"Путін отримав кілька "подарунків" від США": інтерв'ю з колишнім спецпредставником Трампа
"Путін отримав кілька "подарунків" від США": інтерв'ю з колишнім спецпредставником Трампа

"Путін отримав кілька "подарунків" від США": інтерв'ю з колишнім спецпредставником Трампа

30 квітня виповнюється 100 днів, як Дональд Трамп удруге очолив Сполучені Штати. За ці 100 днів президент США зробив Владіміру Путіну кілька "подарунків", за які російському диктатору навіть не довелося платити.

Одним з таких "подарунків "стали заяви представників Білого дому буцім Україні не місце в НАТО. Більше про 100 днів президентства Трампа, чому в нього закінчується терпіння та переговори про мир – в інтерв'ю 24 Каналу розповів експосол США при НАТО та колишній спеціальний представник США з питань України Курт Волкер.

Найбільший провал Трампа за 100 днів президентства

Якби вам потрібно було написати статтю для Вікіпедії про 101 день президентства Дональда Трампа, як би ви її почали?

Я сказав би, що це було дуже суттєво, дуже драматично та дуже швидко. Він запустив тисячі ініціатив одночасно. Більшість із них орієнтовані на внутрішню політику, деякі – на зовнішню політику. Однак це справді запаморочливо, як багато вони (команда Трампа – 24 Канал) намагалися зробити в цей перший період часу.

Трамп завершує 100 днів президентства із найнижчим рейтингом схвалення серед усіх президентів США – 59%. Він отримав найнижчі оцінки з економіки за весь час – лише 37% схвалення. Чому рейтинги Трампа падають швидше, ніж він встигає підписувати укази?

Насамперед через економіку. Люди турбуються про тарифи, про інфляційний вплив, який вони можуть мати. Ми вже пройшли через період інфляції за президентства Джо Байдена, і є побоювання, що введення таких масштабних і хаотичних тарифів по всьому світу призведе до зростання цін на товари у США в усіх напрямках.

Це також викликало занепокоєння щодо фондового ринку, який втратив близько 14% цього року. Це викликало побоювання щодо можливої рецесії, яка означає, що Федеральна резервна система наразі не в змозі знизити відсоткові ставки.

Повне інтерв'ю з Куртом Волкером: дивіться відео

У такий спосіб ви бачите ризик як високої інфляції, так і високих відсоткових ставок, так званої стагфляції, якої ми не бачили з 1970-х років. Тому люди дуже турбуються про економіку, і саме тому рейтинги схвалення так сильно впали.

Однак я б не повірила, що Трамп як бізнесмен не міг цього передбачити.

Так. Думаю, ще один "заголовок" за перші 100 днів – це недооцінка витрат ненавмисних наслідків. Вони вводять ці тарифи з метою повернути робоче місце і виробництво до Сполучених Штатів. Вони намагаються насильно перенести виробництво до США, щоб уникнути цих тарифів.

Однак вони не до кінця розрахували, наскільки країни чинитимуть опір зі своїми власними тарифами, як-от Китай, які будуть витрати перехідного періоду, особливо з погляду інфляції, і як відреагують ринки та інші країни. Тож вони недооцінили всі ці речі, і тепер їм доводиться коригувати курс.

Що треба для завершення війни

Трамп сказав, що коли він пообіцяв зупинити війну Росії в Україні за 24 години, то говорив образно. З'являються й повідомлення про те, що його команда готова вийти з переговорного процесу. Чи залишилося хоча б невелике вікно довіри в команді президента США, коли мовиться про війну з Росією?

Думаю, довіра тут неправильне слово. Ми не повинні довіряти Владіміру Путіну в чомусь. Він робитиме те, що хоче. Те, що потрібно нам – створити на місцях умови, в яких Путін вважатиме за необхідне припинити війну. Ми цього ще не зробили. Ми ініціювали переговори для зближення України зі США з погляду негайного припинення вогню, угоди щодо видобутку і гарантії безпеки від Європи. Однак Путін нічого взагалі не зробив.

