Отець Павло Вишковський: Франциска називали «Папою периферії» - він творив нових політиків Церкви
Отець Павло Вишковський: Франциска називали «Папою периферії» - він творив нових політиків Церкви

Отець Павло Вишковський: Франциска називали «Папою периферії» - він творив нових політиків Церкви

Світ прощається з Папою Римським Франциском. Його критикували, до нього дослухалися, на нього молилися і гнівалися. Але, либонь, не знайдеться жодної людини, яка візьметься заперечувати роль цієї постаті в історії. За понад десять років свого служіння у Ватикані Папа Франциск повернув католицьку Церкву лицем до бідних і слабких, до тих, хто потребує допомоги.

Що він сповідував і чого вчив - Коротко про розповів настоятель київської парафії Святого Миколая отець Павло Вишковський ОМІ (місіонер Облати Непорочної Марії).

Зробив, що мав зробити, і Господь одразу покликав його до себе

Настоятель парафії святого Миколая отець Павло Вишковський. Фото: надано Павлом Вишковським

Настоятель парафії святого Миколая отець Павло Вишковський. Фото: надано Павлом Вишковським

- Отче Павле, як сприйняли звістку про смерть Папи Франциска у вашій парафії?
- Для всіх нас це був шок, власне, як і для всіх католиків і людей доброї волі світу. Це сталося на другий день Великодніх свят, перед цим у неділю ми бачили Папу, чули його благословення. У понеділок вранці мали святкову месу і згадували ще живого Папу, бо не знали тяжкої звістки. Про те, що Папа Франциск відійшов до Господа, офіційно оголосили близько одинадцятої години, і це стало несподіванкою.
Звичайно, всі знали, що Папа важко хворів на запалення легень і був дуже слабким. Але перед Великоднем пройшла інформація, що його стан поліпшився, тому ніхто не думав, що смерть станеться так швидко. Папа Франциск виконав все, що мав виконати – він звершив своє благословення Urbi et Orbi (Риму і світу), без якого не було б справжнього свята. І Господь одразу покликав його до себе.

- Можна вважати дивом, що Господь дав Папі сили на Святу неділю?

- Либонь так, бо не було б не тільки благословення, а й не було б згадки в промові Папи про Україну. В особі понтифіка Франциска Україна втратила дуже сильний голос на міжнародній арені. Папа кожної середи, кожної неділі у публічних виступах зі своєї базиліки на площі Святого Петра, де збираються близько 50 тисяч людей з різних куточків світу, згадував багатостраждальну Україну. В останній своїй промові він просив Христа дати Україні свій пасхальний дар - мир.

Остання поява Папи Франциска на публіці – Великодня служба 20 квітня. Фото: Getty Images

Про непрощення може говорити тільки атеїст або людина, яка не щиро вірить в Господа

- Однак ми знаємо, що в Україні багато людей досі ображені на понтифіка за те, що він не занадто різко засуджував агресію Росії, говорив про «білий прапор».

- Щодо «білого прапора», то офіційне роз’яснення вже було. Мову Папи розтлумачили, зловживаючи терміном, він говорив про «білий прапор» не в контексті капітуляції України. Набагато більше нас ображають ті, хто наказав роззброїтися у 1994 році, і ті мародери, які безкарно наживаються на війні. ЗСУ - голі та босі, а корупція страшна.

Якщо йдеться про інші ситуації, то Франциск є першим Папою з Латинської Америки, не з Європи, а це дещо інший менталітет. Він пастир усіх католиків світу, а це 1 мільярд і 400 мільйонів осіб. Ми маємо свою територію та свій біль, але мусимо розуміти, що у різних народів теж є свої болі. Франциску і так закидали, що він весь час згадує про Україну, коли війни точаться в Нігерії та й в інших країнах. Ми повинні дивитися трохи ширше своїх кордонів.

Чому Папа Пій XIІ під час Другої світової війни досить делікатно висловлювався про Гітлера? А тому, що Ватикан ховав у себе тисячі єврейських дітей. І якби Папа серйозно дошкулив фюреру, то фашисти вдерлися б у анклав і усіх їх повбивали. Щодо сьогодення, то в Росії теж є католики – як римо-католики, так і греко-католики, у яких ситуація дуже непроста. Ми знаємо, що зробив режим Лукашенка в Білорусі – священники, які підтримали Україну проти Росії, зараз усі по в’язницях. Якби Папа сказав про Путіна так, як хотілося б нам, завтра у Росії почалися б репресії католицьких священників.

- Ще часто згадують, як Папа Франциск закликав українську молодь до прощення і протистояння інстинкту "відповідати на удар іншим ударом".

- Коли Ісуса розпинали на хресті, він говорив: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять». Наративи про вічну лють, про непрощення не є християнськими. Ми в молитві "Отче наш..." промовляємо: "і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим…". Іншими словами це означає: не прости, якщо ми не будемо прощати. Про непрощення може говорити тільки атеїст або людина, яка не дуже щиро вірить у Бога.

