/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Fd52280000436c86a25bb0e2140fb95cd.jpg)
Магнітні бурі влітку 2025 року: чого чекати від Сонця наступного сезону
Чого можна очікувати влітку
Спочатку вчені припускали, що пік поточного сонячного циклу настане в липні 2025 року. Цей прогноз базувався на середніх значеннях попередніх циклів (кожен такий цикл триває приблизно 11 років з деякими невеликими відхиленнями) і припускав, що Сонце демонструватиме 100–125 плям щомісяця. Однак спостереження показали зовсім іншу картину: максимум активності настав значно раніше й був відчутно потужнішим. Уже в серпні 2024 року кількість плям досягла 157, а абсолютний рекорд циклу був зафіксований того ж місяця на рівні 216 плям. З огляду на це, вчені достроково оголосили про настання сонячного максимуму, пише 24 Канал.
Це дозволяє припустити, що справжній пік активності вже пройдено, хоча вчені поки що не можуть це стверджувати остаточно. У період із вересня 2024 року по березень 2025 року спостерігається зниження активності – щомісячні показники коливаються в межах 136–166 плям. Але оскільки середні значення аналізують у 13-місячному розрізі, остаточні висновки можна буде зробити лише згодом, коли цей період мине.
Наразі можна сказати, що спостереження показують стійке падіння активності Сонця. Ми вже дуже давно не мали магнітної бурі вище рівня G3, а спалахи класу X стали настільки рідкісними, що відбуваються лише раз на кілька місяців. Це дозволяє припустити, що літо буде відносно спокійним, як і весна й зима.
Сонце дуже непередбачуване
Природа сонячних циклів не є фіксованою – хоча типовий цикл триває приблизно 11 років, сильніші цикли зазвичай коротші. Із грудня 2019 року, коли завершився 24-й цикл, триває поточний, 25-й. Його активність перевищила всі очікування, а отже і його тривалість може виявитися меншою за прогнозовану.
Зокрема, оновлений експериментальний прогноз NOAA вказує на те, що максимум, імовірно, настав у період з серпня по листопад 2024 року. Якщо це справді так, ми вже у фазі спаду – перехід до сонячного мінімуму.
А якщо буде другий пік?
Не варто забувати про ще один можливий сценарій – так званий "подвійний пік", який спостерігався, наприклад, у 24-му циклі (у 2012 та 2014 роках). Цей феномен рідко прогнозується, але зустрічається регулярно в історії спостережень. Тож цілком імовірно, що літо 2025-го може принести другий сплеск активності. Але, як правило, проміжки між цими двома максимумами значно більші, ніж пів року. Тому ймовірність, що подвійний пік наступить цього літа, є низькою.
Тож чого очікувати влітку 2025 року?
Якщо поточна тенденція збережеться, у літні місяці варто очікувати відносно низької активності. Сильні магнітні бурі все ще можливі, особливо якщо відбудуться великі поодинокі спалахи, які спровокують корональний викид маси в наш бік, але загальне зниження протягом останніх місяців натякає, що літо буде тихим – зі слабкими спалахами і магнітними бурями на рівнях від G1 до G3.
Рівні магнітної бурі
Геомагнітні бурі поділяють за спеціальною шкалою космічної погоди NOAA:
- G1 або незначний рівень. На цьому рівні можливі слабкі коливання в електромережі через появу незначних додаткових струмів. Але запобіжники електростанцій не повинні спрацьовувати. Вплив на роботу супутників лише незначний. Полярне сяйво на цьому рівні можливе лише на найвищих північних широтах. Мігруючі тварини здатні відчувати навіть цей найслабший вплив.
- G2 або помірний рівень. У високоширотних енергосистемах можуть виникати аварійні ситуації з напругою, тривалі шторми можуть спричинити пошкодження трансформаторів. Космічні апарати можуть потребувати коригування положення, оскільки через роздування атмосфери Землі внаслідок бурі можливе їхнє падіння з орбіти. Тут уже відчувається вплив на радіосигнали на планеті, які можуть згасати на високих широтах. Полярне сяйво спускається до 55 градусів широти.
- G3 або сильний рівень. Може знадобитися корекція напруги в енергетичних системах, можуть спрацьовувати тривожні запобіжники на деяких пристроях захисту. На компонентах супутників може виникати поверхневий заряд, а на низькоорбітальних супутниках збільшується аеродинамічний опір внаслідок роздування атмосфери, через що потрібне коригування положення в космосі шляхом увімкнення двигунів. Виникають проблеми з супутниковою навігацією та низькочастотною радіонавігацією, радіо працює з перебоями. Полярні сяйва доходять до 50 градусів широти.
- G4 або суворий рівень. Можливі широкомасштабні проблеми з контролем напруги через появу сильних додаткових струмів у мережах. Захисні системи ще частіше відключають ключові об'єкти від мережі й іще далі на південь. Можуть виникнути проблеми із зарядкою супутників та їхнім відстеженням з поверхні планети. Потрібне коригування положення. Погіршується супутникова навігація, часом на багато годин. Зникає низькочастотна радіонавігація. Полярні сяйва доходять до 45 градуса широти, тобто аж до Криму.
- G5 або екстремальний рівень. Можуть виникнути широкомасштабні проблеми з контролем напруги та захисними системами, деякі електромережі можуть зазнати повного колапсу або відключення електроенергії. Можливе пошкодження трансформаторів. На супутниках виникає поверхневий заряд, проблеми з орієнтацією, висхідним/нисхідним зв'язком та відстеженням положення. Струми в дротах можуть досягати сотень ампер, радіозв'язок може бути недоступний у багатьох районах протягом одного-двох днів, супутникова навігація може погіршитися на кілька днів, низькочастотна радіонавігація може не працювати годинами, а полярне сяйво може спостерігатися на 40 градусі широти й іще далі на південь.

