Уроки мови: як сказати «гвоздь» українською

Багато наших громадян відмовилися від використання російської та перейшли на українську мову. Але бувають ситуації, коли українці роблять помилки, вживаючи суржик або русизми. Зокрема, часто можна почути таке слово, як «гвоздь».

Щоб збагатити свою мову, слід більше читати, а також важливо відмовитися від вживання суржикових слів та русизмів. Слово «гвоздь» – це типова калька з російської мови.

Українською правильно говорить цвях.

«Цвях – металевий або дерев'яний загострений стержень, який використовується для прикріплення, скріплення частин чого-небудь або для підвішування чогось. Іван.. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди мідними цвяхами (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 29); Мовчки простяг він руку і зняв з цвяха чоботи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 85);  * Образно. [Кассандра:] Її [Мойри] правиця і важка й тверда, вона кує з народів зброю світа [світу], а я і ти — ми тільки цвяхи в зброї (Леся Українка, II, 1951, 301);  * У порівняннях. Роман довго порпається в кишені, намацує там металеву маслянисту протирку і, обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом (Олесь Гончар, III, 1959, 154); Брат говорив повільно, проникливо. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 31); Йому уп'явся цвяхом у серце сумнів: а що коли й у Вовчій Горі жде його отакий прийом? (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 311)», – йдеться в Академічному тлумачному словнику української мови СУМ.

Раніше мовознавець Олександр Авраменко розповів, як знайти гарний відповідник до слова «однофамілець» та чи можна його вживати.