планеті, бо наш вид використовує занадто велику кількість простору для вирощування їжі та будівництва своїх будинків.

"Ми не хочемо, щоб великі тварини вторгалися на ці простори. Не можу собі уявити, щоб люди змогли б співіснувати з такими колосальними хижаками, як тиранозаври. Ми не змогли ужитися навіть із вовками на більшій території Північної Америки та доволі успішно їх винищили, як би ми ужилися з хижаками, які у 70 разів більші за вовка", — каже експерт.

Крім того, динозаври жили в екосистемах, що не мають сучасних аналогів. Трава і луки ще навіть не з'явилися в крейдяному періоді, як і великі ссавці.

"Динозаври були б прибульцями в нашому світі. Вони еволюціонували десятки або сотні мільйонів років тому, коли Земля була зовсім іншою. Континенти були в інших місцях, атмосфера була іншою, рослини були іншими. Можливо, вони взагалі не могли б вижити", — підсумувала вчена.

Нагадаємо, названо найнебезпечніших динозаврів для людей, і це були б зовсім не гігантські тиранозаври. Якби люди і динозаври ділили Землю, нам, на думку вчених, слід було б боятися зовсім не великих динозаврів.