Як і раніше, я вважаю, що цілком можливо домогтися припинення вогню, взаємності, стримування майбутніх російських атак і поділу тягаря з боку європейських союзників. Однак для цього на Путіна знадобиться більший тиск.

Путін розчаровує Трампа

Перші 100 днів другого терміну Трампа були "подарунком" Путіну, згідно зі ще одним заголовком New York Times. Що саме Трамп зробив такого, що приносить користь Путіну? Чи не схоже на те, що США фактично вручають Росії перемогу, яку вона не здобула в Україні?

Думаю, Трамп спочатку спробував переконатися, що Україна готова до негайного і беззастережного припинення вогню. Це вимагало певного тиску на Володимира Зеленського, щоб отримати повну згоду щодо цього питання.

Однак це призвело до наслідків, які вигідні для Росії. Це відчуття неузгодженості, цей тиск на Україну – вигідні Путіну. Протягом 11 днів було припинено військову підтримку та обмін розвідданими для тиску на Україну. Це пішло на користь Путіну.

Думка про те, що ми зафіксуємо на папері зобов'язання не розширювати НАТО коштом України, це "подарунок" Путіну. Путін отримав кілька "подарунків", за які нічим не платив.

Можливо, американська сторона очікувала того, що Путіну потрібно припинити бойові дії, просто зупинити війну. А Путін весь час додає все нові й нові умови. І тому я думаю, що терпіння американської країни закінчується.

Трамп вперше сказав, що Путін, можливо, не серйозно ставиться до припинення вогню та водить його за ніс. За словами президента США, не було жодних причин для того, щоб Путін в останні кілька днів обстрілював ракетами цивільні райони, міста і селища. Чи визнає Трамп публічно, що дії Путіна підривають його авторитет?

Не те щоб вони підривали авторитет Трампа. Однак те, що Путін не говорить серйозно, а вводить його за ніс, коли говорить нібито вони зацікавлені в мирі, але насправді вони не зацікавлені, то Трампа це розчаровує. І, як він сказав у тому ж інтерв'ю, можливо, настав час спробувати інший підхід.

Чи вважаєте ви, що посланник Трампа Кіт Келлог може посприяти зміні ситуації в переговорах між Україною і Росією? Як можливий цей процес, якщо у цьому не бере участі Україна?

Звісно, є участь України, тому що між США та Україною ведеться постійний діалог з усіх питань, які обговорюються.

Однак таке відчуття, що начебто ми більше не перебуваємо в центрі. Розумієте, що я маю на увазі?

Я не впевнений, що розумію, що ви маєте на увазі, тому що це все про Україну. І тому Україна перебуває в центрі всього цього. І про все це між США та Україною ведеться постійний діалог. Ми побачили, що на вихідних Зеленський і Трамп знову зустрілися у Ватикані. Також була зустріч зі Кіром Стармером і Еммануелем Макроном. Та й розмови з Путіним зовсім інші.

Щодо Келлога, думаю, він розуміє ці проблеми краще, ніж більшість людей в адміністрації. Він розуміє Україну, частину її історії та військових. Тож це перевага, і я сподіваюся, що він зможе дати пораду і коментар в адміністрації, ґрунтуючись на цьому досвіді. Однак, видається, він не сидить біля керма, коли справа доходить до переговорів про мир. Це, здається, сам Трамп.

Крім того, він використовує іншого представника – Стіва Віткоффа, як комунікатора з Кремлем. Думаю, його вибрали, тому що він здається доброзичливим щодо Путіна. Однак, на жаль, видається, він не знає проблеми так само добре. І в деяких інтерв'ю, які дав Віткофф, він дійсно показав, що насправді не розуміє, що відбувається.

5 ключових вимог України щодо завершення війни

У The Telegraph повідомили, що Україна висунула США 5 ключових вимог щодо потенційної мирної угоди з Росією: Крим не слід визнавати за Росією, мирні угоди повинні враховувати міжнародне право, необхідні чіткі гарантії безпеки, Україна повинна брати участь у переговорах, Росія не повинна обмежувати чисельність ЗСУ чи оборонну промисловість України. Ви вірите, що ці пункти можуть реально спрацювати?