Папа Римський Франциск благословляє українських військових, 25 травня 2016 року. Фото: uk.wikipedia.org

Завжди чутливий до проблем мігрантів

- У світі багато церков, багато церковних діячів. Але саме постать Папи Римського асоціюється не тільки з вірою і Господом, а й з глобальною політикою.

- Жоден з нас не може бути відокремлений від політики. За Конституцією Церква в Україні відділена від держави, в світі так само. Світські люди мають свій уряд, Церква – свій. Але всі занурені в політику, як риби в акваріумі. Наприклад, мені як громадянину не байдуже, кого обирати до влади. Я обиратиму того, хто декларує християнські цінності, а не того, хто підтримує ЛГБТ.

Католики також є виборці і громадяни своєї країни. Церква відділена, але ж і Папа є громадянином, як усі, він також «плаває» в політиці.

- Яка була політика Папи Франциска?

- Він був дуже чутливий до справедливості. Він заохочував усю велику Церкву розвернутися лицем до бідних, до тих, хто потребує допомоги. Коли в Україні почалася війна, мої товариші в Італії відкрили свої священницькі будинки для біженців. Один священник прийняв аж 23 родини. Це тому, що була настанова, заохочення від Папи.

Папа Франциск завжди був чуйним до проблем мігрантів. Він назвав ганебними плани Трампа депортувати мільйони іноземців зі США. Завжди підносив голос за біженців від війни на Африканському континенті, коли їх не хотіли пускати до Європи. Він сам народився у сім’ї мігранта – біженця від фашистського режиму.

Ще Франциска називали «Папою периферії». Він вводив у сан кардиналів священників із віддалених від Риму територій. Якщо говорити світською мовою, творив нових політиків церкви. За його життя кардинал з’явився навіть у Монголії, де такого сану ніколи не було. Тобто він змінив бачення, що римо-католицьку Церкву мають представляти не тільки єпископи з Мілану або Венеції, а й з усього широкого світу. Бо віряни є скрізь. Ми знаємо, що у нинішньому конклаві буде кардинал Микола Бичок, який походить з Тернопільщини.

Франциск став першим Папою не з Європи, і завдяки йому змінювався керівний склад церкви: він вводив у сан кардиналів священників із віддалених від Риму територій. Фото: en.wikipedia.org

Він одразу задав Церкві інший тон

- А що означає боротьба Папи Франциска зі смертною карою? Хіба до нього Ватикан це допускав?

- За ініціативою Папи Франциска католицька Церква внесла зміни до свого Катехізису у серпні 2018 року. До того вона теж засуджувала смертну кару, але толерувала її в особливих випадках. Про недопустимість страти Папа Франциск говорив і раніше, зрештою, Церква розділила його позицію про необхідність повного скасування смертної кари в усьому світі. Морально смертна кара не може бути прийнятною. Кожна людина повинна отримати шанс на виправлення, на навернення до Господа.

- Ви говорили, що не голосували б за того, хто підтримує ЛГБТ. Але ж Папі Франциску закидали, що він відкрито визнав право таких людей на існування.

- Я говорив про право свого особистого вибору. А за Папою - цілий світ. Так само поводився Ісус. Він пішов вечеряти до погорджуваного всіма митаря, він врятував від смерті перелюбницю. Він підносив кожну людину, втоптану в болото гріха. От і Папа казав: ким я є, щоб засуджувати когось, якщо це створіння Боже.

- Які ще ініціативи Папи Франциска ви вважаєте важливими для католицької Церкви?

- Франциск був не дуже ординарним Папою. Він задав Церкві одразу інший тон. Замість урочистих титулів - просте «браття та сестри». Замість золотого хреста - залізний, замість пишних палаців - гостьовий дім чи скромний готель. За ним стояла не стилістика, а богослов’я. Він вірив в те, що Церква має бути не місцем панування, а полем, де лікують рани. Не цитаделлю для чистих, а домом для всіх – для тих, хто впав, зламався, хто не є ідеальний. Він не був архітектором влади. Він був духовним лікарем, який збирає навколо себе сірих та убогих і повертає Церкву до них лицем.

Зустріч з близькими незаконно засуджених у Росії військовополонених бійців бригади «Азов». Червень, 2024. Фото: t.me/AzovstalFamilies

Це був його хрест, хоча не всі це розуміли

- Чому Папа так багато говорив про милосердя, якого в світі насправді мало?

- Милосердя він розумів як ключ до суспільства. Намагався переконати, що це не слабкість, а найвища форма сили. Не вседозволеність чи байдужість до гріха, а глибоке співчуття, яке зцілює корінь зла. І ця милосердна оптика була в практичних проявах. Він створив дикастерій милосердя – один із найважливіших у Ватикані.

