/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fb0d515efbc1258afd8fd5eeabd3731e7.jpg)
США та України підписали угоду про надра: що зафіксували в документі, а що залишили на потім
Повідомляє 24 Канал з посиланням на "Європейську правду".
Що Україна та США мають ще узгодити
Під час переговорів сторони вирішили знову розділити угоду на кілька частин. Документ, який підписали у середу, 30 квітня, у Вашингтоні, фіксує політичні рамки співпраці між Україною та США щодо розробки надр, продажу копалин, а також американської допомоги, зокрема військової, яку Україна отримуватиме надалі.
Втім, чимало важливих деталей, зокрема тих, які мають політичне значення, буде визначено у "технічній угоді", яка поки не готова до підписання. Угода, яку підписали напередодні, викладена лише на 12 сторінках, тоді як попередній проєкт, переданий США ще у березні, викладений тим самим шрифтом, забирає понад 90 сторінок.
Які основні положення підписаної угоди про надра
Ключові положення документа переважно збігаються з тими тезами, які озвучив напередодні прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Зокрема, в угоді детально описані гарантії того, що її положення не суперечать угодам України з Європейським Союзом і прагненню до членства в ЄС. Крім того, у разі виникнення такої суперечності в майбутньому, положення угоди з США мають бути переглянуті.
Не менш важливим також є те, що документ не передбачає підпорядкування України американській правовій системі – суперечки вирішуються паритетно, на засадах консультацій.
Також документ не передбачає привілеїв "права першої руки" для компаній зі США у вигляді на отримання ліцензій для видобутку мінеральних ресурсів в Україні. Водночас американські компанії повинні мати доступ до участі в аукціонах або переговорах щодо купівлі таких мінералів на умовах, не гірших за інших покупців.
Угода також містить детальний перелік корисних копалин, видобутку яких вона стосується. Йдеться про видобуток в Україні таких корисних копалин, як алюмінію, сурми, миш'яку, бариту, берилію, вісмуту, церію, цезію, хрому, кобальту, міді, диспрозію, ербію, європію, фтору, плавикового шпату, гадолінію, галію, германію, золота, графіту, гафнію, гольмію, індію, іридію, лантану, літію, лютецію, магнію, марганцю, неодиму, нікелю, ніобію, паладію, платини, калію, празеодиму, родію, рубідію, рутенію, самарію, скандію, танталу, телуру, тербію, тулію, олова, титану, вольфраму, урану, ванадію, ітербію, ітрію, цинку, цирконію, нафти, природного газу.
Зауважимо, що йдеться лише про нові родовища, ліцензії на які Україна видаватиме після набуття угодою чинності. Водночас розширення переліку корисних копалин можливе лише за взаємною згодою сторін.
Разом з тим, угода не охоплює видобуток та доходи від інших видів копалин і не стосується прибутків від української інфраструктури, як початково пропонували США.
Україна зобов’язується інвестувати у спільний фонд доходи, отримані від продажу ліцензій та рентних платежів від видобутку зазначених ресурсів. Крім того, Київ має право перераховувати туди додаткові кошти.
Водночас внеском США будуть, зокрема, нові постачання зброї для ЗСУ.
Якщо […уряд США] надаватиме Уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі (включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання), капітальний внесок США вважатиметься збільшеним на оціночну вартість такої військової допомоги,
– йдеться в угоді.
Однак частина положень, про які заявляв Шмигаль, у цьому документі відсутня. Зокрема, в угоді не прописано принципи управління фондом, а також відсутні гарантії, що США протягом 10 років не виводитимуть прибутки з фонду, а реінвестуватимуть 100% коштів у відбудову України.
У виданні зазначають, що ці положення мають бути прописані у наступній угоді, текст якої готується.

