Понад 450 ядерних вибухів: де розташоване найрадіоактивніше місце на Землі

Про це пише IFLScience.

У північно-східній частині Казахстану знаходиться озеро, яке є справжнім свідченням спадщини Холодної війни. Озеро Чаган розташоване недалеко від міста Семей, яке раніше називалося Семипалатинськ. Для випадкового спостерігача озеро може здатися нічим не примітним, але його інша назва дає краще уявлення про його справжнє значення: Атомне озеро.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

1965 року в СРСР провели випробування термоядерної бомби і внаслідок вибуху утворився кратер глибиною 100 метрів і шириною 400 метрів там, де сьогодні розташоване озеро. Сам вибух був лише одним із сотень інших, які провели за 40 років на навколишній території, що слугувала основним ядерним полігоном Радянського Союзу.

Першу ядерну бомбу в СРСР було підірвано на Семипалатинському випробувальному ядерному полігоні 29 серпня 1949 року. Ця бомба була не тільки важливим технологічним досягненням для СРСР, а й ознаменувала істинний початок гонки ядерних озброєнь у період Холодної війни. Таким чином Радянський союз зруйнував монополію США на ядерну зброю. Протягом наступних 40 років СРСР провів 456 випробувань ядерних і термоядерних бомб у Семипалатинську, 116 з яких пройшли над землею, а 340 — під землею.

Однією з причин, через яку Семипалатинськ був таким привабливим місцем для ядерних випробувань, була його ізольованість і легкість, з якою його можна було закрити від цивільного населення. Але це не означало, що ця територія була повністю незаселена. На околицях полігону знаходилося кілька сіл, а в місті Семей, що знаходилося всього за 150 кілометрів від ядерного полігону, мешкало понад 1 мільйон людей. Таким чином, ці люди все ще наражалися на ризик впливу радіоактивного матеріалу, викинутого в атмосферу, що утворився внаслідок наземних випробувань.

Згодом населення загалом зазнало впливу небезпечних радіоактивних матеріалів як через контакт із радіоактивними частинками в повітрі, так і через вживання зараженої їжі. З кінця 80-х років минулого століття різні дослідження вивчали потенційні наслідки цього впливу для людей, які живуть у цьому районі. Наразі є багато наборів даних, які в сукупності вказують на те, що ядерні випробування суттєво вплинули на ризик виникнення різноманітних хронічних захворювань у населення, що оточує, включно з раком, захворюваннями щитоподібної залози, імунологічними розладами та вродженими вадами розвитку.

Радянські вчені провели оцінку впливу радіації 1958 року і вже тоді вони повідомили, що у 22% обстежуваних людей були симптоми, пов'язані з хронічною променевою хворобою.

СРСР провів останнє випробування ядерної бомби в Семипалатинську в 1989 році, і об'єкт був остаточно закритий після розпаду Радянського Союзу і оголошення Казахстаном своєї незалежності. Відтоді випробувальний полігон став важливим символом небезпек, пов'язаних з ядерними технологіями, та їхнього впливу на здоров'я і навколишнє середовище. Дослідження людей, які живуть у цьому районі, тривають, особливо тому, що вчені прагнуть не тільки зрозуміти довгострокові наслідки впливу радіації для людей, а й те, як вона може вплинути на майбутні покоління.

Що стосується спадщини колишнього СРСР, то, як уже писав Фокус, космічний апарат вагою 500 кг, який давно не працює, найближчими тижнями має впасти на нашу планету. Цей радянський посадковий модуль перебуває на орбіті з 1972 року і тепер він неконтрольовано увійде в атмосферу нашої планети. Вчені з'ясували, де він може впасти.

Також Фокус писав про те, фізики вперше в історіїстворили бомбу чорної діри в лабораторії. На щастя, створена бомба чорної діри являє собою лише модель, зроблену з циліндра, що обертається, і магнітних котушок. Вивчення цієї бомби може допомогти фізикам краще зрозуміти справжні чорні діри.