Фінансова стриманість: чому Китай не використає держоблігації США як зброю

Довгий час вважалося, що "ядерною" опцією Китаю у фінансовій війні зі Сполученими Штатами могла б стати швидка ліквідація його значних запасів американських державних облігацій. Теоретично такий крок міг би обвалити долар, різко підвищити відсоткові ставки та дестабілізувати економіку США.

Занепокоєння щодо цієї потенційної загрози повернулися в останні тижні, коли між двома найбільшими економіками світу розгорнулася повномасштабна торговельна війна. Однак страх перед "взаємно гарантованим фінансовим знищенням" ґрунтується більше на міфах, ніж на реальності, пише Reuters.

Активи в доларах США становили 55% офіційних валютних резервів Китаю на кінець 2019 року, згідно з останнім офіційним підтвердженням Державного управління валютного контролю Китаю (SAFE). Це значно менше пікового рівня 79% у 2005 році і нижче середньосвітового показника 61% у 2019 році за даними Міжнародного валютного фонду.

Офіційні запаси державних облігацій США у Китаї становили $784 мільярди в лютому, згідно з даними Міністерства фінансів США. Це менше пікового рівня $1,32 трильйона у 2013 році і становить менше 3% від загального ринку держоблігацій США обсягом $28 трильйонів, що значно нижче, ніж 14%, які Китай контролював у 2011 році.

Чи міг би Китай продати значну частину своїх запасів облігацій США? Теоретично можливо все, особливо сьогодні, коли усталені глобальні економічні, фінансові та політичні норми останніх десятиліть переписуються.

Проте це точно не відповідало б інтересам Китаю. Найочевидніша причина є найважливішою: масовий продаж облігацій США знищив би вартість власних запасів Китаю, спричинивши значні збитки для країни, яка уникає ризиків. Одна справа — дратувати Вашингтон, інша — вистрілити собі в ногу.

З практичної точки зору, це було б надзвичайно складно. Ринок майже напевно відчув би, що щось відбувається, і почав би продавати, щоб випередити гру, знову залишивши Пекін зі значними капітальними втратами.

Крім того, будь-яка ринкова дисфункція була б швидко компенсована масштабними купівлями Федеральної резервної системи для забезпечення фінансової стабільності.

Останнє, що потрібно Китаю на тлі слабкого зростання, дефляції та виснажливої торговельної війни з США, — це сильніша валюта. Пекіну не обов'язково купувати юань за виручку від продажу облігацій. Але в нинішній ситуації було б контрпродуктивно для Пекіна намагатися підірвати позиції США шляхом ослаблення долара, навіть тимчасово.

"Ми знаємо, що США мають певні проблеми з продажем облігацій — Китай міг би зробити це ще складнішим", — каже Бред Сетсер, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин.

Але, врешті-решт, Китай, ймовірно, змушений утримувати ті облігації США, які в нього є, і шлях до зменшення цієї позиції залишатиметься таким самим, як і протягом багатьох років: пасивним і поступовим.