Проблема тут у тому, що якщо ми шукаємо угоду між Україною і Росією, ми ніколи її не знайдемо. У Путіна є абсолютистські вимоги захопити Україну, заперечувати існування української держави, української національної ідентичності, української незалежності, суверенітету. Путін ніколи не погодиться ні на що подібне.

Тому я думаю, що для України важливо сформулювати ці принципи, як вони це зробили, щоб домовитися не з Росією, а з міжнародним товариством, тому що це підкреслює загальний підхід, і ми не можемо перетинати ці лінії. Я вважаю, що це розумно і насправді корисно для України.

Досі США за президента Трампа були готові проявити певну гнучкість за деякими з цих пунктів, такими як членство в НАТО або гарантії безпеки. Тож для України це дуже добре, що вони викладені. Думаю, вони цілком розумні. Перед обличчям нападів Росії на мирних жителів, які досі тривають, навіть у розпал цього процесу наполягання на припиненні вогню, цілком розумно очікувати, що ми всі на Заході могли б погодитися з Україною в цих принципах.

У плані Трампа є символічне визнання Криму російським. Однак є й повне зняття санкцій, що фактично дозволить Путіну уникнути покарання за агресію без повернення вкрадених земель та допоможе Росії швидко відновитися і знову загрожувати Україні та Європі протягом кількох років.

Так, я думаю, що це великий ризик. І тому, якщо у нас буде режим припинення вогню, для України та Заходу життєво важливо діяти швидше і використовувати цей час краще, ніж це робить Росія.

Під цим я маю на увазі поспішити з реформами, з переговорами з ЄС, з гарантіями безпеки та розгортанням сил з гарантування безпеки. Усе це має відбутися швидко, щоб зміцнити Україну і щоб Путін не спокусився знову напасти. Ми повинні виходити з того, що Путін захоче напасти знову, і ми повинні запобігти цьому.

Щодо скасування санкцій і так далі, так, ви маєте рацію, якщо ми йдемо в цьому напрямку. Однак ми бачимо, що Путін взагалі не погоджується на припинення вогню. Тож я думаю, що це було викладено на стіл як спокусу, щоб змусити Путіна закінчити війну. Це не працює. І зараз ми, можливо, рухаємося в протилежному напрямку, розглядаючи посилення санкцій.

А чинна адміністрація США не вірить, що Україна коли-небудь зможе вступити до НАТО? Чи вважаєте ви, що ця теза може вкоренитися у США навіть після президентства Трампа?

Пам'ятайте, що цього дотримувався і Байден. Під час його правління ідею членства України в НАТО відкидали на самітах у Вільнюсі та Вашингтоні. Отже, ми бачили це за демократичної адміністрації, тепер ми бачимо це за президента Трампа.

Тож, можливо, люди у США скажуть, що це занадто багато ризику та конфронтації. Однак я сподіваюся, що ми не візьмемо на себе зобов'язання ніколи нічого не робити. Це не вибір Росії щодо того, що робить Україна або що робить НАТО. Це мають вирішувати лише Україна і НАТО. Тому, якщо ми не готові рухатися вперед у питанні членства в НАТО зараз, я думаю, ми повинні просто мовчати щодо цього питання.

Однак уявімо, що Україна є членом НАТО. В такому випадку Росія ніколи не нападе на Україну.

Так, я думаю, що це так. Досі НАТО було ефективним і це стримувало Росію від нападу на територію членів Альянсу. Росія проводила гібридні атаки на території членів НАТО, але повномасштабного вторгнення там не було.

Я вважаю, що було б правильно, якби Україна була членом НАТО. Якби це було підкріплено реальним плануванням і розгортанням сил, ядерною парасолькою тощо, то думаю, це було б ефективно для стримування Росії. Це свого роду золотий стандарт членства в НАТО.

