В Києві на Подолі новий скандал: активісти стурбовані через історичну будівлю
В Києві на Подолі новий скандал: активісти стурбовані через історичну будівлю

В Києві на Подолі новий скандал: активісти стурбовані через історичну будівлю

Поштовий будинок кілька років стояв занедбаний

В Києві на Подолі розгортається скандал навколо колишньої поштово-диліжансної станції на Поштовій площі. Цією будівлею, постраждалою під час будівництва підземного торгового центру, разом зі знайденою під час робіт частиною старовинної вулиці з будівлями часів Київської Русі, опікувались активісти. Натомість у влади з’явились плани проведення реконструкції об’єкта, принаймні про це заявили у науково-методичному центрі, що відповідає за використання та збереження пам’яток. Та представники громадськості здивовані методами, якими їх намагаються "прибрати" з об’єкта.

У середу, 30 квітня до Поштового будинку (використовуються й інші назви – Поштова станція, Станційний будинок), що розташований на однойменній площі і є пам'яткою історії та архітектури, завітали представники Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури й заповідних територій (КНМЦ). Й не одні, а з групою підтримки – представниками муніципальної варти та правоохоронцями. Мета, як можна зрозуміти з останніх дописів на сайті Центру"звільнення [будівлі] від сторонніх організацій з метою підготовки до подальшого проведення реставраційних робіт та благоустрою території пам'ятки для використання киянами та гостями міста". Однією з таких, очевидно, керівництво КНМЦ вважає активістів ГО "Музей однієї нації на Поштовій площі", які разом з однодумцями в останні роки опікуються Станційним будинком та проводять екскурсії під землею залишками середньовічного міста.

Активісти наголошують, що дають доступ до цікавих знахидок киянам

- Представники Центру хотіли нібито зробити технічний паспорт Поштового будинку, ми абсолютно цьому не перешкоджали, як і доступу до нього, адже вони неодноразово там були. Чимало було зустрічей, спілкування, обговорень з приводу долі пам’ятки, але сьогодні керівництво КНМЦ прийшло з муніципальною вартою, викликало поліцію, й удавало, що вони нічого про нас не знають, ніби ми якісь невідомі особи, – розповіла "Телеграфу" волонтерка спільноти "Музей на Поштовій площі", член національного комітету Ікомос Ольга Рутковська. – Це суцільна маніпуляція! Хто ми такі, напевно відомо не тільки в Києві, а в Україні. Адже це єдина у своєму роді ситуація, коли пам'ятку археології та історії національного значення фактично зберігає група громадян України, що розуміючи повну бездіяльність влади центральної та місцевої, створила юридичну особу з цією метою.

Ольга додала, що Поштовий будинок "став заручником" реконструкції транспортної розв'язки, під виглядом якої було розпочато будівництво торгівельного центру. Внаслідок цього пам’ятка у 2012 році була пошкоджена (пішли тріщинами стіни), а на її відновлення тривалий час не знаходився ні час, ні кошти.

- Ми позивались про скасування містобудівних умов і обмежень на забудову Поштової площі як третя сторона. Пройшли першу та апеляційну інстанції й у 2022 році Верховний суд підтвердив вироки щодо визнання незаконними й скасування дозвільних документів. Але з того часу жодних дій з боку влади не було, ніхто не цікавився долею цієї будівлі, в якому вона стані. Збереженням опікувалась спільнота з 20 громадських організацій, і наші зусилля задля цього були виключно в правовому полі, є і будуть. Вони ґрунтуються на Конституції та на законодавстві, тому опіка над пам'яткою – це не привласнення.

Хочу також нагадати, що 9 березня 2022 року охорона компанії "Альтіс" залишила територію Поштової площі. Команда музею була змушена брати під опіку Поштовий будинок, який кинули розкритим, з розбитими вікнами, дверми, які не зачинялись. Це нормальна реакція громадян в умовах воєнного стану, при цьому стаття 11 Закону України "Про охорону культурної спадщини" дає можливість громадянам включатися в роботу по захисту таких об'єктів. І, звичайно, ми продовжували виконувати свою роботу з захисту пам'ятки археології та історії національного значення до теперішнього часу, – наголошує співрозмовниця.

За словами Ольги, за останні роки спільноти активістів зробило чимало для того, щоб зберегти історичні надбання, в тому числі й ті знахідки, що були виявлені під землею.

- Ми змусили київську владу створити Центр консервації предметів археології, відібрали зразки знахідок в підземному просторі, розробили технологію, – перераховує кроки Ольга. – Ми зробили 3D лазерне оцифрування пам'ятки, заручившись підтримкою міжнародних партнерів. Маємо концепцію музеєфікації, розробили дорожню карту, що зробити покроково, щоб зберегти археологічні знахідки та створити повноцінний музей. Всі напрацювання ми ще кілька років тому передавали міській владі й наразі щодня ми дбаємо про те, щоб об'єкт не був знищений вандалами.

Також Ольга додає, що поки не почула від представників КНМЦ конкретних планів щодо Поштового будинку та не побачила документів, які б підтвердили наявність коштів для проведення реконструкції об'єкту. Наскільки стає зрозуміло з відео, яке представниця громадськості опублікувала у себе на сторінці у Facebook, представники Центру, зокрема, його директор Олег Коляда, наполягали на тому, щоб отримати безперешкодний доступ до Поштового будинку та території навколо нього, що огороджена. Адже КНМЦ є балансоутримувачем пам’ятки й планує її реконструкцію. Також лунали пропозиції обмінятися з активістами ключами, домовитися про звільнення приміщення і після того продовжувати діалог про співпрацю. Як повідомила пізніше Ольга, представники Центру в результаті замінили замок на воротах, що ведуть на територію, і на цьому поки поставлено крапку.

"Телеграф" намагався отримати оперативний коментар у представників Центру, але поки зв'язатися з ними не зміг. Натомість продовжить спроби й ретельно вивчить поточну ситуацію на Поштовій площі.

Як повідомляв "Телеграф", на Подолі раптово згорнули проєкт житлової забудови території колишнього заводу Ріхерта. Тепер тут нібито буде створено парк та громадський простір.

Джерело матеріала
loader
loader