/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F104%2Fe3acd84a84dace0c915a3b7747179279.jpg)
Якщо США залишать Україну без підтримки, чи зможе Європа це компенсувати – AP
Президент США Дональд Трамп наполягає, щоб Україна поступилася територіями Росії в обмін на завершення війни, водночас погрожуючи вийти з домовленостей, якщо процес затягнеться.
Це викликало занепокоєння в Європі, де зараз активно шукають шляхи підтримки Києва навіть без американської допомоги.
Про це пише Associated Press.
Європейські партнери України вважають цю війну критичною для безпеки всього континенту.
Нині серед європейських урядів посилюється дискусія про необхідність зміцнення військової підтримки Києва незалежно від кроків Трампа.
За даними журналістів Associated Press, Трамп неодноразово висловлював різку критику на адресу президента України Володимира Зеленського, звинувачуючи його у небажанні поступитися Кримом Росії.
Пропозиція Трампа обміняти територію на мир стала б кардинальним порушенням міжнародних принципів, за якими зміна кордонів силою вважалася неприйнятною після Другої світової війни.
Як зазначив спеціальний радник Фонду стратегічних досліджень у Парижі Франсуа Ейсбург, для зміни такого порядку колись знадобилася світова війна, яка коштувала життя 60 мільйонам людей.
“Європейці такого не приймуть, як і Україна”, — підкреслив Ейсбург.
Якщо США припинять допомогу Україні, ситуація зміниться суттєво.
Дипломати і експерти змальовують кілька сценаріїв — від припинення прямої підтримки до можливих заборон на передавання будь-якої американської зброї чи технологій європейськими державами Україні.
Фахівці зазначають, що відмова Вашингтона від допомоги створить серйозні виклики для Європи.
Здатність Києва продовжувати опір залежатиме від рішучості європейських урядів швидко мобілізувати ресурси і компенсувати прогалину.
“Якби це було просто, Європа вже давно діяла б без Америки”, — зауважив один із європейських дипломатів на умовах анонімності.
Гроші для підтримки України в Європі є, хоча це не вирішує питання військових можливостей.
За даними Інституту Кейла, Європа надала Україні близько 157 мільярдів доларів допомоги, що навіть більше, ніж обсяг американської допомоги.
Однак, як наголошують аналітики, фінансової підтримки недостатньо: “Гроші не стріляють”, — зазначив Франсуа Ейсбург.
Директор Французького інституту міжнародних відносин IFRI Тома Гомар додав, що Європа зробила велику помилку, значно скоротивши свої збройні сили після Холодної війни.
Крім того, європейська оборонна промисловість залишається роздробленою та орієнтованою на імпорт з США, що ускладнює швидке нарощування постачань зброї для України та для власних армій.
Деякі додаткові виробничі потужності можна залучити безпосередньо в Україні, де після початку війни розширено виробництво боєприпасів і безпілотників.
Проте замінити сучасні американські системи ППО є набагато складнішим завданням.
Чи можна замінити системи озброєння США для України?.
Росія майже щодня атакує Україну з моменту початку повномасштабного вторгнення 2022 року, використовуючи ракети та безпілотники, включно з фальшивими дронами-мішенями для виснаження української системи ППО.
Лише у квітні, за даними журналістів Associated Press, внаслідок обстрілів загинули щонайменше 57 людей.
За оцінкою Дугласа Баррі, старшого наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, кількість жертв була б значно вищою без американських комплексів Patriot, які захищають українське небо.
Ці системи здатні виявляти та перехоплювати російські ракети, зокрема гіперзвукові “Кинджали”, які Росія вважала неможливими для перехоплення.
Patriot залишаються ключовими для оборони важливої інфраструктури, зокрема енергетичних об’єктів.
На початку квітня президент України Володимир Зеленський звернувся з проханням про постачання ще 10 комплексів Patriot, однак Трамп відхилив це звернення.
Франція та Італія вже передали Україні свої системи ППО Aster SAMP/T.
Проте, за словами Баррі, проблема полягає не у якості європейських систем, а в обмеженій кількості їх запасів порівняно з США.
Попри недавню критику Трампом ракетних атак Росії і заклики до нових санкцій проти Москви, європейські союзники досі не мають чіткої стратегії щодо можливого обмеження американської підтримки.
Аналітики наголошують: за певного розвитку подій США можуть не лише припинити підтримку, а й заборонити експорт американських озброєнь в Україну.
Це також зачепить європейські країни, які передавали Україні американські системи, наприклад, Patriot.
“Це одна річ — коли США більше не союзник, і зовсім інша — коли США стають ворогом”, — зазначив Франсуа Ейсбург, додавши, що такі рішення негативно вплинуть також на оборонний сектор самих Сполучених Штатів.
Проблема обміну розвідданими.
У березні адміністрація Трампа призупинила обмін розвідданими з Україною в спробі змусити Київ погодитися на перемир’я.
Метью Креніг із Центру стратегії та безпеки імені Скоукрофта при Атлантичній раді у Вашингтоні відзначив, що альтернативні можливості для збору інформації — наприклад, через супутники — є, але наразі лише США мають такі розвинуті спроможності.
Експерти припускають, що обмін розвідданими з боку США забезпечував Києву доступ до даних про пересування російських військ та допомагав у координації ударів на великі відстані.
Втім, якщо підтримка припиниться, європейські союзники можуть намагатися компенсувати цю втрату шляхом розширення комерційних супутникових мереж.
Також порушується питання про потребу України в альтернативі супутниковій системі Starlink Ілона Маска, яка залишається критично важливою для військових та цивільних комунікацій.
Чи зможе Україна вистояти без підтримки США?.
Франсуа Ейсбург вважає, що навіть у разі виходу США з процесу підтримки або у випадку, якщо Київ відмовиться від запропонованих умов і продовжить боротьбу за допомогою Європи, це необов’язково призведе до “розвалу України”.
Однак кількість жертв, найімовірніше, зросте, якщо Україна втратить доступ до американських систем протиповітряної оборони та розвідданих.
Експерти підкреслюють, що дії Трампа змусили європейських лідерів усвідомити необхідність посилення власної відповідальності за безпеку незалежно від того, хто обіймає посаду президента США.
Йдеться про збільшення інвестицій у власну оборонну сферу, активізацію співпраці для нарощування військового виробництва та розвиток взаємної довіри для обміну розвідувальною інформацією.
“Проблема стосується не лише найближчих двох місяців чи навіть двох років.
Ідеться про перспективу наступних двох десятиліть”, — наголосив Тома Гомар.

