Оптимізм після Риму: що неприємного для Росії сталося за останні дні

Після Рима: маленькі приводи для оптимізму

В російському інформпросторі різко посилилася антитрампівська риторика. Поки від різного рівня експертів та політологів. І це на фоні заяви Путіна про те, що він ніби то готовий до прямих переговорів з Україною без будь-яких попередніх умов.

І такий "накат" явно зрежисований зверху. Судячи з усього, Кремлю не сподобалося все те, що відбувалося в Римі.

Тут ми маємо зрозуміти, що стратегія Путіна щодо Трампа складається з кількох речей:

1. Не підставитися і максимально лестити (звідси й портрети Трампа, і заяви, що мирні пропозиції Трампа ввійдуть до підручника з історії).
2. Робити все можливе і неможливе, щоб зірвати переговори руками українців. Путін за останній місяць двічі майже досягнув цілі й двічі недооцінив вплив Європи, як посередника (точніше, вплив Макрона і Стармера).
3. Путін ставить майже все на економічну угоду, знову-таки, недооцінюючи роль Європи. По цьому, Кремль майже добився того, що вдалося розірвати тему України та всі інші теми у двосторонніх стосунках з США.

Важливо Припини стріляти: Трамп закликав Путіна підписати угоду про завершення війни

Після вчорашніх переговорів, судячи з усього, в Кремлі бояться, що тепер мʼяч буде на стороні Росії й вони мають погодити пропозиції щодо ЗАЕС, виходу з Харківщини і т.д. Наскільки я розумію, їхній план був простим: Україна відмовиться від пропозицій по Криму — і Росії не потрібно буде публічно говорити, що вони погоджуються на всі інші пункти плану. Схоже, що в переговорах з Трампом зараз вдалося знайти якесь формулювання щодо Криму, яке може влаштувати і США, і нас.

Виходячи з вищесказаного, можна допустити, що Путін знову почне грати в улюблену гру "тягнути час". І ціль затягування та ж, що й була раніше: на наступному етапі переговорів пробувати їх зірвати руками українців. Паралельно, він просуватиме ідею прямих переговорів з Україною, але ціль та сама: тягнути час і звинувачувати Україну в недоговороздатності.

Також окремо хочу наголосити: після Рима зʼявилися певні оптимістичні сподівання. Але головний стримуючий фактор — Путін, який хоче одночасно і продовжити війну, і зняти санкції. І що тут переможе, сказати дуже складно.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо "Увійде до історії": саме Трамп наполягав на приватній зустрічі з Зеленським, — Волц (відео)