/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Febad3a06c769a1162cebe12dc33ca2c3.png)
В це складно повірити: що було на місці культового парку Шевченка в Києві
Майже два століття історії, політичні заборони та культурне відродження — такий шлях пройшов центральний парк Києва
Парк імені Тараса Шевченка — знаковий простір у центрі Києва, який пройшов дивовижний шлях трансформації від звичайного пустиря до одного з найулюбленіших місць відпочинку киян. Розташований навпроти Червоного корпусу Київського університету, він не лише став "легенями" столиці, але й важливим культурним та історичним осередком, де вшановується пам'ять великого українського поета.
Спочатку це місце називали Університетським сквером, адже воно було частиною університетського комплексу. А лише понад півтора століття тому на місці сучасного парку був звичайний пустир, де паслися корови.
Як виник парк
У 1876 році Київ відвідав імператор Бразилії Педро II, який високо оцінив ідею збереження цієї території як відкритого простору перед університетом. Саме завдяки його візиту влада міста вирішила не забудовувати цю ділянку, а перетворити її на парк. Офіційне озеленення й облаштування парку почалося наприкінці XIX століття: висадили дерева, встановили огорожу, запустили фонтани та навіть відкрили один із перших у Києві громадських туалетів, який зберігся до наших днів.
Пам’ятник Шевченку: довгий шлях до встановлення
Ідея встановити пам’ятник Тарасові Шевченку виникла ще на початку XX століття. Перший задум розмістити його на площі перед Михайлівським собором датується 1911 роком – до 50-річчя з дня смерті поета. Проте через політичні складнощі та суперечки пам’ятник так і не з’явився там, а на цій локації встановили монумент княгині Ользі.
Лише в 1939 році, до 125-річчя від дня народження Кобзаря, пам’ятник Тарасові Шевченку відкрили у парку, де раніше стояв монумент імператору Миколі I. Автором став відомий скульптор Матвій Манізер, який раніше створив пам’ятник Шевченку у Харкові.
Чому 22 травня вважали небезпечною датою
22 травня – це день поховання Тараса Шевченка в Каневі. У радянські часи ця дата була під забороною, адже українські патріоти збиралися біля пам’ятника в парку, щоб вшанувати пам’ять поета: покладали квіти, співали пісні, читали його вірші. Хоча такі зібрання не були офіційно дозволені, вони регулярно відбувалися, особливо ввечері. Через це влада вважала 22 травня потенційно небезпечним днем, а студентам навіть загрожувало відрахування за відвідування парку у цей день. Ця заборона тривала до середини 1980-х років.
Парк Шевченка сьогодні
Сьогодні парк імені Тараса Шевченка – це улюблене місце відпочинку мешканців Києва. Тут можна побачити сучасні кафе, оригінальні лавочки, фонтани і дитячі майданчики. Парк по праву вважають "легенями" столиці, адже він дарує затишок і свіжість у самому центрі міста. Це не просто зелена зона, це живий свідок історії Києва, що пройшов шлях від простого пустиря до культурного осередку, де пам’ять про великого поета живе у кожному куточку.
