Премію DW «За свободу слова» цьогоріч присудили грузинській журналістці
Премію DW «За свободу слова» цьогоріч присудили грузинській журналістці

Премію DW «За свободу слова» цьогоріч присудили грузинській журналістці

Deutsche Welle присудила премію «За свободу слова» у 2025 році грузинській журналістці Тамарі Кінцурашвілі за боротьбу з дезінформацією.

Про це йдеться у пресрелізі міжнародного німецького мовника, який є у розпорядженні Укрінформу.

Премію DW «За свободу слова» цьогоріч присудили грузинській журналістці - Фото 1

«Робота Тамари Кінцурашвілі має вирішальне значення в боротьбі з дезінформацією та в просуванні медіаграмотності в Грузії. Її зусилля щодо боротьби з внутрішньою та міжнародною пропагандою є важливими для свободи преси та свободи слова, а також для довіри до вільних ЗМІ», - пояснив вибір генеральний директор DW Пітер Лімбург.

Він зауважив, що Грузіязараз перебуває на роздоріжжі: парламент без активної опозиції, заморожений процес вступу до ЄС та нові авторитарні закони щодо ЗМІ, подібні до тих, що вже є в Росії.

«У такі часи зобов’язання Тамари, безумовно, нелегкі, але ще важливіші для свободи преси та демократії», - додав Лімбург.

Церемонія вручення 11-ї премії DW «За свободу слова» буде вручено Кінцурашвілі 7 липня 2025 року на Глобальному медіафорумі DW, міжнародній медіаконференції DW, у Бонні. Лавреатами премії, заснованої в 2015 році, були, зокрема, українські відеожурналіст Мстислав Чернов та фотожурналіст Євген Малолєтка (2022), Юлія Навальна та Російський фонд боротьби з корупцією (2024), Оскар Мартінес, журналіст-розслідувач та головний редактор онлайн-платформи El Faro в Сальвадорі (2023), та нігерійський журналіст-розслідувач Тоборе Овуоріе (2021).

Тамара Кінцурашвілі є виконавчим директором неурядового Фонду розвитку медіа (MDF), заснованого у 2008 році. Фонд має на меті просування основних прав і свобод людини та підтримку грузинських ЗМІ в їхньому журналістському та інституційному розвитку. Крім того, MDF та особисто Кінцурашвілі проводять навчання з питань дезінформації для численних грузинських школярів та молодих людей. З 2014 року фонд також керує платформою для перевірки фактів Myth Detector, головним редактором якої є Кінцурашвілі. Платформа викриває дезінформацію, підтримує населення та організації Грузії у просуванні медіаграмотності, а також навчає людей про небезпеку дезінформації. У співпраці з DW Akademie Кінзурашвілі також заснувала у 2017 році Лабораторію детектора міфів, яка надає журналістам по всій Грузії доступ до перевірки фактів та передачі знань.

Як повідомлявся Укрінформ, торік у листопаді представники «Грузинської мрії» оголосили про припинення процесу євроінтеграції і розпочали широкомасштабні репресії проти протестувальників, незалежних журналістів і громадянського суспільства.

У грудні шостим президентом Грузії сьогодні обрали висуванця від правлячої партії «Грузинська мрія», ексдепутата парламенту Михеїла Кавелашвілі. Він був єдиним кандидатом і отримав 224 із 225 голосів присутніх членів колегії виборців. Опозиція у процесі не брала участі. Як і опозиція, президентка Саломе Зурабішвілі вважає парламент нелегітимним. Вона заявила, що не збирається складати повноваження доти, доки в країні не будуть проведені нові парламентські вибори.

У лютому цього року Європарламент закликав міжнародну спільноту бойкотувати самопроголошену владу Грузії, попросив Раду ЄС запровадити жорсткі персональні санкції проти її лідерів та продовжив наполягти на проведенні нових демократичних парламентських виборів.

Низка країн, зокрема США, ФРН, Велика Британія, країни Балтії, Чехія, Україна, запровадили санкції проти посадових осіб «Грузинської мрії».

У Грузії також періодично проходять акції протесту проти дій чинної влади.

Теги за темою
Грузія
Джерело матеріала
loader
loader