/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F3d7719632336b492217b68bb11200647.jpg)
Застряг на орбіті на 53 роки. Старий радянський зонд неконтрольовано впаде на Землю
Старий радянський зонд, побудований для досліджень Венери, скоро має впасти на Землю після 53 років, проведених на низькій навколоземній орбіті.
Очікується, що космічний апарат має увійти в атмосферу Землі протягом кількох найближчих тижнів. Зонд «Космос 482» був запущений 31 березня 1972 року та так і не зміг вийти за межі низької навколоземної орбіти через помилку у роботі двигуна, яка недозволила космічному апарату досягти необхідної швидкості. Протягом наступних 53 років космічний апарат перебував на навколоземній орбіті.
«Оскільки цей посадковий модуль був розроблений для того, щоб пережити проходження через атмосферу Венери, цілком можливо, що він переживе вхід в атмосферу Землі цілим і неушкодженим при зіткненні. Ризики, пов’язані з цим, не надто високі, але й не нульові», — зазначив експерт з супутникового моніторингу Марко Лангбрук.
Перебуваючи на орбіті, радянський зонд розвалився на 4 частини. Два уламки зійшли з орбіти вже через 2 дні після запуску і увійшли в атмосферу над Новою Зеландією. Решта – включно з посадковим модулем і блоком верхнього ступеня – вийшли на стабільну орбіту на висоті приблизно від 210 до 9 тис. 800 км, де й залишалися донині.
Як зазначає Марко Лангбрук, входження частин радянського зонду в атмосферу очікується приблизно 10 травня. Падіння об’єкта на населену територію вважається малоймовірним – найбільш імовірно, що уламки впадуть у віддалену частину океану. Точну дату назвати складно, оскільки Сонце, яке зараз перебуває в активній фазі, нагріває та розширює атмосферу Землі, створюючи більший атмосферний опір для орбітальних об’єктів.
Маса космічного апарату складає 495 кг. Він складається з корпусу носія та сферичного посадкового зонда. Його розміри і маса роблять падіння «Космосу 482» еквівалентним падінню метеорита. Точне місце падіння лишатиметься невідомим до моменту входження в атмосферу, оскільки воно залежить від того, коли саме апарат почне згоряти й розпадатися. Тим не менш, неконтрольовані повернення є, все ж таки ризиком, хоч і невеликим, який не можна забувати або ігнорувати.
Джерело: Gizmodo

