Сто днів, які ошелешили світ

Так, мушу визнати: Трамп – дійсно найуспішніший, найпотужніший і найефективніший президент всіх часів і народів.

Це якщо оцінювати його досягнення у руйнуванні світового безпекового, економічного і політичного порядку.

Куди там жалюгідному кремлівському фюрерку! Той десять років пнеться, з чемодана не встає, і майже нічого, навіть України не зруйнував. А Трамп за 100 днів наніс справді відчутних ударів і по НАТО, і по ЄС, і по ВТО та й багато ще по кому.

Ну, звісно, у першу чергу, по міжнародному авторитету США. При цьому і про штатівські державні інституції не забув – теж отримали на горіхи.

Білий Дім Трампа поводиться як геополітичний барига і рекетир. Все про гроші, жодних моральних обмежень, жодних гуманістичних принципів – це від бариги. А те, що зі слабкими Трамп всього намагається досягнути силою, а з тими, кого він побоюється, виключно повага і розуміння – це від рекетира.

Трамп спромігся сформувати реально унікальну команду. Це набір улесливих дилетантів, які виглядають навіть більш неадекватними, ніж перші кадрові призначення президента В. Зеленського, а це, повірте, вкрай складно.

Але ж Трамп зміг – переговорник-забудовник, який базує своє бачення війни в Україні виключно на твердженнях агресора, і міністр оборони, який не здатен опанувати месенджер Сигнал, тому підтвердженням.

Як наслідок, більшість спірних, але потенційно цікавих новацій Білого Дому падають у прірву між шаленою самоповагою Трампа та реальними результатами його зусиль. Тут як в одеській школі танців, тільки не про кроки, а про відсотки: 90% туди, потім 80% взад, а на 10%, що залишилися, будемо гуляти.

При тому, трампівські Штати – це реалія, від якої неможливо відвернутися та забути, як від людини, яка робить щось неприпустиме у публічному місці. Ні, у битлджюсівському світі Трампа нам ще жити доволі довго.

Тому особливо не переймаємося, підтримуємо ЗСУ і пам’ятаємо, що держава і країна – різні речі.

Стосується і України, і США, і всіх інших на мапі.

Окрім недоімперії.