Рідкісноземельні метали: які переваги отримує США перед Китаєм після підписання угоди про надра
Угоду про корисні копалини між США та Україною нарешті підписано. Називається вона «Угода про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови». Задача цього фонду залучати глобальні інвестиції у нашу державу. Багато положень двосторонньої співпраці ще не деталізовані і в процесі розробки.
Втім в угоді вже прописаний перелік корисних копалин, які планують видобувати - всього 57 мінералів. Перелік, за згодою сторін, може бути розширено. Про них мало хто пам'ятає зі шкільного курсу хімії, але вони стали стратегічною темою, здатною змінити світ.
Коротко про – про те, чи справді ми маємо справу з важелями глобального впливу.
І це все вони
Йдеться в першу чергу про рідкісноземельні метали: скандій, ітрій та групу лантаноїдів (лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, улій, іттербій, лютецій). Про їхню цінність говорить і сама назва: правда, вони не те щоб зрідка зустрічаються в земній корі, а рідко (майже ніколи) – у чистому вигляді, тільки в суміші з іншими металами. Рідкісні їх економічно вигідні родовища, а переробка складна і дорога. Але вони мають унікальні фізичні, хімічні та магнітні властивості, які роблять їх незамінними у високотехнологічних галузях.
У неодиму, диспрозія, тербія та празеодима – сильні магнітні властивості. У ітрію, європію та тербію – оптичні. Гадоліній, ітрій та диспрозій стійкі до корозії та мають високу жароміцність. Церій та лантан – чудові каталізатори. Гадоліній, диспрозій та європій поглинають нейтрони, що важливо для ядерної енергетики.
Неодим, празеодим, диспрозій та тербій – це магніти для навушників, мікрофонів та динаміків. Оксид ітрію покращує перенесення кольорів на сенсорних екранах і дисплеях. У смартфони та планшети вставлені вібромотори та динаміки з рідкісноземельними магнітами, а в люмінофорах для підсвічування LED-екранів та іншого освітлення застосовують і тербій, і ітрій, і європій.
Вітрогенератори, сонячні панелі, паливні елементи та водневі технології. Автомобільна та електромобільна промисловість – магніти, каталізатори, батареї, системи нічного бачення. Авіа- та космічна промисловість – реактивні двигуни та турбіни, магнітити для військових літаків і ракет, лазерні приціли, радіоактивні ізотопи для ядерних реакторів. Медична техніка – МРТ-контрастні речовини, лазерні хірургічні інструменти, рентген-екрани… Плюс скляна, керамічна, нафтохімічна, металургійна промисловість, ядерна енергетика.
Скрізь зараз потрібні ці 17 рідкісних елементів, за які у ХХІ столітті розпочалася міжнаціональна боротьба, бо приз переможцю – дуже вагомий. На скандії, ітрії та лантаноїдах працює все, що у нас у руках, у будинках, на підприємствах, у воді та у повітрі.
Попереду планети всієї
Поки що в цій гонці за рідкісноземельними металами лідирує Китай – на нього припадає понад 70% світового видобутку рідкісноземельних елементів та понад 40% усіх світових запасів. Китай – це єдина країна, яка постачає світові всі види рідкісноземельної продукції. У деяких випадках його частка у світовому випуску становить 80-95%.
Як це у Піднебесної вийшло? Дуже просто: Китай демпінгував так, що виробництва поза країною закрилися, а також заборонив іноземні інвестиції у розробку родовищ рідкісноземельних елементів та у постачання їх продукції. Коло замкнулося – ось і одержали 95% світового обороту.
Природно, що "рідкоземи" - козирна карта в китайському рукаві. Він може діставати її з загрозою припинити постачання і вибивати з контрагентів все, що йому заманеться. Завдяки саме рідкісноземельним металам Китай брав участь у торговельній війні зі США як рівноцінний опонент. Якщо Штати знайдуть альтернативне джерело "рідкоземів", Китаю це дуже не сподобається. І можливо, саме тому останніми днями, коли розігрується ця карта, Китай мовчить. Оцінює ситуацію і прикидає, чи не час витягувати козир.
Все це вже було: 2010 року Китай запровадив експортні обмеження на свої "рідкоземи". Це призвело до різкого зростання цін та торгових суперечок, включаючи скаргу до СОТ, подану США, ЄС та Японією.
До речі, як би РФ не надувала щоки з приводу своїх рідкісноземельних металів, вона може запропонувати лише товарний видобуток невеликих партій на Ловозерському родовищі в Мурманській області. Інші родовища існують або у теорії, або у фантазії керівництва Росії. Тому що попит на рідкісноземельну продукцію в країні беріз і хмизу невисокий, та й Китаю Росія в цьому плані не конкурент і не партнер.
Таємниця велика є
Конкурентів Китаю немає в принципі. У всьому світі за рік видобувається близько 350 тисяч тонн "рідкоземів", на частку Китаю (за даними на 2023 рік) припало 240 тисяч тонн. Обсяг світового ринку рідкісноземельних металів оцінюється в 15-20 мільярдів доларів США на рік на сьогодні з можливим зростанням у півтора-два рази за десять років.
Якщо Китай очолює топ видобувачів «рідкоземів» зі своїми 70%, то на другому місці – Австралія з 15% та США з 10% від світового видобутку (дані на 2023 рік). М'янма видобуває близько 5%, на частку Росії та Індії припадає менше 2%. Бразилія видобула позаминулого року 650 тонн "рідкоземів". Відомо, що цим займаються Таїланд, Малайзія, В'єтнам, Канада, Мадагаскар, Гренландія (Данія), Казахстан і Південна Африка, але їх дані з видобутку для широкого загалу закриті.
Для Китаю видобуток та переробка «рідкоземів» - це помітний внесок у ВВП, особливо в регіонах, де розташовані основні родовища. Однак який саме відсоток ВВП становлять доходи від цієї галузі, також не розголошується.
У принципі, за бажання можна порахувати. За даними на 2024 рік, найдешевші "рідкоземи" – лантан та церій – коштували близько $3400/тонну. Найдорожчий – скандій ($3,4-4,6 млн за тонну залежно від чистоти).
Найпопулярніший рідкісноземельний метал – неодим. Крім усього іншого, це ключовий елемент в електромобілях та відновлювальній енергетиці. Вартість – близько $85 000-100 000/тонна оксиду неодиму.
На другому місці за попитом – диспрозій, без якого неодимові магніти втрачають свої властивості при високих температурах, плюс диспрозій критично важливий для інших галузей. Коштує близько $450 000-600 000/тонна.
Потім йде тербій - дефіцитний "рідкозем", видобувається в малих обсягах. Якщо рахувати на кілограми, то кілограм оксиду тербію коштує $1100-1300 (за тонну виходить $1,1-1,3 млн). Празеодим – менш дефіцитний, але не менш важливий, кг коштує – $120-140…
У світлі останніх кліматичних та інших віянь однозначно ясно, що попит на рідкісноземельні метали тільки зростатиме через перехід держав на зелену енергетику та електромобілі. Тобто попит буде більшим, ніж пропозиція, і основні гравці цього ринку можуть написати свої правила гри. Саме тому США, Євросоюз, Австралія та інші країни так зацікавлені знизити залежність від Китаю, саме тому санкції на «рідкоземи» можуть бути такими чутливими. І саме тому у світі активно шукають, чим можна замінити рідкісноземельні метали – правда, поки що не дуже успішно.