Папа Франциск постійно проводив реформу Римської курії, намагаючись зробити її прозорішою, простішою, більш служебною. Розвинув поняття синодальності як стилю буття Церкви – спільного слухання, відкритості до Святого Духа. Він завжди підкреслював, що Церква – це не ієрархія мовчазних підлеглих, а спільнота, де кожен єпископ, священник, мирянин має голос та відповідальність. Це не демократія і не монархія. Це шлях разом.

Коли йшлося про глобальні зміни в кліматі, Папа говорив, що ми маємо дбати про Землю, яка є нашим спільним домом. Щоб було менше споживання, жадібності, байдужості до інших. Він мріяв про світ, де релігії не воюють, а разом будують життя. Для цього він зустрічався з головним імамом однієї із провідних мечетей ісламського світу шейхом Ахмедом Аль-Таєбом. Це була історична подія, яка вплинула на світову політику.

Понтифік сфокусував цілий світ на війні в Україні, він цілував український прапор з Бучі, і на його очах було видно сльози. Він не боявся сказати щось не так, він говорив, що думав. Він не прагнув до політкоректності, він шукав способу допомогти.

Мабуть, ви знаєте про акцію «Папа для України», започатковану у 2016 році. Франциск заохотив цілий світ збирати кошти для українців, які постраждали через війну на сході. А давайте згадаємо про порятунок викрадених Росією українських дітей. Як би Папа міг домовлятися про повернення, якби повністю розірвав з Кремлем відносини? Це був його хрест. Не всі це розуміли, і він сам ніс його з болем і попри критику.

Його мовою були жести. Він мив ноги в’язням, цілував небезпечно хворих. Таким чином він говорив до тих, хто не вірить у Бога – показував людяність віри. Його дорога не була легкою. Він не боявся бути незрозумілим. Він боявся бути не чутливим. Папа Франциск залишив у Церкві глибокий слід, який швидко точно не зітреться.

- Скромний обряд поховання Папа теж обрав, аби не вивищуватися над вірянами?

- Я думаю, що так. Похорони відбудуться досить швидко. Поховання Папи Іоанна Павла ІІ зайняло значно більше часу. Тобто він навіть тут зробив реформу – спростив обряд, обрав скромну труну, скоротив дні похорон. Дев’ять мес за покійного Папу ми будемо служити вже після його погребіння.

Прощання з Папою Франциском – був скромний за життя і заповідав також скромні похорони. Фото: Getty Images

Обирають не люди. Обирає Святий Дух

- Чого віряни чекають від нового Папи? 

- Спершу мають відбутися похорони, потім – зібратися конклав. Ситуація в Церкві теж непроста. Частина християн є консерваторами, частина – лібералами. 135 кардиналів, які мають право голосу, це люди, які повинні бачити не тільки «своє подвір’я», а й озиратися на цілий світ.

Зараз багато медійного галасу навколо можливих кандидатур. Але я згадую, як обирали Папу у 2013 році. Обговорювалися постаті великих кардиналів, про Франциска ніхто не говорив. Але саме він став Папою. Обирають не люди, обирає Святий Дух. Тому чіткого розуміння, яка особа має бути на престолі Церкви, зараз немає. Кардинали будуть голосувати багато разів, поки з комина Сикстинської капели не піде білий дим.

- Можуть обрати Папу не з Європи, а з Африки чи Азії?

- Звісно, так. Більшість кардиналів, яких ввів у сан Папа Франциск, представляють саме Азію та Африку.

- Це може вплинути на політику Ватикану?

- Може, бо європеєць має одне бачення, кардинал з Африки – інше, так само, як кардинал із Азії. Але політика Ватикану в будь-якому разі має бути глобальною. Папа є пастирем цілого світу. І потім Ватикан – це не тільки Папа. Це ціла курія, де багато єпископів і священників мають свою місію.

Кожен зі 135 кардиналів може стати Папою. Більше того, за правилами Церкви, Папою може стати кожен охрещений і неодружений католик. Це склалася така традиція, що його обирають поміж себе кардинали.

- Наостанок скажіть, що зараз з костелом Святого Миколая, чи подолали наслідки ворожої атаки?

- З нашим костелом все сумно. Він досі не переданий парафії у постійне користування. Якщо ми вже за обіцяне судимось, то це свідчить тільки про те, яка у нас влада. Мінкульт не виконав жодного свого зобов’язання щодо передачі костелу парафії.

Щодо ворожої атаки, що сталась 20 грудня 2024 року, то силами парафіян і коштами парафії ми тимчасово залатали розбите вітражне вікно полікарбонатом, закрили дах. Мінкульт багато обіцяв, але нічого не виконав. Власне, як це було завжди.

Папа Франциск неодноразово зустрічався з Володимиром Зеленським, тож добре знав, що відбувається в Україні. Фото: рresident.gov.ua

Джерело матеріала
loader
loader