Думаю, зараз ми шукаємо щось не настільки високе як золотий стандарт 10 з 10. Однак щось, можливо, 8 або 9 із 10, які будуть гарантіями безпеки з боку низки країн НАТО, розгортанням сил, зобов'язаннями з навчання та оснащення України в майбутньому, а також прискоренням інтеграції України в Європу. Усі ці речі підвищують безпеку, хоча й не такі хороші, як членство в НАТО.

Два варіанти розвитку подій, якщо США вийдуть з переговорів

Водночас Європа дедалі більше погоджується з можливістю того, що США можуть вийти з переговорного процесу. Чи може це насправді бути на краще?

Це просто залежить від того, що означає вийти з процесу. Якщо це означає, що переговорний процес завершено, але санкції залишаються чинними, можливо, навіть посилюються, а постачання зброї для України продовжуються, нехай навіть на основі кредитів або закупівель, а не безоплатної допомоги, то це було б чудово.

Вихід із переговорного процесу також може означати припинення санкцій і військової підтримки України. Це було б гірше.

Офіційні особи США сигналізують про те, що вони готові запропонувати розвідувальну і матеріально-технічну підтримку британським і європейським силам, щоб допомогти в реалізації мирної угоди в Україні. Чи бачите ви в цьому серйозний прорив останніх рішень Вашингтона?

Ні, не думаю, що це великий сюрприз. Думаю, ми знали, що саме так зроблять Сполучені Штати. США не брали на себе зобов'язання публічно, тому що хотіли зберегти тиск на європейських союзників, щоб ті взяли на себе лідерство і зібрали максимальні можливості, які вони можуть надати, щоб роль Штатів полягала лише в заповненні прогалин. Це те, що ми бачимо.

Що змінилося після сварки Трампа і Зеленського в Білому домі

Чому адміністрація Трампа чинить більший тиск на Україну, а не на Росію? Чому Трамп досі відмовляється називати Путіна агресором?

Трамп не хоче персоналізувати розбіжності з Росією, тому що треба посадити Путіна за стіл вироків. Потрібно домогтися від Путіна згоди на припинення війни. Війна йде, тому що нападає Росія. Тому ви повинні втягнути Росію в процес, щоб сказати, що вам потрібно припинити бойові дії.

Думаю, це головна причина тиску на Україну, особливо після тієї зустрічі в Овальному кабінеті в лютому. Трамп пішов стурбованим тим, що Україна насправді не хоче закінчувати війну, що вона також хоче продовжувати воювати. Чим більше допомоги ми надамо, тим більше Україна буде воювати. Він хотів, щоб Зеленський зобов'язався негайно припинити війну, що той і зробив. І я думаю, що зараз ви бачите набагато більше узгодження між США та Україною, ніж ви бачили до цього моменту.

Цей момент змусив Трампа чинити тиск на Зеленського, намагаючись втягнути та переманити Путіна. Тепер, якщо те, що ми бачили у Ватикані, продовжиться, Трамп буде дедалі більше розчаровуватися в Путіні за те, що він не виконав свою частину і не погодився на припинення вогню.

Як ми можемо змінити мислення, що більше зброї для України – це не триваліша війна, а швидший мир?

Правильно, я з цим погоджуюся. Думаю, чим сильнішою буде Україна, тим більше буде стримування від майбутніх атак Росії. Зараз у нас все ще тривають бойові дії, і чим більше зброї в України, тим гірше для Росії, і Росія може відчути тиск, щоб зупинити війну. Тож я вважаю, що це правильно.

Однак думаю, що президент Трамп подивився на це як на непотрібну війну – 3 роки боїв, багато вбитих людей. Тому його пріоритетом, коли він говорить про це, завжди є негайне припинення бойових дій. Ось чому так важливо, що США та Україна зараз дійшли згоди з цього питання. Це оголює той факт, що Росія все ще хоче воювати.

Теги за темою
Володимир Путін Дональд Трамп
Джерело матеріала
loader
loader